Минулого тижня в Ужгороді відбулося підсумкове засідання експертної ради по прапору Закарпатської області. На засідання з’явилося вісім чоловік. П’ятеро проголосувало за один із трьох варіантів, поданих творчою групою з Закарпатського художнього інституту. Двоє – за русинський триколор.
Співголова ради В.Бринзович від голосування утримався. Таким чином, рада експертів рекомендує обласній раді затвердити наступний прапор: посередині білий хрест, по чотири боки від хреста – поперемінно два синіх і два жовтих прямокутники. По центру хреста – обласний герб з ведмедиком.
Прокоментувати дану символіку ми попросили одного з її розробників – проректора художнього інститута, кандидата мистецтвознавства Михайла Васильовича ПРИЙМИЧА.
– Даний прапор, з одного боку, дуже лаконічний, не переобтяжений деталями, а з іншого боку – насичений різними смислами, промовистий. Яку семантику вкладали у розроблену композицію самі автори?
– В основі зображення – білий хрест. Це загальнохристиянський символ, який шанують різні конфесії. Це саме той символ, який здатний об’єднати закарпатців різних національностей, різних політичних поглядів. Адже саме церква колись з’єднала наші землі в єдине ціле. Мало в якій іншій області України роль церкви була такою провідною для суспільства, як у нас. Не дивно, що хрест здавна сприймався не тільки як церковний, а й як політичний символ нашої землі. У Ф.Манайла є картина-хроніка, де він подав різні епізоди закарпатської історії. Так-от, повстанці-куруци зображені там із щитами, на яких єдина емблема – це великий білий хрест. Це відповідає історичним реаліям. Ференц Ракоці у своєму щоденнику згадує, що русини, приходячи до нього, найперше осіняли себе хресним знаменням, а відтак ставали до війська. Далі, на геральдичній емблемі Підкарпатського банку був білий хрест на синьому фоні, підтриманий двома ангелами. А.Волошин пропонував такий же хрест на крайовому гербі. Зараз я готую до друку свою книжку про дерев’яне різьблення у наших церквах. Там видно, що саме хрест найчастіше був у центрі усіх декоративних композицій. Він пронизує собою всю традиційну емблематику Закарпаття.
– Схоже, що він диктує композицію і даного прапора?
– Звичайно. Хрест розділює площину прапора на чотири частини, кожна з яких символізує один з наших комітатів – Унг, Берег, Угочу і Мараморош. Вони не мали своїх прапорів, але мали герби. На гербах були присутні сині і золоті кольори, на гербі Унга вони навіть домінували. Таке ж поєднання цих двох кольорів було і на гербах сусідніх комітатів з руською людністю. Найцікавіше, що ті герби розробляли не русини, а угорська знать, але обирала вона саме ці барви. Що ж до композиції, то цілком подібну, з чотирьох частин, мають історичні герби комітатів Берег (а це найдавніша з наших жуп) і Угоча. Коли А.Волошин розробляв герб Підкарпатської Русі, він пропонував розмістити на ньому герби чотирьох наших комітатів. Але чеські геральдисти не прийняли цього, бо вони хотіли самі розмістити на великому гербі Чехословаччини герби усіх чотирьох земель республіки (Чехії, Моравії, Словаччини, Підкарпаття), тому емблеми наших комітатів вийшли би там дуже дрібними, а вся композиція – дуже переобтяженою. Тому схилилися до того герба, що маємо зараз – синьо-жовті смуги і червоний ведмідь. Його розробники А.Гагатко та І.Цурканович заклали там подвійну символіку. З одного боку, вони мусили дати типово українські синьо-жовті смуги, а з іншого – подали російську емблематику: червоний ведмідь спершу спирався на сині гори, і все це було на білому фоні, тобто барви російського триколору. Але чеські геральдисти підредагували це зображення і синю гору прибрали. Та найцікавіше, що було підредаговано й іншу половину герба. У первісному варіанті там був білий хрест на синьо-жовтих смугах. Чехи намагалися уникати релігійної емблематики, тому цей хрест зняли.
– Хто зна, можливо, такий занадто секуляризований характер чеської державності і зіграв свою недобру роль в її історії. Принаймні, на Закарпатті навряд чи знайдуться антихристиянські сили, які б виступали проти даного прапора. Наскільки органічно вписується до нього наш герб?
– Цілком органічно. У центрі хреста часто розміщують саме герб. До речі, деякі навіть державні прапори мають по два варіанти – з відповідним гербом і без нього. Наприклад, триколірний прапор Угорщини зазвичай вживається без герба, але інколи (наприклад, у церкві) використовують і варіант, де на середній смузі вміщено державний герб. Так і наш прапор міг би використовуватися у двох варіантах – у повному із гербом і спрощеному без нього.
– А яку символіку мають кольори даного прапора?
– Білий і жовтий кольори традиційно символізують світло, а синій – небо, загадковість, неможливість проникнути людським розумом у небесні таємниці, нездатність охопити усю велич Господа. Традиційно Богородицю зображують у синіх і білих тонах. Це її два кольори. То гадаю, що Закарпаттю аж ніяк не завадять два світлосяйні кольори і один небесний. Було б стільки світла у нашому житті!
