Позаминулого тижня на Закарпатті офіційно стартувала шкільна літньо-оздоровча кампанія. Цьогоріч обласна влада запланувала оздоровити близько 80 тисяч маленьких краян. І для цього готова витратити 5 мільйонів гривень із бюджету області. Решту коштів для літнього відпочинку діточок мали виділити місцеві бюджети та спонсори. Загальний кошторис – понад 21 мільйон гривень.
До слова, він практично не відрізняється від минулорічного, який становив 20,7 мільйона. Хоча за ці кошти у 2010-му оздоровлювали 77,5 тисяч дітей. Зважаючи на зростання цін на путівки та продукти харчування, видається дивним, як практично за ті ж гроші влада зможе організувати відпочинок більшій кількості школярів.
У школу – по здоров’я
Де ж оздоровлюватиметься закарпатська малеча? Більшість – у своїх же школах, або (як вони перейменувалися на літній період) «закладах оздоровлення з денним перебуванням». Таких на території області функціонуватиме 514.
Ірина Янцо, вчителька початкових класів ужгородської загальноосвітньої школи № 15, займається з дітками на час літнього оздоровлення. Вона розповіла «Замку» про те, що цього року через брак фінансування у школу на оздоровлення потрапило менше вихованців, ніж минулого. «В основному це пільгові категорії дітей, а також призери різноманітних олімпіад, конкурсів, змагань, усього – 90 школярів», – розповідає вихователь.
Бюджету «денне оздоровлення», за словами начальника управління освіти Михайла Мотильчака, обходиться в середньому по області у 112-140 гривень (за два тижні), або у 8-10 гривень за день. В Ужгороді ця сума майже у півтора-два рази більша – 15,26 гривень на день. «Усе залежить від можливостей місцевих бюджетів», – пояснює пан Мотильчак.
Проте у деяких школах Ужгорода можливість літнього оздоровлення для дітей організовує сам заклад, без допомоги бюджетного фінансування. У такому разі харчування малечі на час відпочинку оплачують батьки.
Значно менше діток матимуть змогу оздоровитися у позаміських закладах відпочинку, яких працюватиме лише 15, а також у 4-ох закладах санаторного типу. Зокрема, спеціалізований пульмонологічний санаторій «Малятко» зможе прийняти 400 школярів, а протитуберкульозний санаторій «Човен» – 1000. Але тільки за умови, якщо хоча б один із батьків дитини є працівником підприємства області, зареєстрованого страхувальником Фонду соцзахисту з тимчасової втрати працездатності.
Також окремі дітки матимуть змогу відпочити в одному з 24 позаміських оздоровчих чи 8-ми санаторно-курортних закладів, підпорядкованих Закарпатському обласному ЗАТ «Закарпаттурист». Обласною владою, окрім того, проанонсовано функціонування 9 наметових містечок, де також відпочиватимуть маленькі закарпатці.
Засекречені дані
Викликає подив, що в обласному управлінні сім’ї, молоді та спорту повважали «засекреченою» інформацію про середню вартість відпочинкової путівки у будь-який стаціонарний оздоровчий заклад області. Начальник управління Віталій Ерфан відмовився надати нашому виданню таку інформацію, мотивуючи це тим, що вона є «конфіденційною». Пан Ерфан запропонував надіслати письмовий запит на ім’я голови ОДА та очікувати відповіді. Звичайно ж, «Замок» скористається таким правом і новими можливостями, які надає нещодавно прийнятий закон про доступ до публічної інформації (пану Ерфану дуже варто з ним ознайомитися, зокрема дізнатися, що таке конфіденційна інформація та які санкції передбачено для чиновників за небажання оприлюднювати інформацію), проте незрозуміло, чим вмотивована така «засекреченість», зважаючи на те, що вартість усіх путівок можна, за бажання, дізнатися безпосередньо у кожному з понад 4-ох десятків таких оздоровчих закладів? Чи, можливо, чиновники просто не хочуть «переобтяжувати» себе зайвими відповідями журналістам?
