Інтерв'ю політика виданню Главред.
— Події, що розгортаються у Верховній Раді протягом декількох пленарних тижнів, все більше ставлять під сумнів ефективність роботи коаліції. Цей склад парламенту здатен на те, щоб допрацювати свій термін?
— Раду попереднього скликання достроково розпустили з надією на те, що більше не буде комуністів і Партії регіонів, а отже тих — хто тягтиме нас в наше темне минуле. В результаті позачергових виборів проєвропейські політичні сили сформували коаліцію, яка нібито нараховує понад 300 голосів. Але, Коаліційна угода виконується менше, аніж на 15%. Парламент не може навіть виконати "домашнє завдання" з візової лібералізації з ЄС. Як підсумок — взаємні звинувачення в корупції і публічне з'ясування стосунків.
Головне, що процес дискредитації цього парламенту почався не в останні тижні, а ще тоді, коли суспільство знову побачило такі ганебні явища, як кнопкодавство і порушення Регламенту. Це почалося буквально з перших засідань. Чи допрацює ця Верховна Рада своїх 5 років? На жаль, більшість на це не впливає. Рішення буде прийматися поза парламентом, хоча, впевнений, український народ особливо не сумуватиме за цим складом Верховної Ради.
— На вашу думку, яка відмінність між цим конфліктом і ситуацією в парламенті в 2006-2009 роках? Чи обставини ідентичні?
— Тоді був світоглядний конфлікт — одні хотіли зробити євроремонт у хрущовці, інші — будувати сучасний, комфортний дім, а треті — залишити все як є.
Зараз ситуація інша. Майдан-2014 поставив крапку в проекті "Пострадянська Україна". Ми фактично прийшли в чисте поле. Але замість того, щоб зводити новий будинок, одні хочуть відновити старий, інші — взагалі не знають, з чого починати, а треті — думають як вкрасти мішок цементу.
— Чи існує зараз тиск на депутатів? Хто здійснює такий тиск? Як цьому запобігти?
— Я обирався як самовисуванець на мажоритарному окрузі в Закарпатті. Нікому, окрім людей, які мене підтримали, нічим не зобов'язаний. Тому, тиснути на мене нереально. А отже — можу собі дозволити приймати рішення, виходячи виключно з інтересів людей, і власних переконань. І це підтверджують мої голосування в парламенті. Усі закони, які необхідні державі, я підтримую. І не голосую за те, до чого є зауваження у громадськості. А чи є тиск на інших депутатів, вам краще запитати у тих, хто зобов'язаний своїм нинішнім статусом конкретним партіям та їх керівникам.
— Наскільки ефективною, на вашу думку, є робота нинішнього менеджерського складу Адміністрації Президента?
— Вони підлеглі Президента і лише Петро Порошенко може давати оцінку їхній роботі. Якщо весь менеджмент на своїх місцях, значить Президент усім задоволений.
— Які помилки і досягнення ви бачите у роботі влади?
— Про свої досягнення нехай говорить сама влада, а народ нехай дає їм оцінку. А люди, як правило, найбільш об'єктивні судді. Але для мене показником є те, як ця влада бореться з корупцією. Вони в прямому ефірі затримують чиновників, яких, до речі, самі повернули на службу, після того, як я своїм підписом звільняв їх з системи МНС. Але, і пальцем не поворухнули, щоб повернути державі сотні мільйонів доларів.
Україна ходить по світу з протягнутою рукою, хоча досі не покарані ті, хто розікрав 1,5 мільярда доларів китайських інвестицій через Державну зернову корпорацію. І люди, які до цього причетні, не втікали в Росію. Вони живуть тут, ходять з нами по одній землі, але нова влада їх чомусь не чіпає. В МВС про них знають, в Генпрокуратурі також, але в справі досі немає жодного затриманого. Це одна проблема.
Інша в тому, що ми усім розповідаємо, що газ — це другий фронт проти України, але самі нічого не робимо, щоб вийти з цієї залежності. І далі Україна споживає більше газу, аніж сусідня Польща, економіка якої втричі більша за нашу. Замість того, щоб допомогти кожному домогосподарству перейти на альтернативні джерела енергії, уряд викидає мільярди гривень на субсидії.
