Головуючи в ЄС, Угорщина ініціює та продовжує амбітні проекти.
На 20 % менше споживати енергоносіїв, створити єдиний енергетичний ринок та інфраструктуру, яка б дозволила в будь-яку точку Європи передавати енергію навіть сонця та вітру; зібрати потужний фонд, який би гарантував допомогу у разі потреби допомогти будь-якій країні Унії; зміцнити євро, внутрішню й зовнішню безпеку кожної з держав-членів та виробити особливу стратегію щодо нацменшин, зокрема ромів, – цими та іншими проектами переймаються нині єврочиновники, керовані угорцями, які ці півроку головують у ЄС. Докладніше, як будується нова Європа і якою вона може стати вже найближчими роками з «одних із перших уст» безпосередньо в Будапешті вдалося дізнатися «Замку».
Коли угорські чиновники чи дипломати говорять про плани й програми розвитку ЄС, вони особливо гордо кажуть «МИ». «Ми працюємо, ми ініціюємо, наполягаємо, сподіваємося». Хоча термін головування кожної країни в ЄС, здавалося б, невеликий – півроку. І діяти треба у постійному режимі наступництва – естафета головування, а відтак і «фронт робіт» передається від країни до країни. Угорські політики змінили на посту бельгійців, а отже, працювали разом із ними і передадуть естафету полякам, з якими вже, а відтак і надалі діятимуть в одній упряжці. При цьому є навіть особлива посада – тимчасовий надзвичайний посол Угорщини від її уряду, завдання якого визначити, що ще можна зробити в ЄС.
Розширюватися бажання ще є
В обтічних увічливих фразах без особливої конкретики тонуть наголошення на важливості східного партнерства у політиці ЄС, запевнення, що Україна дуже потрібний стратегічний сусід, що Угорщина й Польща – щирі адвокати нашої держави стосовно інтеграції у Європейську унію. Мовляв, якраз останнім часом переговори з Україною активізувалися, проходять у діловому й конструктивному руслі, і навіть є надія на близьке та успішне завершення. При цьому не забувають нагадувати, що наша держава повинна старанно виконувати «домашні завдання» з гармонізації українського законодавства до європейських стандартів. Річард Гьорчік, голова парламентської комісії з питань Євросоюзу, розповів навіть, що на одній із зустрічей, яка проходила нещодавно в Римі, наполягав: події в Африці не повинні відвернути увагу ЄС від східного вектора. І навіть гроші на допомогу революційним державам Чорного континенту треба шукати не за рахунок східних сусідів, серед яких ключову роль грає Україна.
Про те, що планується зробити безпосередньо в ЄС, у Будапешті розповідають значно докладніше, розлогіше й конкретніше.
Угорщина, каже Балінт Одор, заступник державного секретаря у справах ЄС міністерства закордонних справ Угорщини, сподівається, що незабаром, ще за її головування, завершаться тривалі перемовини про вступ до Унії Хорватії. Відтак будуть підписані відповідні документи, які потім ще мають пройти ратифікацію. Наступні, кого планують прийняти «до сім’ї», – Туреччина та Ісландія. Румунію й Болгарію збираються долучити в Шенгенський простір.
При цьому одне з найважливіших питань – зовнішня і внутрішня безпека країн-членів. Особливий вектор – забезпечення спокою на Балканах.
Угорці кажуть: ми за скасування візового режиму для України, але вона сама для цього робить недостатньо. Та й, мовляв, французи бояться відкриття кордонів. Водночас той же Річард Гьорчік, депутат від території Земплін, яка на сході Угорщини, а отже, бідніша, нарікає на черги на кордонах, складнощі візової політики.
Безпека – понад усе
80 % ВВП Угорщини нині становить зовнішній борг цієї країни (в України він у відсотковому значенні майже наполовину менший). Але за найкоротший час уряд Угорської республіки планує зменшити його бодай до 70 %. Навіть у проекті нової конституції, яка нині в Угорщині проходить обговорення, можливо, буде закріплено ліміт на зовнішні запозичення.
