Інтерактивні методики викладання німецької мови
430
Фотомодель Дар'я Бірюшкіна родом з Полтави, але живе в Мілані вже третій рік - у неї контракт з одним з місцевих модельних агентств. Вона дуже любить свою батьківщину, але додому повертатися не хоче.
"Тут я більшу частину зароблених грошей витрачаю на їжу та оплату оренди квартири. Залишок йде на звичайні витрати: проїзд, медичне обслуговування, спорт, побутову хімію. І це в багатому Києві. А що говорити про бідну Полтаву?" - розмірковує дівчина.
Зібрати гроші в нашій країні їй практично не вдавалося, і це при тому, що вона могла економити на одязі і косметиці - такі речі їй в Україні часто дарували ті компанії, товар яких вона рекламувала. В Італії структура витрат і доходів у неї змінилася - за півтора року вона купила малолітражне авто. Тепер вона збирає гроші собі на навчання. При цьому вона оплачує оренду квартири, купує собі їжу, їздить відпочивати з друзями і відвідує маму в Україні.
Швидко вгору або вниз?
Як не дивно, в Україні зростання мінімальної заробітної плати йде набагато більшими темпами, ніж в країнах ЄС. "Так, з початку 2010-го до початку 2012 року розмір фактичної мінімальної заробітної плати зріс на 35%. Україна випередила за цим показником такі країни як Польща, Естонія, Франція, Румунія, Туреччина ", - йдеться в поширеному прес-службою Кабміну повідомленні.
При цьому там зазначається, що деякі європейські країни взагалі заморозили "мінімалку" на рівні 2009 року. "Так, за даними Євростату, в Болгарії мінімальна зарплата не змінювалася з 2009-го по 2011 рік, в Чехії - заморожена на рівні 2007 року, в Литві та Хорватії - на рівні 2008-го", - наводять цифри в повідомленні.
Це дійсно так: у більшості країн ЄС діють чіткі нормативи, які повинні стримувати навантаження на бюджет і допомогти власним підприємствам оговтатися після кризи. Зростання заробітних плат автоматично б вдарило і по соціальній частині державних і місцевих бюджетів і зробило би продукцію європейських компаній в ціновому сегменті менш конкурентно-спроможною.
Економіка нашої країни занадто залежить від курсу долара, і обвал гривні в 2008 році по відношенню до американської та європейської валюти, здешевив вартість нашої продукції на зовнішніх ринках, що підвищило інтерес до неї за кордоном.
Також, варто відзначити значну різницю між соціальними стандартами України і країн ЄС. Станом на 1 січня 2012 року мінімальна зарплата в Україні становила 1173 гривні (117 євро). У той час, як в країнах ЄС цей показник у 10 разів вище -гарантована мінімальна зарплата в Німеччині досягає 1442 євро, в Ірландії 1432 євро, Бельгії 1387 євро, Нідерландах 1382 євро, Франції 1321 євро та Великобританії 1010 євро.
Ще більше різняться дані по середній заробітній платі. За інформацією Європейського комітету статистики, жителі Люксембурга заробляють близько 4 тисяч євро, в Бельгії близько 3 тисяч євро, в Норвегії близько 3500 євро, у більш бідній Польщі близько 1000 євро, в Румунії і Болгарії близько 500 євро.
За даними ж Держстату України, середня заробітна плата склала 2,8 тис гривень, що становить близько 280 євро. Причому, це узагальнені дані по країні. Не секрет, що в деяких регіонах середня заробітна плата навіть нижча за 1,8-2 тис гривень. А в невеликих депресивних містечках деякі українці не отримують і мінімальної зарплати.
"У нас в місті немає роботи, всі намагаються влаштуватися на склодувний завод - там склодувам платять півтори тисячі гривень (до слова, склодув дуже шкідлива професія - середня тривалість життя склодува приблизно на 20% коротше, ніж у решти - прим. ТСН.ua) і це величезні гроші, багато ж працюють або на ринку, або сторожами - і не всі отримують навіть 800 гривень на місяць", - зізнається Ніна Шестопалова, мешканка Куп'янська. Схожі цифри наводить по своєму рідному місту і полтавчанка Дар'я Бірюшкіна.
Хліба і видовищ
Разюче відрізняється і сама структура витрат українців і жителів країн ЄС. Більше 70% жителів країн Євросоюзу можуть дозволити собі стабільно накопичувати заощадження, в Україні ж таких людей близько 30%. Втім, у нашій країні це, швидше за все, не зовсім точні дані - адже далеко не всі українці зберігають свої заощадження в банках - у нас, в зв'язку з високим рівнем недовіри до банківських структур, деякі як і раніше зберігають гроші вдома.
