У містечку Сентендре, що за 10 км від Будапешта, діє фантастичний музей солодощів.
Хто з нас у дитинстві не любив солодкого? Мабуть, усі любили. Є на світі місце, де для ласунів — справжній рай. Угорське містечко Сентендре — мекка для любителів солодкого. Тут роблять марципани, ба більше — їх перетворюють у справжні художні шедеври. Навіть власний музей відкрили.
Зазвичай, марципани використовують кондитери, як верхній шар торту, а ще для маленьких їстівних фігурок. Тут — масштаби зовсім інші.
Ззовні музей марципанів виглядає, як звичайнісінький магазинчик. От у середині усе ніби магічне, а головне — їстівне і солоденьке.
Двоповерховий будинок увесь облаштований різними витворами місцевих майстринь. Усе це – суміш цукру та мигдалю: Міккі Маус, угорський Парламент, кошик повний троянд, набір меблів, височезні кактуси та купа іншого. А ще — король поп-музики Майкл Джексон та принцеса Діана. Вони теж їстівні і у повний зріст. Подивитись на них приїздять з усього світу.
«У наш музей приходить дуже багато туристів. Десь 1000 на день. Найбільше їх з Росії та України. Ще з Австрії й США. Всіх цікавить процес виготовлення. Аж заглядають через скло у майстерню», – каже адміністраторка музею Матильда Хеді.
Стіни тут прозорі, біля них купа людей. Вони уважно спостерігають за кожним рухом «марципанових майстринь». Люди не вірять, що усе це — можна їсти.
«Я приїхала аж із Австралії, ми тільки зайшли подивитись і я дуже вражена. Такого я ще не бачила. Не віриться, що ця краса — їстівна», – ділиться враженнями австралійка Каталіна Регюш.
Майстрині наче не помічаючи людей: роблять їстівні солодкі шедеври. Нам дозволили зайти у «святая святих» цього місця — по той бік скла, у майстерню. Одягнувши білий халат, хвилин з 10 мовчки спостерігаю за процесом творіння. Основний інструмент для виготовлення цих марципанових скульптур — руки двох жінок, які щодня тут працюють. Надавати форму фігурі їм допомагають маленькі, білі і схожі на олівці пласмасові інструменти.
«На мою думку – це дуже хороша суміш. З нею легко працювати, не важко надавати їй форму — тому спектр використання великий. Дуже велика палітра кольорів, використовуємо переважно натуральні харчові барвники. Беремось фарбувати марципан вже тоді, коли знаємо точно який колір хочемо отримати», – каже Тюнде Кімел-Іжак, марципанова майстриня.
Основа фігури — металевий каркас. Це потрібно для того, аби фігура не розвалилася під власною вагою. Він використовується тільки для дуже великих фігур. Усі інші робляться без нього.
Різноманіття робіт, що виставлені у музеї періодично реставрують — приблизно кожні 10-15 років їх покривають свіжим шаром марципанового тіста. Ми саме натрапили на такий процес. Фігурі жінки надають новий, свіжіший вигляд.
«Ми не чіпаємо саму фігуру, просто покриваємо її тоненьким шаром марципанів відповідних кольорів. Фігури, що тут виготовляємо — тільки для музею, ті, що на продаж — робляться в цехах», – розповідає пані Тюнде.
Скульптура, яку зараз реставрують була виготовлена більше десяти років тому. Це ілюстрації однієї з картин угорського художника — вона називається «жінка у фіолетовому платті». Аби виготовити таку фігуру, потрібно щонайменше місяць кропіткої роботи. А реставрація займає в рази більше часу, бо процес відновлення триваліший, аніж для виготовлення.
Ангела Берец працює в майстерні марципанів уже 12 років. За кілька секунд легкими помахами руки майстриня робить листя жовтої троянди, а потім так само майстерно складає їх у бутон: «Робити троянду просто — достатньо від загальної маси марципанового тіста відщипнути трохи і з цього зробити кульку. Потім розплющити її спеціальним приладдям на столі і надати їй форму пелюстка. Так кілька разів, далі їх скласти так, аби вийшов бутон троянди», – із впевненістю у голосі розповідає Ангела.
Любителі солоденького можуть придбати деякі мініатюрні марципанові шедеври і на території музею, у маленькому магазині. Любителі ж спиртних напоїв можуть поповнити свої запаси мигдалевим лікером. З мигдалю ж бо роблять ті самі марципани.
P.S. До слова, незабаром у мукачівському замку «Паланок» відкриється не менш оригінальний музей шоколадних скульптур – Підкарпатський пантеон закарпатських героїв.
