
Закарпатський інтернаціоналізм завжди буде виштовхувати на загальноукраїнський рівень політиків, здатних інтегрувати Схід та Захід
Саме з Закарпаття почали свою ходу до влади Віктор Медведчук та адміністративно-олігархічна модель керівництва державою уособлена СДПУ(о). І саме тут вони знайшли свій кінець. Звідси починався Віктор Балога – теперішній фаворит Віктора Ющенка стартував як партнер Медведчука, проте швидко зрозумів, що йому по дорозі з іншою компанією. Тут корені екс-міністра МНС Нестора Шуфрича, голови Конституційного суду Андрія Стрижака.
Політичні події в Закарпатті все частіше резонують в масштабах всієї країни (вибори у Мукачеві, суд над екс-губернатором Іваном Різаком), вони екстраполюються на всю державу, що робить Закарпаття своєрідною лабораторією моделювання політичних процесів.
Тому інтерес до Закарпаття значною мірою вимірюється не лише інтересом до конкретного регіону, а й можливістю зрозуміти певні загальнополітичні тенденції.
З чого усе починалося
У 1997 році Віктор Медведчук здобув свій перший депутатський мандат у Іршавському виборчому окрузі, а через рік на перших пропорційних виборах СДПУ(о) в краї отримала приголомшливу перемогу, здобувши 31,2% голосів виборців і одночасно виборола 3 з 5 мажоритарних мандата. Для порівняння: Рух, який був другий, здобув 7,2% голосів, а треті, комуністи – 6,7%.
Тоді ж Іван Різак, що став першим заступником губернатора та очолив місцевий осередок СДПУ(о) заявив про повну відповідальність партії за соціально економічний стан області. Але в той самий час при сприянні Віктора Медведчука до влади в краї прийшов також і Віктор Балога, який вперше у 1998 році виграв вибори мера Мукачева, а вже в травні 1999 року став головою Закарпатської ОДА. Однак, його співпраця з СДПУ(о) протрималася не довго, лише до весни 2000. Бо виходець з бізнесових кіл Віктор Іванович значно комфортніше почував себе в стосунках з економічно мислячим прем’єром Ющенком, в той час, як колишньому комсомольському функціонеру Різаку зрозумілішою була адміністративна модель, що вибудовувалася Медведчуком.
Так в Закарпатті після відставки Ющенка і відповідно Балоги оформилися дві політичні команди, одна з яких представляла владу і згодом отримала ярлик «кучмістів», а інша знайшла політичний дах в лавах «Нашої України» і до 2005 року перебувала в опозиції.
Після Помаранчевої революції їхні ролі змінилися, але говорити про те, що колишня команда СДПУ(о) перейшла в опозицію, не доводиться, бо вона практично зникла з політичної арени як Закарпаття, так і України.
Дрейф до Європи
Які ж зміни сталися в Закарпатті після приходу нової влади? Насамперед про політичні:
Табл1. Результати виборів за пропорційною системою в області, %
Партії та блоки | 1998 | 2002 | 2006 | 2007 |
СДПУ(о) | 31,2 | 14,2 | 1,3 | - |
Рух | 7,2 | - | - | - |
КПУ | 6,7 | 5,9 | 1,3 | 1,7 |
НДП | 6,3 | - | 0,6 | 0,1 |
Реформи і порядок | 4,9 | - | 2,7 | - |
Наша Україна | - | 36,6 | 25,9 | 31,1 |
За ЄДУ | - | 9,8 | - | - |
БЮТ | - | 4,6 | 20,4 | 28,6 |
Партія регіонів | - | - | 18,7 | 19,8 |
Блок Литвина | - | - | 3,5 | 5,8 |
Для повноцінної картини ще наведемо результати президентських виборів в області 26 грудня 2004 року: Віктор Ющенко – 67,0%, Віктор Янукович – 27,5%.
Якщо підсумувати результати всіх голосувань за останні 10 років, то можна зробити висновок, що серед активних закарпатців, які беруть участь у виборах на проєвропейські цінності орієнтуються близько 60-70% виборців, а на проросійські з наголосом на радянську ностальгію близько 20-30%. Відповідно СДПУ(о) втратила в очах закарпатців не лише європейських імідж, а й авторитет сили, яка здатна здійснювати владу.
