У 2023 році Україна планує витратити вдвічі більше, ніж заробити, і майже половину надходжень спрямувати на армію. Чим бюджет країни, що воює, відрізняється від бюджету мирного часу?
Аналізувало бюджет видання Forbes.
«Ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна – це дорого», – заявив під час презентації проєкту бюджету України на 2023 рік прем?єр-міністр Денис Шмигаль.
Уряд підтримав проєкт на засіданні 13 вересня і вже наступного дня передав до Верховної Ради. Депутати мають надати свої пропозиції до 1 жовтня та проголосувати держбюджет у першому читанні до 20 жовтня.
Мінфін заклав у розрахунки сценарій, за якого війна триватиме весь 2023 рік, висловив думку в ефірі «Еспресо TV» економіст Ілля Несходовський. Новий бюджет, за словами Шмигаля, має забезпечити Україні перемогу у війні.
Чим він відрізняється від бюджету 2022 року?
Війна – це дорого
Уряд планує витратити у 2023 році 2,5 млрд грн – на 119,5 млрд грн менше, ніж у поточному.
Найбільша частина – фінансування безпеки та оборони – 17,8% ВВП, або 1,14 трлн грн. Це у чотири рази більше, ніж було закладено у держбюджет-2022. Кошти підуть на зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлю техніки, зброї та інші важливі для оборони речі.
Друга за розміром стаття витрат – пенсії та соціальні виплати – 835 млрд грн, або 35% від усіх видатків. Фінансування Пенсійного фонду збільшено на 30 млрд грн. Уряд планує збільшувати допомогу адресно саме тим, хто цього найбільше потребує, – біженцям, родинам військовослужбовців, малозахищеним громадянам, заявив Шмигаль.
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум не зміняться: з 1 жовтня мінімальну зарплату підвищать до 6700 (+200 грн), прожитковий мінімум на одну особу на місяць становитиме 2589 грн. Планується індексація пенсій.
Серед інших пріоритетів – охорона здоров’я (спрямують 175,7 млрд грн), освіта (155 млрд грн), підтримка ветеранів війни (6,8 млрд грн).
Буде створено кілька спеціальних фондів, на які у держбюджеті-2023 виділили окремо кошти.
Фонд ліквідації наслідків збройної агресії отримає не менше 19 млрд грн. Розподіляти кошти буде Кабмін за погодженням із бюджетним комітетом ВРУ.
Додаткова дотація передбачена на компенсацію воєнних витрат місцевих бюджетів. У резервний фонд спрямують 17,4 млрд грн, у Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн, на гранти бізнесу – 1,37 млрд грн.
Серед неочікуваних витрат – 6 млрд грн на будівництво метро у Дніпрі та Харкові.
Також очікується відновлення будівництва доріг. Наразі, за словами народного депутата Ярослава Железняка, всі кошти з дорожнього фонду йдуть на виплати за боргами або на армію. «У проєкті бюджету на 2023 рік цієї статті вже немає», – написав Железняк у своєму Telegram-каналі.
Економити держава планує на некритичних статтях – наприклад, скороченні пільг, зарплат та премій чиновників та держслужбовців. Видатки на утримання держустанов, за словами Шмигаля, скоротять на 11,6 млрд грн.
Планується зменшення фінансування депутатів, президента та суддів (зокрема Верховного та Антикорупційного судів), а також Офісу генпрокурора.
Доходи вдвічі менші
Доходи зменшаться на 17,6%, до 1 279,2 млрд грн. Таким чином, витрати бюджету перевищуватимуть надходження вдвічі.
Дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП. Щомісячний дефіцит уряд оцінює в більш як $3 млрд, або приблизно $36–38 млрд на рік, сказав Шмигаль.
Чому зменшаться доходи?
Проєкт бюджету не включає гранти від міжнародних донорів. «Мінфін був досить консервативним стосовно доходів від грантів, практично не передбачивши їх у бюджеті, – каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. – Це не означає, що їх не буде. Але в бюджет не можна закладати те, про що поки немає домовленості».
З чого складатимуться доходи?
НБУ перерахує у держбюджет не менше 19,3 млрд грн прибутку. Від приватизації хочуть зібрати 6 млрд грн, зокрема коштом продажу об?єктів, що були передані в АРМА.
Очікується надходження ПДВ у розмірі 596,3 млрд грн, ПДФО – 129 млрд грн, податку на прибуток підприємств – 132 млрд грн, акцизного податку – 137,3 млрд грн.
Рентні платежі становитимуть близько 241 млрд грн, ввізне мито – 35,2 млрд грн, дивіденди – 7,3 млрд грн, а надходження від бюджетних установ – 45,5 млрд.
Звідки брати гроші
Покривати дефіцит уряд планує, запозичивши 1 686,8 млрд грн. Боргові виплати – 415 млрд грн.
Ідеться про нову програму МВФ та нову програму макрофінансової допомоги від ЄС, каже експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Шмигаль сказав, що держава планує наступного року співпрацювати з МВФ за спеціально розробленою для України програмою.
У 2023 році Україна має намір запозичити близько $12 млрд від МВФ, та таку ж суму від ЄС, каже Шмигаль. Цього буде замало, впевнена Бетлій: потрібна додаткова підтримка США.
Шмигаль анонсував домовленість із американським урядом щодо щомісячного фінансування у розмірі $1,5 млрд. «Загалом донори нададуть $3,5 млрд щомісяця, і таким чином ми зможемо закривати наші потреби, повністю покрити дефіцит бюджету», – наголосив Шмигаль.
Фінансування за рахунок міжнародних запозичень призведе до зростання держборгу до 100% ВВП, говорить Бетлій. Уряд сподівається, що частина міжнародної допомоги надходитиме у вигляді грантів, зазначив Шмигаль.
Внутрішні резерви
На внутрішньому ринку держава хоче залучити 90 млрд грн від ОВДП. Сюди входять і емісійні кошти Нацбанку, зазначає Демків з ICU. Раніше, за його словами, йшлося про більший обсяг друку грошей НБУ. Емісія, за словами Шмигаля, додаткова подушка безпеки на випадок затримок надходження допомоги міжнародних партнерів.
Чому такий скромний план щодо ОВДП? «Уряд не вірить у можливість залучати гроші на внутрішньому ринку, це насторожує», – каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Наступного року буде погашено ОВДП на суму близько 244 млрд грн.
«Розподіл запозичень на зовнішні та внутрішні може коригуватися впродовж року, – говорить Демків. – Проте це чіткий сигнал, на що орієнтується Мінфін».
Стежте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
