Ректор Львiвської нацiональної академiї мистецтв, родом з Закарпаття, вiдсвяткував 75-рiччя.
Сотнi друзiв i львiв'ян привiтали професора Андрія Бокотея зi святом, а Президент нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
-- Андрiю Андрiйовичу, що в юностi спонукало вас приїхати iз Закарпаття на навчання до Львова?
-- Це довга iсторiя. Я вчився в культосвiтньому технiкумi в Хустi, займався музикою -- грав на баянi. Аж якось до нас додому прийшли художники зi Львова. Вони побачили на стiнах мої роботи й сказали, що менi не варто сидiти в Хустi. "Нехай приїжджає вчитися на художника до Львова", -- порадили вони тодi. Так я сюди й потрапив.
-- Ви вчилися у Львовi на керамiста. Аж раптом зацiкавилися склом. А з чим пов'язана ця радикальна змiна?
-- У 1965-му закiнчив iнститут, i мене залишили на викладацькiй роботi на кафедрi керамiки. Так сталося, що до нас звернувся архiтектор з важливим замовленням. Ми мали зробити великий настiльний свiтильник з металу й скла. Саме так я ознайомився з видуванням скла. Коли це побачив, воно мене захопило. Пiсля того пiшов з викладацької роботи у 1970 роцi й аж до 1988-го займався творчою роботою в гутному цеху.
-- На вашу думку, яке мiсце посiдає Львiв в українському мистецтвi?
-- Дуже почесне. Пiсля Києва. Однак є цiкава школа в Одесi. I маємо певний мистецький подiл. У Харковi бiльший наголос на дизайнi, у Києвi -- на образотворчому мистецтвi, а у Львовi -- на декоративно-ужитковому (керамiка, скло, текстиль, метал).
-- Ви працюєте зi склом уже майже п'ятдесят рокiв. Скiльки за той час назбиралось творiв?
-- Своїх робiт я не рахував. Нехай пiсля мене це зроблять мистецтвознавцi. Мої роботи є в рiзних країнах свiту -- у 90-х роках я багато їздив Європою i залишав їх там. Збiрок у властивому значеннi цього слова немає, бо бiльшiсть робiт роздаю. Не маю потреби їх продавати. Багато їх залишилося на рiзних виставках. До слова, в академiї мистецтв з нагоди ювiлею вiдкрито виставку моїх творiв.
-- Наскiльки популярне серед митцiв скло нинi? Чи багато їх хоче працювати у цiй дiлянцi? Якi в них перспективи?
-- Ситуацiя непроста. З десяти скляних заводiв залишилося лише два. В академiї, на щастя, маємо двi печi для студентiв -- це нас виручає. Скло популярне, тих, хто хоче вступити на кафедру, не бракує. Проблема -- продаж. Хоч в академiї ми намагаємось всебiчно розвивати студентiв -- вони вивчають не лише гутне скло, але й iншi рiзновиди.
-- А маєте iншi захоплення, крiм скла?
-- Працюю над великими тарiлками. Маю нахил до живописних робiт. А на бiльше часу не вистачає. Уже чекаю, коли можна буде перейти на творчу роботу. А наразi на творчiсть залишаються лише суботи. Зокрема, твори для виставки в академiї мистецтв, вiдкритої до моєї рiчницi, я зробив за три мiсяцi -- грудень, сiчень i лютий.