Бюджетна сфера, крім, напевно, Закарпаття, більше ніде не переводиться з газу на інші джерела. Наша область уже зараз є найбільш енергетично незалежною в Україні. Але це виключно наша власна ініціатива. Запитання — чому в інших регіонах уряд не спонукає місцеву владу до того, щоб школи, дитячі садки, лікарні опалювали вугіллям, деревиною, мазутом, соломою, кукурудзою, залежно від специфіки регіону? Неодноразово пропонував прем'єр-міністру перенести наш досвід на інші регіони. За рік держава зекономила б не менш як 10 мільярдів кубів газу.
— Російські ЗМІ часто говорять про Закарпаття як про потенційний осередок сепаратизму. Для цього є об'єктивні підстави, чи це міф?
— Я вам відповім так: у 128-й мукачівській бригаді воюють українці, угорці, румуни, усі, не залежно від національності. Вони воюють за цілісність України. Так само і волонтери та бізнес, які їм допомагають, це представники усіх національних громад Закарпаття. Тому, усе, що російські ЗМІ говорять про Закарпаття — це одне. Але коли про це хочуть думати наші недалекі політики, то хочеться лише одного, вибачте за грубість, дати по пиці таким людям. Але, скажу вам, що цього (сепаратизму у Закарпатті — ред.) ніколи не буде, бо ми цього не допустимо.
— Новостворена Конституційна комісія займається зараз напрацюванням проекту нового Основного закону. Якою, на вашу думку, має бути нова Конституція?
— Максимум, що повинна напрацювати Конституційна комісія — це опитувальник по головних положеннях нової Конституції, який потрібно винести на всеукраїнський референдум. Поясню чому. Уже зараз керівник МЗС Росії диктує нам форму державного устрою. А єдиний аргумент нашої влади на користь унітарності — це дані соціологічних опитувань. Але для спадкоємців марксизму-ленінізму це — слабкий аргумент, адже в Радянському Союзі соціологію називали псевдонаукою.
Якщо ж говорити без іронії, то варіант Конституції, який напрацює Конституційна комісія і проголосує Верховна Рада, поставлять під сумнів і на Сході, і на Заході. Та й шанси на його проходження в стінах парламенту близькі до нуля. А якщо ми це питання винесемо на всеукраїнський референдум, то уже ніхто не зможе поставити під сумнів легітимність такого процесу. Якщо в Миколаєві і Херсоні понад 50% громадян скажуть, що єдиною державною мовою повинна бути українська, захист російськомовного населення більше не буде аргументом для розв'язання агресії.
Проблема лише в тому, що кожен, хто стає власником четвертого поверху на Банковій на відведену народом каденцію, майже завжди втрачає здатність адекватно оцінювати ситуацію, одразу хоче вибудувати під себе все, в тому числі і Конституцію. Були навіть такі, кому здавалося, що вони там сидітимуть вічно. Тому, було б добре, щоб діючий президент не продовжував цю традицію. Інакше реальних змін на покращення добробуту простого українця чекати не доводиться.
— Чи вважаєте ви дієвим діючий закон про всеукраїнський референдум? Чи не здається вам, що цей закон потребує змін?
— Цей закон виписувався під потреби влади Януковича і однозначно на часі закласти в це питання іншу філософію. Там безліч заслонів для того, щоб заблокувати будь-яку народну ініціативу, але, в нашому з вами випадку, хай президент використає переваги діючого закону на користь народу. Іншими словами, нехай сам вносить пропозиції по плебісциту, якщо є бажання знати думку власного народу на 100 відсотків.
— Взагалі, наскільки реалістичною може бути проведення референдуму у поточній ситуації в країні?
— Насправді у нас немає іншого сценарію, як вийти з патової ситуації. Інакше нам нав'яжуть боснійський варіант. Якщо влада цього не розуміє — це буде її найбільшою помилкою.