Звичайно, життя в Європі набагато дорожче, але це тільки, якщо зіставляти українські доходи з європейськими витратами. Якщо порівнювати однорідні показники, то соціальний рівень і рівень добробуту в Україні виявиться набагато гіршим.
"В Україні ціни на тарифи ЖКГ у порівнянні з країнами ЄС звичайно дуже низькі. Але давайте подивимося, яку частину бюджету займає "комуналка" пересічної української сім'ї і скільки в європейській. Частка комунальних витрат в структурі доходів наших жителів близько 40%, в Європі максимум 20%. Чи багато вони можуть собі дозволити українці?" - ромірковує Олексій Кучеренко, екс-міністр ЖКГ.
"Розмір плати за комунальні послуги в двокімнатній квартирі площею в 50 "квадратів" у Німеччині, включаючи опалення та все інше, складе приблизно 130-160 євро на місяць, в однокімнатній - 100-120 євро. Таким чином, на оплату послуг ЖКГ німець (з мінімальною зарплатою) витрачає всього 9% від своєї зарплати, а - українець близько 70% від своєї зарплати", - пише Роман, один з постійних читачів нашого сайту.
У Європі витрати на харчування в середньому складають 15-20% в бюджеті родини. Близько 50% своїх доходів європейці витрачають на одяг, розваги, подорожі, освіта і якісь важливі покупки.
За даними Центру економічного аналізу "РІА-Аналітика", найменше в структурі бюджету своїх домогосподарств витрачають на їжу мешканці Люксембурга - тільки 8,1%, Великобританія та Ірландія - 8,5% і 8,6%, відповідно. У першій п'ятірці також Австрія і Німеччина - 9,6% і 9,8%, відповідно.
Замикають рейтинг країни колишнього СРСР. Україна посіла "почесне" перше місце, мешканці якої витрачають половину своїх споживчих видатків на їжу. На другому місці з кінця - Молдова (частка продуктів харчування у витратах 40,8%), далі йде Росія (39,2%).
І це зовсім не означає, що мешканці нашої країни купують якісь дорогі делікатеси, навпаки, за даними Інституту харчування України, з кожним роком в раціоні українців стає все менше фруктів, натуральних соків, овочів, м'яса, риби та сиру. У зв'язку з високою інфляцією і зростанням цін на продукти у харчуванні наші співвітчизники змушені переключатися на більш дешеві і не завжди корисні продукти.
Крім цього, в Україні дуже багато прихованих витрат, наприклад, медицина. Де-юре медичні послуги в нашій країні безкоштовні, де-факто за лікування все ж доводиться платити, адже часто обстеження чи консультації у фахівців у державних клініках важкодоступні або невисокої якості. Тобто цю величину прорахувати і порівняти із аналогічними витратами середнього європейця майже неможливо.
Жебрацькі зарплати
У країнах ЄС і Україні сильно відрізняються і зарплати в базових професіях. Для порівняння, педагог в Німеччині заробляє від 3,5 тис євро на місяць, в Люксембурзі близько 8000 євро, а от їх український колега отримує до 3,5 тис гривень з усіма виплатами і при дуже високому навантаженні.
Середня зарплата лікаря в Чехії, що пройшов атестацію, складає близько 50 000 крон (близько 2, 1 тис євро) на місяць, в Україні лікарі в рідкісних випадках офіційно отримують більше 4 тисяч гривень.
Зарплата офіціанта в туристичних містах ЄС стартує від двох тисяч євро, в Україні в дуже престижних ресторанах, офіціанти навряд чи можуть заробити 5000 гривень (плюс ще 30% від суми можуть принести чайові). У звичайних ресторанах заробітки приблизно рази в два з половиною нижче.
Охоронці і водії за кордоном отримують від 1,5 тис євро на місяць, у нас суми в цих професіях такі ж, але в гривневому еквіваленті. Зарплата молодого інженера за кордоном стартує від 3500 євро, в Україні фахівець такого профілю навряд чи може спочатку претендувати на зарплату вище трьох тисяч гривень на місяць.
Непогано в нашій країні оплачується праця хіба що програмістів, але навіть у цьому середовищі зарплати сильно відрізняються: в Україні програміст в середньому заробляє 8-12 тисяч гривень, за кордоном старт починається від 2 тисяч євро.
Цікаво, що й українські депутати зі своєю офіційною заробітною платою на тлі їхніх європейських колег теж виглядають мало не жебраками: понад 16 тисяч євро на місяць без урахування податків - такою сумою візначається грошова винагорода за працю італійського депутата, народний обранець в Україні заробляє від 17 тисяч гривень на місяць. Втім, як не дивно, при таких порівняно невисоких доходи вітчизняні нардепи примудряються вести куди більш розкішний спосіб життя, ніж їхні колеги в ЄС.
