2 жовтня в місті Берегове продовжили свою роботу народні депутати, які прибули на Закарпаття в рамках виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Зокрема завітали до Закарпатського угорського інституту (ЗУІ), де мали зустріч з викладачами та студентами, а також з колегами із парламенту Угорщини.
Участь у виїзному засіданні Комітету прийняли народні депутати України - Валерій Пацкан, Андрій Шевченко, Іштван Гайдош, Мустафа Джемілєв, Василь Самойленко.
У великій залі інституту перед зібранням виступила президент ЗУІ Ільдіко Орос, яка розповіла про історію створення та діяльність навчального закладу, в якому навчаються переважно представники угорськомовної меншини Закарпаття. А потім перейшла до проблем, з якими, на її думку, найчастіше стикаються угорці в Україні при навчанні у вітчизняних закладах освіти.
Пані Ільдико одразу почала з тези, що проблема національних меншин та мовне питання в Україні надзвичайно заполітизовані. Відповідно, така ситуація не сприяє вирішенню чисельних проблемних питань.
Серед основних проблем - відсутність створених в нашій державі умов для належного опанування представниками угорської меншини державної мови. За словами директора інституту, в школах національних меншин більшість учнів початкової ланки не володіють українською мовою і починають її вивчати лише у першому класі. Для цього потрібні спеціально розроблені підручники, адже наявні "переобтяжені теоретичною граматикою". В сільських школах з мовами навчання національних меншин не вистачає кадрів зі знанням обох мов. Тому серед пропозицій - запровадити систему підготовки вчителів української мови як не рідної.
Багато проблем в угорців виникає з зовнішнім оцінюванням знань випускників (ЗНО). А насамперед з тестуванням з української мови та літератури. Серед випускників шкіл з угорською мовою навчання 44% отримали бал від 1 до 3 (дані 2009 року). Тобто більшість з них не володіє українською на тому ж рівні як учні українських шкіл. Ільдіко Орос пропонує розробити вимоги ЗНО з української мови та літератури диференційовано та з урахуванням навчального плану, умов навчання певної нацменшини.
Також пропонує запровадити проведення ЗНО з угорської мови. Йшлося також про бюрократичну систему щодо переатестації наукових кадрів, які здобули ступінь за кордоном. Президент ЗУІ наголосила, що представники угорської національної меншини також потребують вивчення історії угорського народу як шкільного предмету на постійній основі.
Вкрай незадоволена Ільдико Орос і реалізацією Закону України "Про засади державної мовної політики". Тому, згідно закону, пропонує затвердити програми викладання угорської мови як другої іноземної. Для цього оголосити конкурс Міністерства освіти і науки України на складання підручників угорської мови (як другої іноземної). Оскільки нині в Україні не затверджено підручники для угорських шкіл, то на її думку, слід дозволити учням та студентам користуватися підручниками, розробленими в Угорщині.
Ще одна проблема - відсутність двомовних документів про освіту (державною та регіональною), як зазначено в законі. Тут пані Ільдіко навела приклад з власного досвіду, коли її угорське прізвище Orosz (Орос) трансформувалося, через відсутність такої можливості, в Oros (Орош).
Ільдико Орос також зазначила, що Закарпатська ОДА, Закарпатська обласна рада, Чопська міська рада та інші не виконують Закон України "Про засади державної мовної політики" навіть в мінімальному обсязі. Мова йде про офіційну публікацію регіональною мовою актів місцевих органів влади, самоврядування, надання мовами меншин письмових відповідей на заяви, вивчення мови меншини в середніх навчальних закладах, відтворення топонімів регіональною мовою тощо.
І насамкінець запропонувала народним депутатам вивчити питання можливостей державного фінансування освітньої діяльності ліцеїв недержавної власності з угорською мовою навчання. Мова йде про 5 таких навчальних закладів, засновниками яких є церковні громади і які фінансуються за рахунок благодійних фондів.
Серед пропозицій - ініціювати проведення інформаційної кампанії серед населення про законодавчі зміни в галузі забезпечення мовних прав громадян.
Варто також зазначити, що парламентерам також вручили резолюцію Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства «Про становище та можливості угорськомовної освіти на Закарпатті», прийнятої в Ужгороді 15 вересня 2013 року. Серед вимог - створення 12% квотних місць у вузах для випускників шкіл з угорською мовою навчання; повернення груп з угорською мовою в професійно-технічні ліцеї та училища; введення обов’язкового предмету в школах, де навчаються на мові нацменшини обов’язкового предмету "Історія угорського народу" для 7-8-9 класів; зробити самостійними закладами угорські відділення Рахівської та Ясінянської загальноосвітніх шкіл; розширити мережу угорських дошкільних закладів; з метою підняття престижу освіти угорською мовою надавати допомогу на навчання, яку забезпечує Угорщина лише тим батькам, діти яких ходять до цього навчального закладу; ведення шкільною документації угорською мовою тощо.
Серед рекомендацій - зробити в школах з українською мовою навчання з двох іноземних мов першою вивчати угорську (як регіональну), а другу - на вибір.
Серед прохань - необхідна підтримка держави у завершенні будівництва та реконструкції Берегівської угорської гімназії.
Присутні також заслухали доповідь народного депутата Іштвана Гайдоша (угорською мовою).
Підсумував зустріч Андрій Шевченко. Він зазначив, що для нього та його колег велика честь бути в гостях в "угорській столиці" Закарпаття. На його думку Закон України "Про засади державної мовної політики" нині працює лише для однієї меншини - росіян, яка особливо і не потребує підтримки в цій сфері. Відповідно, набагато більшої підтримки потребують угорці, румуни, татари, які мешкають в Україні.
Народний депутат сподівається, що Україна і ЄС підпишуть Угоду про асоціацію на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі, який пройде 28-29 листопада. "І тоді більшість проблем, про які сьогодні йшла мова, скоріш за все вирішаться самі собою", - додав український парламентер.
Андрій Шевченко розповів, що в Ужгороді консул Угорщини подарував кожному члену парламентської комісії чудову книжку - вірші Тараса Шевченка та Шандора Петефі у перекладі (відповідно угорською та українською). І навіть зачитав напам’ять слова з "Національної пісні" видатного поета угорського народу.
Він також додав, що для представників національних меншин важливо не лише створити умови для вивчення батьківської мови та культури, а й виховувати справжніх та свідомих громадян України.
"Кьосенем" (Дякую), - завершив Андрій Шевченко свій виступ угорською.
Цього ж дня члени Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин планували відвідати школу, де навчаються діти ромської меншини.
