1 жовтня в сесійній залі обласної ради відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Валерій Пацкан пояснив, що виїзне засідання проводиться саме в Закарпатській області через те, що його теми, а саме питання нацменшин та біженців особливо близько стосується нашого краю.
Участь у виїзному засіданні Комітету прийняли народні депутати України - члени Комітету Валерій Пацкан, Андрій Шевченко, Іштван Гайдош, Богдан Бенюк, Мустафа Джемілєв, Василь Самойленко та заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський.
Також присутніми були депутати Закарпатської обласної ради та Ужгородської міської ради, представники дипломатичних установ, центральних органів виконавчої влади України, зокрема міністерств культури, соціальної політики, освіти і науки, представники національно-культурних товариств, громадськості.
На заході оголосили, що пріоритетом є реалізація мовної політики в області, а саме впровадження практичних заходів зі створення умов для вивчення як рідної, так і державної мови. Тим не менше деякі норми законодавства все ще слід прирівняти до європейських.
Іван Балога наголосив в цьому контексті на питанні русинського населення, адже за його словами, всі національності повинні на території Закарпаття почуватися рівноцінно.
Руслан Кошулинський, заступник Голови ВРУ сказав, що нацменшини – це дуже гостре питання. «Національне законодавство в цій царині давно потребує вдосконалення. Це 4 аркуші, які зовсім не допомагають збереженню ідентичності та самобутності нацменшин. Близько 52 млн. грн., закладених у бюджеті для потреб нацменшин, використали минулого року. З них 49 млн. грн. витратили на підручники, а решта на видання газет». Зараз же пан Руслан пропонує всі прогресивні ідеї вкласти у нову редакцію закону про нацменшини.
Владика Володимир додав, що проблеми культури не обмежуються політичними чи економічними проблемами. За його словами, в нашому краї на даний момент нема конфронтацій, церква незалежно від конфесій живе мирно і толерантно. «Нам приємно бачити в церкві людей різних національностей, адже об’єднує їх віра», - підсумував Владика.
***
В порядку денному засідання було включено 2 питання.
Перше - стан забезпечення прав національних меншин в Закарпатській області.
Друге - практика застосування законодавства України про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, в західних прикордонних областях України.
Найбільше говорили про питання нацменшин, адже в нашій багатонаціональній області воно стоїть особливо гостро.
Пан Кушницький зазначив, що досліджуючи закордонний досвід найближчих сусідів - Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії в Комітеті виявили, що найбільш підходящим для нас є угорський досвід.
«Вивчаючи досвід України в цьому питанні (періоду УНР тощо), ми бачимо чітку історичну лінію. Досвід Західної Європи більш колоністичний. Саме тому нам підійшов приклад Угорщини.
Головна наша новела – створення самоврядності в місцях компактного проживання нацменшин. А точніше через органи місцевого самоврядування можна буде створити органи національного місцевого самоврядування. В Угорщині, наприклад, чітко пораховано кількість общин нацменшин. Згідно цих даних влада може більш чітко вираховувати та задовольняти їх потреби. Що ж до України, то кримчаки просили, наприклад, в певний час року не проводити гучні музичні свята. Тому ми маємо у відповідності до закону про місцеве самоврядування дати право цим людям на місцях вирішувати свої питання», - зазначив він.
Михайло Мошкола, директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, нагадав, що на території нашої держави компактно проживає більше 100 націй і народностей.
За його словами, Міністерство культури створило Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 р. «Ми напрацьовуємо ряд заходів в цьому ключі. До того ж при міністерстві культури діє громадська рада з 85 представників, з яких 11 представляють саме об’єднання нацменшин. На думку міністерства культури, така співпраця є важливою, оскільки за допомогою громадських об’єднань нацменшин і в результаті діалогу з ними було пророблено ряд заходів, як от покращення становища ромів, створення будинку меншин у Києві тощо.
Шутанич Наталія, заступник начальника відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА, відзначила в регіоні діє 3 обласні програми на підтримку нацменшин:
- "Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області" на 2011-2015 роки.