Дефіцит бюджету цієї країни вже нині не перевищує 3 %. Схожі жорсткі вимоги пропонується запровадити до державних бюджетів країн – членів євроспільноти.
Крім того, фінансово-економічна криза, події в Греції й багатьох інших державах переконали в нагальній потребі створення потужного фінансового резервного джерела коштів. Зібрати до нього планують близько 500 мільярдів євро.
Преса наводить заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, що головне гасло угорського головування – «Сильна Європа»: «Європа повинна залишитися об’єднаною, а для єдності потрібна сила».
Глава угорського уряду бачить головний виклик цій єдності в економічній кризі. За його словами, Євросоюзу потрібно «знайти місце в новій економіці». Він висловив переконання, що всі держави ЄС, разом із Угорщиною, зможуть домогтися успіху, якщо зуміють протистояти глобальним викликам – демографічним, екологічним та іншим.
Сьогодні Євросоюз, на думку Орбана, послаблює «маса боргів, які висять над Європою». Він уважає, що єдиний спосіб боротьби з ними – це робота й створення робочих місць.
Один із провідних принципів угорського головування – «обережна економіка». «Не можна споживати більше, ніж виробляєш, і залишати борги своїм дітям», – зазначив прем’єр. Тому боротьба з безробіттям й економічне зростання є головними пріоритетами Угорщини як голови ЄС.
Окремий пункт, за словами Балінта Одора – розвиток Дунайської макроекономічної стратегії. Вона мала б допомогти вирішувати економічні, екологічні та інші проблеми всіх країн на берегах голубої артерії.
Реальністю можуть стати найсміливіші фантазії
Чи не найцікавіші плани – в створенні енергетичної безпеки. Два стратегічні документи щодо цього ухвалено ще в лютому цього року.
Зокрема, вже до 2014-го є намір зробити єдиний енергетичний ринок ЄС. Відповідно для цього треба об’єднати мережі різних держав, створити потрібну інфраструктуру. Ставиться вимога все більше енергії добувати з альтернативних джерел. А відтак її – сонячну, від вітру тощо – не лише споживати в конкретному будинку чи місті, а передавати через об’єднану енергосистему ЄС.
Одне із завдань – підвищити рентабельність енерговикористання і на 20 % скоротити споживання. У кожній державі планують запровадити вимогу: перш ніж зводити споруди, улаштовувати тендери серед будівельників – хто запропонує найбільш енергоощадний проект.
Є також задум, щоправда, поки лише суто ідея – перекидати на південь енергію, перетворену з балтійських вітрів. На реалізацію цього проекту, передбачають, потрібно буде 20–30 років.
Ще наприкінці минулого року Надзвичайний і Повноважний посол Угорської Республіки в Україні Міхаль Баєр в інтерв’ю українській пресі ділився планами: «Ми активно виступаємо за створення енергетичного коридору «Північ–Південь» від Балтійського до Адріатичного моря. Якщо буде «Південний потік», що закінчуватиметься на березі Адріатики, там може бути побудований термінал із прийому зрідженого газу. Те саме стосуться Польщі, на півночі якої планується подібна споруда. Я думаю, що це може забезпечити значну гнучкість нашому ринку газу і в цілому зробити великий внесок у нашу енергобезпеку. Угорщина також є передовою країною з будівництва підземних газових сховищ. Можемо тут відігравати регіональну роль. Торік ми допомагали Сербії, Боснії, й Герцеговині, а також Хорватії газом зі своїх сховищ.
Якщо говорити про NABUCCO, то це не лише проект, а й символ. Це проект № 1 за значущістю, за потужністю, за можливим впливом на європейський енергоринок. Він може відкрити для ЄС південний енергетичний коридор. Думаю, що Євросоюз просто не може собі дозволити – ні з погляду енергобезпеки, ні з точки зору комерційних принципів – не бути пов’язаним із сусідніми країнами, де можна добувати й купувати газ. Для нас Туреччина, Ірак й Азербайджан якраз є сусідами в цьому плані».
До слова, суттєво попсували сподівання ЄС щодо енергобезпеки події в Лівії. Тому члени євроспільноти й не лишилися осторонь установлення там спокою, нехай і за допомогою зброї.
