Третій неймовірно веселий та драйвовий сплав Ужем зібрав моряків з усього Закарпаття. Хтось приїхав на змагання з власним човном, хтось – у якості вболівальника.
Як і оголошували організатори, реєстрація учасників стартувала близько 16.00 під так званим Радванським мостом: сам тут глядачі змогли вперше побачити саморобні судна та розпочати дружню суперечку, хто переможе.
Загалом, за нашими підрахункам, на старт вийшло 13 суден. Першими стартували відразу кілька суден: «Pig Рower» у вигляді возу, в який запряжено рожеве порося, човен у вигляді танку з моряками у камуфляжі, чи то піч, чи то підводний човен у складі екіпажу студентів УжНУ та човен наших колег-журналістів з сайту «Заголовок». Дещо згодом – колоритні судна «Савок» з таксою на борту та «Летючий ірландець» з Мукачева.
Відразу захопили лідерство «Pig Рower» та команда Заголовку. Спершу вирвалося вперед рожеве порося, яке здавалося вже стало недосяжним для решти, однак ще до пішохідного мосту його обійшли дівчата-журналісти, перехопивши лідерство. Вони не тільки вправно гребли веслами, а й не забували дотепно махати ручками численним вболівальникам. Одним з них був Павло Чучка, який спостерігав за перегонами на набережній у полосатій сорочці та капітанському кашкеті.
Втім, перед самісіньким фінішом їх обійшов ще один човен «Санта», який зрештою отримав звання найшвидшого човна «Летючий голандець». Команду Заголовку було нагороджено в іншій номінації – як найчисельніший екіпаж, що помістився на одному човні – «Ноїв Ковчег». Згадана вже команда з човном у вигляді возу з рожевим поросям, яка послуговувалася не тільки веслами, а й батогом, здобула титул «Чорна Карактиця», як найспритніше з найоригінальніших суден.
Усім номінантам кондитер Валентин Штефаньо подарував фірмові лизалки у вигляді місцевої Свободки, яку сьогодні, до слова, також вбрали у морячку.
Як виголосили організатори на кінцевій точці змагань, фінішувало більше кораблів, ніж стартувало. Виходить, хтось долучився до перегонів уже в їхньому розпалі.
Після фінішу втомлені але щасливі учасники пройшли церемонію посвячення у моряки Закарпатського флоту. Для цього треба було випити води з Ужа. Відтак лиарі із клубу історичної реконструкції «Меч Оріона» кожному з учасників поклали на плече весло, на подобу того, як кладуть меч на плече, посвячуючи у лицарі.
Також реконструктори влаштували лицарський бій, який обійшовся «малою кров’ю» – з носа Романа Кочута, розсіченого сталевим шоломом при падінні.
Згодом відбулися змагання із кидання «жабок» – підстрибуючих камінців. Хто встиг – пригощався рибною юшкою. На березі утворилося хаотичне братання-фотографування, обмін футболками. Прабатько закарпатського Чіга-біги, який встиг вже навіть стати талісманом одного із фестивалів, нарешті отримав футболку із крилатою фразою «Чіга-біга плавле», за яку віддав свою тільняшку.
Павло Чучка, який раніше брав участь у регаті, сьогодні хоч і був вдягнений у морську форму, однак, зізнався, що переходить у берегову охорону. Бо якщо Закарпаття порите прикордонними тунелями, хто хтозна чого варто чекати з води.
На завершення слід відзначити, що змагання зібрало велику кількість глядачів, які з захопленням вітали та підтримували учасників на всіх етапах – на старті, на середині дистанції поблизу пішохідного моста та на фініші. Кожен приказував собі, мовляв, наступного року і собі змайструю човен та попливу.
Хочете побачити цьогорічну регату на власні очі? Тоді окрім яскравих фото від Олександра Поповича презентуємо вам веселе відео від Бейли Балли.