- програма "Ромське населення Закарпаття” на 2012-2015 роки
- програма „Центр культур національних меншин Закарпаття” на 2011-2015 роки.
Ці програми передбачають покращення освіта, житлових умов, якості надання медичних послуг та працевлаштування для ромів. Крім того вони передбачають покращення соціальної інфраструктури у місцях їх проживання. Пані Наталя також наголосила на необхідності відновлення двосторонніх українсько-угорської тау українсько-румунської комісій, які давно не вели переговори, хоча могли б бути корисними для вирішення питань населення в діаспорах по обидва боки кордону.
Юрій Фущич, директор Закарпатського обласного центру зайнятості, розповів, що у краї із багатьма національностями всі мають рівне право на працю, незалежно від будь-яких факторів. Вищезгадана програма «Ромьке населення Закарпаття» від 2012 року включає цілу систему заходів профорієнтації для ромських школярів та молоді. Для інших нацменшин в області таких програм нема, але це переважно і не потрібно.
Філіпішина Аксана, начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності, доповіла, що українці, угорці, румуни, росіяни, роми, словаки, білоруси представляють основні національності на теренах нашої області. Вона також розповіла, що відвідала ряд шкіл міста і пересвідчилися в доступі ромських дітей до освіти. Пані Аксана також згадала про проблему наявності документів у ромських дітей. За її словами, законопроект №3205 про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з яким сім'ям, які не забезпечують належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей, обмежать або взагалі скасують право на отримання держдопомоги при народженні дитини. Прийняття цього законопроекту вдарить саме по ромах.
Генеральний консул Румунії в Чернівцях Молдаван Елеонора наголосила, що дана зустріч є дуже важливою, адже консульський округ Генерального консульства Румунії в Чернівцях охоплює і Закарпатську область, а точніше румунську громаду в Тячівському та Рахівському районах. За її словами румуни Закарпаття завжди активно захищали свої національні права протягом історії, зберігали свою національну ідентичність, і зараз Румунія таку діяльність підтримує.
Генеральний консул Угорщини в Закарпатській області, Йожеф Бочкої наголосив, що співпраця з місцевою владою є плідною, згадав про 60 закарпатських шкіл, відремонтованих за кошти угорського уряду. Він також висловився за відновлення діяльності вищезгаданої двосторонньої українсько-угорської комісії.
Депутат Іван Бушко виступив з промовою за долю закарпатських русинів. Він закликав підтримати звернення русинів про визнання національності і внесення її до реєстру національностей, адже закордоном русинів вже визнали, як окрему національність і лише в нашій країні майже 10 тисяч людей асимілюють і прирівнюють до українського населення.
Лизанець Петро, голова закарпатського угорськомовного наукового товариства, розповів, що в п’ятницю відсвяткували 50 років угорського відділення УжНУ. Він також наголосив на активності книгодрукування угорською мовою в Закарпатті та на наявності значної кількості угорських організацій, згадав як у далекому 1992 році Центр хунгарології допоміг відновити автентичні угорські назви закарпатських сіл. «Кафедра угорської мови і Центр хунгарології – це цитадель угорської культури в краї», - підсумував він.
Ботош Іван, голова Закарпатської обласної (румунської) спілки «Дачія» наголосив, що в краї була єдина румунська газета, і от вже 5 років як її немає.
Гайніш Йосип, голова обласної культурно-освітньої організації «Матіца Словенска» на Закарпатті, підняв болюче питання збереження літургії словацькою мовою в костелах, котра поступово змішується з українською. Він також розповів, що газета «Карпатський словак» видається за рахунок спонсорів, благодійників та активістів в той час як влада могла б також проявити деяку активність в питанні її фінансової підтримки.
***
Таким чином було висловлено ряд проблем та перешкод, з якими стикаються представники національних меншин, та оголошено ряд можливостей щодо їх вирішення. Щоправда поки на рівні обговорення.
На засіданні також відбулося обговорення питань стану, перспектив та проблем відновлення прав осіб переселених (депортованих) з території Закарпатської області за національною ознакою та обговорення практики застосування законодавства України про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, в західних прикордонних областях України.
Мукачево.net
