За нової влади найбільший сільський район України семимильними кроками… йде назад.
Інсуліновий голод, дитячі обіди за 36 копійок, шкільні автобуси, що залишилися без пального, припинення будівництва тубдиспансеру, мільйонні борги з виплати зарплат, скандали з поділом бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг, проблеми в лісгоспах і скарги, скарги, скарги... Усе це – нинішні реалії життя на Тячівщині. Найбільший в Україні сільський район упевнено… деградує. На тлі успішної роботи попередньої владної команди нинішні чиновники Тячівської РДА виглядають цілковитими аутсайдерами.
Це не перебільшення. У 2007 році Тячівський район посідав останнє 18 місце у рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів області. Коли змінилася владна команда, у 2008-му район вийшов на 8-ме місце, а в 2009-му став другим в області. Лише з районного бюджету фінансувалося 40 різних програм. Кошти не розпорошувалися на латання дірок, а спрямовувалися на конкретні об’єкти соціальної сфери. Зараз на Тячівщині – катастрофа. Після минулорічної зміни влади лише за неповний 2010-ий район «повернувся» на 8 місце рейтингу соціально-економічного розвитку. Не буде дивиною, якщо з такими успіхами він знову впаде на дно – на своє звичне 18-те місце.
Коли у лютому на передостанній сесії облради губернатор Закарпаття Олександр Ледида звітував про свою роботу, серед запитань депутатів були й два, що стосувалися Тячівщини. Марія Думнич, колишній начальник райуправління освіти, цікавилася, чи знає голова ОДА, що в районі гостро стоїть проблема із харчуванням школярів та забезпеченням шкільних автобусів пальним. Губернатор із запитання «з’їхав» і відбувся загальними фразами. А дарма: якби відреагував, то, можливо, не було б наступних скандалів, в які влипли його підлеглі районні керманичі.
«Замок» зовсім недавно писав про те, як чиновники Тячівської РДА «годують» школярів обідами за… 36 копійок. І про те, що в цьому районі через недбалість працівників райуправління освіти впродовж двох місяців у 23 загальноосвітніх навчальних закладах, де харчування дітей забезпечують приватні підприємці, батьки були змушені самі платити за обіди своїх чад. Хоча наше законодавство чітко вказує, що харчування забезпечується державним коштом.
Та проблеми на Тячівщині не лише в освітній сфері. Нещодавно колеги-телевізійники зняли сюжет про те, як районна влада «переймається» медициною. Чиновники, наприклад, забули про хворих на діабет і виділили на придбання інсуліну смішні гроші, через що хворим перестали видавати в аптеках життєво необхідні ліки. Як з’ясували журналісти, під час ухвалення районного бюджету на програму підтримки діабетиків було виділено всього 300 тисяч гривень, яких категорично не вистачає на закупівлю окремих видів препаратів. Коли скандал розгорівся, тячівські чиновники від медицини стали виправдовуватися, мовляв, ці гроші виділили лише на перший квартал, згодом буде новий транш. Але хай би спробували пояснити це хворому, котрий, прийшовши до аптеки по медпрепарати, повертався звідти ні з чим.
Мешканці Тячівщини вже відверто говорять про неграмотну та недалекоглядну політику нинішньої влади. Зокрема, наприклад, коли мова заходить про так звану оптимізацію медичної сфери. Скажімо, не поцікавившись думкою громад, чиновники вирішили закрити пологові відділення Нижньоапшанської і Усть-Чорнянської лікарень. Народжувати наказали їздити в район. А те, що навіть цього року у багатьох селах «швидкі» забули, як пахне бензин, бо влада вчасно не провела тендери на його закупівлю, нікого не обходить. Люди хай вирішують свої проблеми, як знають. А влада вирішує свої.
І навіть не криється. Минулого тижня з цього приводу розгорівся черговий скандал. Депутати Тячівської райради (причому від різних політичних сил) звернулися до голови ОДА з листом, в якому описали, як керівництво Тячівської РДА вирішило, котрі дороги в районі будуть ремонтуватися за рахунок субвенцій із держбюджету. «Для Тячівської РДА, в особі Шелевера М.І., основним критерієм вибору вулиць, які потрібно ремонтувати в районі, є місця проживання керівництва райдержадміністрації та районної ради, – йдеться в листі. – Із 37 місцевих рад до списку потрапило 18. Шість рад, в яких мешкають очільники району, отримали 3,529 млн. грн. із загальної суми 5,8 млн. грн., виділених на район. Жодної гривні не передбачено на ремонт доріг комунальної власності 19 радам».
Як відреагував на цей черговий «дзвіночок» голова ОДА Олександр Ледида, поки що невідомо. Не ясно також, чи контролює губернатор і проблему скорочення заборгованості із заробітної плати, яка гостро стоїть у районі. Приміром, майже 350 тисяч гривень боргує працівникам Солотвинський солерудник, 187 тисяч – Дубівське ЗВВО, понад 60 тисяч –Тячівський райавтодор, 14 тисяч – Тересвянський завод продтоварів. Недоїмка до Пенсійного фонду також немала – 1,887 млн. грн., з яких 1,4 млн. боргують економічно активні підприємства.
Найбільше вражає той факт, що на Тячівщині не виплатили зарплати навіть працівникам лісової галузі. Нам, до прикладу, відомо, що не отримують заробленого працівники Буштинського та Мокрянського лісгоспів (хоча в офіційному звіті начальника обласного управління та в статистичних даних управління така заборгованість не вказана). Це ж як треба ґаздувати, щоб у такому лісистому районі як Тячівський лісівники не отримували зарплати? При цьому, зауважимо, саме Тячівщина має недобру славу району, де масово проводять незаконні рубки.
І насамкінець. Нещодавно з’явилася інформація, що на деяких підприємствах Тячівщини, аби якось розібратися з проблемами, у нинішній кризовий час планують звільняти до 50 % працівників. Так, через бездарність і непрофесіоналізм влади страждають люди, які не отримують заробленого чи й узагалі втрачають роботу, а з нею й мінімальну впевненість у завтрашньому дні. На жаль, нині мешканцям Тячівщини можна бути впевненому лише в одному: з такою владою життя в районі ліпшим стане не скоро.
