Про незаконне звільнення, політичний тиск, стан освітньої галузі в Берегівському районі - в розмові з колишнім очільником відділу освіти Берегівської РДА, єдиноцентристом - Василем Лендєлом.
- Василю Васильовичу, Ви очолювали освітню галузь Берегівщини з 2002 року. Які основні досягнення за цей період?
- Так, освітній справі я присвятив багато років і вважаю, що за цей час було багато позитивних змін у цій сфері. Не люблю говорити про досягнення, бо кожен успіх в роботі - це мій обов'язок, один із пунктів плану, який я щороку намагався максимально виконувати. Основним здобутком за ці роки все ж можна виділити суттєве покращення матеріально-технічної бази всіх навчальних закладів району, за рахунок чого піднявся рівень викладання. В Закарпатській області освітня галузь Берегівського району завжди займала гідне місце і навіть виділялася з-поміж інших районів краю. Однак, все змінилося після 28 серпня 2015 року. Тоді голова районної адміністрації пан Петрушка незаконно усунув мене з посади через політичні міркування, зробивши фіктивну реорганізацію. Після цього в освітній галузі Берегівщини немає ні порядку, ні стабільності, оскільки зараз вже втретє за цей короткий термін змінено очільника відділу освіти. І через непрофесійні дії керівництва Берегівського району страждають, насамперед, учні та вчителі.
- Чи плануєте Ви оскаржувати це рішення?
- Звичайно. Адже вчинок пана Петрушки вважаю абсолютно незаконним і таким, що суперечить здоровому глузду. В моїй трудовій книжці записано, що я звільнений у зв'язку з реорганізацією, але ж відділ освіти як існував, так і продовжує існувати надалі, а реорганізації як не було, так і немає по сьогоднішній день. Дуже сподіваюся, що наша Феміда буде приймати рішення щодо незаконної діяльності адміністрації, відкинувши будь-які політичні міркування.
- На Вашу думку, з якою метою це було зроблено?
- Причина проста, банальна і абсурдна. Вся справа в тому, що я йшов кандидатом в депутати Закарпатської обласної ради від політичної партії "Єдиний центр", а не від тієї партії, від якої балотувався нинішній голова адміністрації. Прикро, що політика має місце навіть в питаннях освіти.
- Як оцінюєте справи в освіті на Берегівщині зараз?
- Я б щиро радів, якби бачив позитивні зрушення в навчальних закладах району, але дії керівництва райдержадміністрації оцінити позитивно ніяк не можу. Після прийняття бюджету України перед містами і районами постала серйозна проблема, пов'язана з харчуванням учнів 1-4 класів. У Берегівському районі протягом багатьох років була практично з нуля піднята матеріальна база блоків харчування, тобто, проведена гаряча і холодна вода, повне забезпечення навчальних закладів холодильним обладнанням, відповідним посудом, наявні також сучасні електричні плити. Ми домоглися серйозних змін у плані харчування дітей, і тепер, якщо його не буде, то все, чого ми досягли, буде занепадати. Крім того, в такому випадку ще й 60-70 осіб залишаться без роботи, мова йде про кухарів та їх помічників. Такий розвиток подій мало б передбачити керівництво району одразу після прийняття бюджету 25 грудня 2015 року, бо вже тоді було зрозуміло, що у бюджеті з державних субвенцій нема коштів на фінансування харчування.
- Як тоді вийти з цієї ситуації?
- Шукати шлях вирішення цієї проблеми потрібно було якомога скоріше, ще на початку січня. Саме тоді повинні були прийматися рішення на сесії, тоді необхідно було виробити чітку програму і подати її на розгляд. А на сьогоднішній день маю інформацію, що програма вже розробляється, але передбачає тільки 6 гривень на день на одну дитину. Інше сплачуватимуть батьки. Тобто, як завжди, обрали найпростіший варіант, в даному випадку - залізти в кишені до батьків. Це вже й так зробила і пані Гонтарева, і уряд, завдяки яким відбулося тотальне знецінення гривні. Так тут ще й керівництво району вирішило здирати з батьків останні кошти. Хоча цю проблему спокійно можна вирішити за рахунок районного бюджету, але на це нема волі у теперішнього керівництва. Депутати ж від Єдиного Центру до останнього будуть відстоювати інтереси громади у цьому питанні, як би хто не хотів перекласти все на плечі батьків. Ми намагатимемося цього не допустити, як би кому це не подобалося.