Якщо говорити про головні соціально-економічні показники, то тут разючих змін між періодом, коли областю керували есдеки Медведчука і «помаранчевими» Балоги помітити важче, хоча певні цікаві тенденції теж можна побачити. Починаючи з 2000 року область займала передові позиції в Україні за ростом промислового виробництва. Винятком тут є 2005 рік, коли відбулося певне уповільнення, найімовірніше за рахунок ліквідації вільних економічних зон. З іншого боку, якраз цей період характеризується відходом від влади клану Медведчука і відсутністю там клану Балоги.
Скорочується в області й безробіття, яке було буквально соціальним лихом наприкінці 90-х років. Випереджаючими темпами йде й ріст заробітної плати. Але ці показники не значною мірою залежать від влади:
Табл. 2 Місце області серед регіонів України
Місце Закарпаття за рівнем середньомісячної плати по Україні Індекс людського розвитку** 4
2001
2002
2003
2004
2005
2006*
Темп промислового виробництва до попереднього року, (місце області по Україні)
1
5
1
3
16
2
Місце Закарпаття за рівнем безробіття по Україні
5
5
9
11
11
12
Середньомісячна заробітна плата, грн
172
379
479
665
868
17
17
17
16
16
15
11
11
3
6
7
* Даних за 2007 рік ще немає
**Індекс людського
розвитку, який використовується ООН, складається з чотирьох
компонентів: тривалості подальшого життя при народженні, показника
грамотності дорослого населення, валового охоплення всіма видами
навчання та величини ВВП на одного мешканця області за паритетами
купівельної спроможності (ПКС). (ПКС включає в себе рівень доходів,
освіти, медичного, соціального та іншого забезпечення).
Табл. 3 Отримані дотації з державного бюджету,тис. грн
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
Всього | 242413,1 | 329667,3 | 398824,4 | 568536,3 | 785371,2 |
% зростання до попереднього року | 35,9% | 21,0% | 42,5% | 38,1% |
Мода на Закарпаття
Причина модності Закарпаття – своєрідний місцевий інтернаціоналізм. Це одна з тих небагатьох областей, де приблизно рівномірно представлені різні політичні сили. Загальна карта Закарпаття свідчить, що якраз результати всіх виборів в області найбільш наближені до середньоукраїнських. Саме тому можна говорити, що Закарпаття є певною моделлю України. Ті процеси, які потім у державі розвиваються, спочатку проявляються на Закарпатті.
Ментальність закарпатців менш заангажована. Закарпатцю легше зрозуміти і львів’янина і донецького. Треба враховувати ще і той факт, що у закарпатців ринкове мислення, не настільки забите радянською владою у порівняні з іншими областями (Закарпатська область увійшла до СРСР у 1945 році), немає абсолютно знищеного сталінськими репресіями покоління.
У тому, що Закарпаття нині «на слуху» безперечно зіграв роль чисто суб’єктивний фактор, каже політичний оглядач, професор Сергій Федака – закарпатець Віктор Балога очолив Секретаріат Президента. Відповідно за ним підбирається і більш широка закарпатська команда в Києві. Так сталося, що саме між Ющенком та Балогою склалися тісні та довірчі стосунки. Тому зараз все закарпатське у фаворі.У політологів поки що немає відповіді, хто саме представлятиме область у Києві, коли закінчиться «епоха Балоги». Проте вони єдині у тому, що закарпатський інтернаціоналізм завжди буде виштовхувати на загальноукраїнський рівень політиків, здатних інтегрувати Схід та Захід.
Чи вповні область користає з присутності у Києві своїх представників. І так, і ні. З одного боку, зважаючи на те, що Закарпаття одна з найменших областей, промислово не розвинута, аграрна, з невеликим економічним потенціалом, її вплив та увага до області за останні роки, набагато перевищує її такий статус.
З іншого, як каже політичний оглядач, професор Сергій Федака, не повною мірою. За його словами, наразі брендом Закарпаття є тільки Мукачево. Можна було розкрутити значну більшу кількість об’єктів в районах, які би суттєво підняли імідж Закарпаття на всеукраїнському рівні. «Зокрема, Рахівщину з її гуцульською екзотикою, Іршавський, Виноградівський райони», – каже він.