Надання угорській мові статусу регіональної у місті Берегове на Закарпатті є політичною технологією Партії регіонів, вважає політолог, керівник Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко, 50 років:
— Рішення було очікуване. "Регіонали" набирають зайві бали такими символічними кроками. Мер міста Берегове Іштван Гайдош, який ініціював це нововведення, теж бере участь у виборах. Він іде до Верховної Ради під 73-м номером у списку Партії регіонів. Тож йому якраз на руку використати цей закон, бо має завдання залучити якомога більше угорськомовних на свій бік. У Береговому 48 відсотків населення — угорці. Але говорити зараз про можливі практичні наслідки запровадження цього закону нема сенсу. Не виключаю варіант, коли після виборів одним рішенням Конституційного суду всі "мовні" рішення різних місцевих рад України скасують. Але до виборів робити це владі не вигідно — треба, щоб люди прийшли і проголосували за Партію регіонів та їхніх мажоритарників.
Це рішення потягне за собою практичні зміни — в діловодстві держустанов, для дитсадків, шкіл, угорськомовних людей?
— Проголошення угорської регіональною не матиме практичних наслідків. Наприклад, згідно з "мовним" законом, жителям Берегового доведеться видавати паспорти двома мовами — угорською та українською. Хто це робитиме? Думаю, ніхто. Що стосується вивісок, то вже багато років на багатьох установах міста — як державних, так і приватних — вони подаються двома мовами. Якщо говорити про діловодство, то жодної документації не вестимуть угорською. Хоча б тому, що для цього потрібні додаткові працівники й кошти. Єдине, що відкриває це рішення для угорців Берегового — можливість подати заяву угорською мовою. Але ця практика неформально існувала давно. Угорці, які не володіють українською, у міські та сільські установи завжди мали можливість звернутися рідною мовою. Інша річ, що ці заяви перекладали державною мовою ті, хто добре володіють українською.
А що зміниться для українців, які не знають угорської, і яких у Берегові понад 50 відсотків?
— На них це рішення не вплине, адже державною залишається українська.
Чи зможе "мовне" рішення Берегівської міської ради підштовхнути місцевих угорців до якихось радикальних дій?
— Ні. Угорська громада Закарпаття на сьогодні не є консолідованою політичною силою, що самостійно проводила б свої рішення. У ній немає самостійних політичних фігур. А Угорщина у внутрішні справи України не втручатиметься, бо обмежена правилами Євросоюзу.
Прецедент Берегового може стати прикладом для інших міст та районів області, де живуть угорці, словаки й представники інших національних меншин?
— Хіба що для Берегівської районної ради, на території якої проживає великий відсоток угорців. У решті закарпатських міст і районів угорські громади дуже малі. Інші нацменшини живуть компактно тільки в окремих населених пунктах. Але це буде абсурдом, якщо окремі села вводитимуть свою регіональну мову.
Народний депутат Геннадій Москаль звернувся до Верховної Ради з вимогою надати статус регіональної гуцульській та русинській мовам. Чи активну позицію тут можуть зайняти закарпатські русини?
— Заяви Геннадія Москаля — це показне блазнювання. Воно є дзеркальним відображенням лицемірства авторів закону, що прикриваються тезою про захист мовних меншин та відповідною Європейською хартією. Імовірно, що русини після прийняття "мовного" закону також видаватимуть якісь заяви у власних газетах, на сайтах, але тільки для того, щоб заявити про себе.
