Щоб дізнатися, що думають закарпатські угорці про відносини України та Угорщини, журналісти ТСН. Тиждень відвідали село Велика Добронь.

Абсолютна більшість жителів цього угорськомовного села займаються сільським господарством і нікуди виїжджати не збирається. Землеробство — це багатовікова місцева традиція Великої Доброні.

— Майже всі жителі цього села — етнічні угорці, хоча за паспортом вони українці, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Їхній основний заробіток - це город і якість того, що на ньому вирощено. Політика - останнє, що їх цікавить. Головне - мати хороший урожай та здоров'я.

Угорськомовні закарпатці переживають дуже непрості стосунки між двома рідними для них країнами.

Місцевий житель Василь Кіш — один із небагатьох у цьому селі, хто добре спілкується українською мовою. Спочатку служба в армії, а потім бізнес, змусили його навчитися говорити не тільки рідною угорською.

— Ми теж так вчилися. Двічі російська мова була, російська література. Тоді ще Радянський союз був. І потім пішли вчитися і навчилися. Я теж чистий угорець, мадяр, я не знав до 14 років", —зазначає Василь.

Місцеві жителі Ержебет з чоловіком Шандором теж живуть із власної землі. Родина у теплицях вирощує квіти.

— Ми тут зранку до вечора. До 9 вечора, якщо бути точнішим. Навіть світло вмикаємо, бо не встигаємо. Від України, на жаль, за увесь час я ні разу не отримав жодної допомоги. Угорщина часто допомагає. Наприклад, насінням весною, різними хімікатами, якщо ми попросимо. Завжди допомагають, коли можуть. І це безкоштовно", — зазначає Шандор.

За словами селянина, Україна не допомагає селянам через безгрошів'я

— Ми за національністю угорці. Мадяри. Але ми живемо в Україні. І українці. Просто знаєте... Треба було трохи більше допомоги держави. Обіцяли 5 років тому доїльний апарат. Дзвонили, дзвонили: треба вам, треба вам? Нікому в селі, жодній людині не дали", - розповідає Василь Кіш.

Далі дивіться у сюжеті:

• Україна
• Велика Добронь
• закарпатські угорці