Особлива нотка
Що дивно було чути від обережних угорських чиновників – горді нотки на захист своїх національних інтересів. Річард Гьорчік, зокрема, зазначив: «Економічний баланс позитивний, якщо зважувати наше членство в ЄС. Однак 2004 року, коли ми стали членами спільноти, 67 % населення однозначно підтримували цю ініціативу. 2010-го цей показник знизився до 37 %. Це серйозне питання має багато складових, і політики повинні давати на нього відповідь. Важливий аспект – чи своєчасно доходить підтримка до працівників сільського господарства. Вже напередодні нашого вступу декілька євросоюзних фондів надавали підтримку в рамках проектів в сільському господарстві. Нині посміхаємося з наших помилок, яких тоді припускалися. Велика частка коштів повернулися через фахівців, експертів до самого ЄС. Коли з Брюсселю до нас приїздили експерти в білих комірцях, ми дивилися на них, ніби на богів. Тепер знаємо, як працює ЄС і як уникнути зайвого бюрократизму. 2010 року, коли угорці через вибори змінили уряд, то була їхня відповідь ЄС – тій системі, яка тут працювала».
При цьому діляться досвідом з Україною: «Треба, щоб від вас із ЄС працювали дуже добрі фінансисти, економісти. Мусите проявляти ініціативу, на що витрачати надані кошти. Щоб це було транспарентним і для Брюсселю, і для ваших громадян».
Ще один приклад: євро угорці, на відміну від словаків, вводити в себе не поспішають. Кажуть, зокрема прем’єр Орбан, економіка ще заслабка, потрібні вимоги не виконані й це неможливо буде зробити до 2020 року.
Центр головування Угорщини в ЄС – маленьке містечко
«Гьодолло в Європі, Європа в Гьодолло» – під таким слоганом триває нове життя в маленькому містечку за 27 кілометрів від Будапешта. Його мер Дьордь Гиймеші, обраний на посаду вже вшосте, головує в місті 21 рік, сам хірург за фахом, чемпіон Угорщини з фехтування, нині є депутатом парламенту, очолює кілька громадських організацій, зокрема – асоціацію голів місцевого самоврядування Угорщини й Олімпійський комітет.
Розповідає, що за останні три роки місто отримало близько 250 мільйонів доларів. 80–90 % фінансування – від ЄС, 5–6% – від угорського уряду, решта – гроші з місцевого бюджету. Використали їх насамперед для облаштування, впорядкування міста й палацу, колись подарованого угорською державою австрійській імператорській родині, насамперед для однієї з найулюбленіших королев угорців – Єлизавети (Сісі), дружини Франца-Йосипа.
Нині, як розповів директор палацового комплексу Тібор Генці, відреставровано близько половини приміщень (загальна площа 6–8 тисяч м2). Це найбільший в країні витвір особливого, своєрідного стилю бароко. Тривалий час у палаці була головна резиденція регента, союзника Гітлера Міклоша Горті, а після визволення Угорщини розміщувалася радянська військова частина. У половині приміщень був будинок для престарілих. Мороз пробігає по шкірі, коли дивишся старі фото, як в апартаментах із залишками імператорської величі на численних ліжках коротають вік старенькі бабусі. А в тій половині палацу, де стояли радянські війська, розповідають, один час старовинними меблями та художнім паркетом топили грубки.
Нині в колишньому манежі при палацовій конюшні облаштували найсучасніший зал і кабінети для роботи єврочиновників. За час головування Угорщини в ЄС тут заплановано близько 40 засідань, з травня на осінь перенесено саміт ЄС зі Східного партнерства.
Гьодолло має 15 міст-побратимів. І не лише в Європі, а навіть в Індонезії. Серед них і наше Берегово. Восени минулого року делегація з Гьодолло привезла в Україну велику фотовиставку про свої досягнення. Дьордь Гиймеші розповідає, що зустрічався також з мерами інших закарпатських міст. Особливо вражений, як розвивається Мукачево. Тому вже ближчим часом планує поїздку на Закарпаття для погодження спільних планів – для багатьох європейських ґрантів потрібна третя сторона.