Так, зателефонувавши до одного із санаторіїв – дитячого оздоровчого закладу «Пікуй» (с. Біласовиця Воловецього району), ми дізналися, що вартість одного дня відпочинку там коштуватиме від 100 до 130 гривень. Проте поки там заплановано оздоровити лише 10 дітей-сиріт. «Наразі триває процедура тендерів», – пояснили нам у санаторії.
У іншому дитячому оздоровчому закладі «Берізка», що в селі Вонігово на Тячівщині, путівка цього року коштуватиме 1995 гривень (95 гривень за один ліжкодень із 5-разовим харчуванням). Директор Нінель Стойко розповіла, що згідно з планом у «Берізці» має оздоровлюватися 240 дітей, проте керівництво закладу очікує більше малих вихованців. За попереднє літо у «Берізці» відпочило 256 діточок. У порівнянні з минулим роком вартість одного дня перебування у закладі зросла на 10 гривень. Враховуючи те, наскільки у 2011-му подорожчали продукти харчування, таке зростання вартості путівки – дуже символічне, зауважує пані Стойко.
А директор бази відпочинку «Красія» (с. Кострино Великоберезнянського району) Василь Бельо зазначив, що відпочинок для дітей до 18 років (у разі заїзду групи) цьогоріч вартуватиме 116,68 гривень за день перебування, плюс 1 % – туристичного збору (для дорослих відпочивати на «Красії» дорожче – 140 грн./добу).
Відпочинковий заклад, на відміну від оздоровчого, не має обмежень щодо мінімальної кількості днів перебування. Тому на турбазі можна відпочивати і всі 3 тижні чи лишень 3 дні. Проте, як повідомив Василь Бельо, минулоріч за кошти соцстраху на базі не відпочивали діти, оскільки не назбиралася необхідна група із 25 людей. Так само й цього року – наразі лише батьки трьох школярів виявили бажання оздоровити своїх чад на «Красії», а це, за словами директора бази відпочинку, замало, щоб задіяти бюджетне фінансування.
Як відпочиваємо?
Що включає в себе перебування дитини в оздоровчому закладі? «Ми враховуємо відзначення всіх релігійних та державних свят. Дітки виконують фізичні вправи на свіжому повітрі, беруть участь у динамічних іграх, для них організовуються екскурсії Тячівським районом та за його межами», – розповідає директор «Берізки» Нінель Стойко. Проте водночас зазначає, що жодних спеціальних лікувальних чи оздоровчих процедур тут не проводять – це компетенція лікувально-санаторних закладів.
Практично не відрізняється відпочинкова програма і в літньо-оздоровчих закладах денного перебування, себто звичайних школах. «Дітки у нас поділені на три групи – 1-2 класи, 3-4 та 5-6-ті. Оздоровлюються протягом 3 тижнів. Програма розпочинається о 8.30 ранку і закінчується щодня о 14.30, включаючи в себе обов’язкову ранкову гімнастику, різноманітні екскурсії, наприклад, у Боздоський парк, ботанічний сад, до лялькового театру, на кіносеанси тощо. Також дітей тричі на день годують», – розповідає Ірина Янцо, вихователь однієї з дитячих груп, що відпочивають на базі 15-ої школи Ужгорода. Єдиний мінус для батьків, що працюють – на решту півдня дитину треба кудись подіти.
Ні в кого не викликає сумніву те, що найкращий відпочинок для дитини – це природа, чисте повітря, а головне – зміна буденної обстановки, звичних умов. Проте пришкільні «табори» за визначенням не здатні врахувати всі ці фактори. Тому багато батьків, яким фінансові можливості дозволяють, воліють відправити своїх чад у якийсь із санаторіїв чи кримських таборів. Та, на жаль, не всім такий відпочинок для малечі по кишені. На бюджетну допомогу слід розраховувати тільки соціально незахищеним категоріям сімей. Саме тому пришкільний табір часто залишається єдиним виходом для міських татусів і матусь, у яких немає родичів на селі. Що ж до сільських родин, то ситуація там загалом дещо інша. Чи багато тамтешніх дітлахів відвідують пришкільні табори? Філософія сільських батьків більш практична: дітей прагнуть не так віддати у табір, як залучити до домашньої господарки та в помічники за городиною і худобою. Тим не менше, фінансування на літній пришкільний відпочинок у селах із бюджету виділяється. І чималеньке…
