Лідери закарпатських угорських організацій звернулися з відкритою заявою до Президента України Петра Порошенка з проханням не підписувати закон "Про освіту".
У заяві закарпатських угорських організацій йдеться, що вони протестують проти закону "Про освіту", прийнятий парламентом України.
Адже цей закон, на їхню думку, суперечить міжнародним зобов'язанням та Конституції України, а також позбавляє представників національних меншин можливостей навчатися рідною мовою.
"Угорські організації Закарпаття протестують проти змін до Закону «Про освіту», які були прийняті парламентом України. Цей закон, нехтуючи положеннями Конституції та міжнародними зобов’язаннями країни, фактично позбавляє національні меншини гарантій на навчання рідною мовою, що лежать в основі їхнього існування.
Тому угорські організації звертаються до Президента з проханням не підписувати закон, котрий несе загрозу для існування національних меншин, у тому числі і для закарпатських угорців.
Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття
Ілдика Орос, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства
Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України".
Зазначимо, що під час розгляду освітянського законопроекту розгорілася широка дискусія з приводу мовного питання, а саме щодо вивчення мов національних меншин.
Законом справді пропонується звузити використання мов нацменшин. Однак міністр освіти Лілія Гриневич уточнила, що українську мову у школах нацменшин вводитимуть поступово. "У п’ятому класі й потім розширюватиметься кількість предметів державною мовою. У 11-му дитина вчитиме всі предмети українською і лише кілька – мову, літературу – мовою меншин", – пояснила вона.
Гриневич уточнила, що базова мова, відповідно до закону, українська, а "мова національних меншин тільки в межах необхідних для виконання професійних обов’язків в умовах меншин".
— Наприклад, якщо лікар потрапляє в угорську меншину, то він має володіти угорською мовою, щоб спілкуватись із своїм пацієнтом, – пояснила міністр.
— Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову. А має бути навпаки: більшість предметів мають викладатися українською мовою. Ми забиваємо це, як норму. Наша політика – розширити використання української мови, – пояснила Гриневич.
- Читайте також по темі: На Берегівщині тест з укрмови не склали 63% абітурієнтів, на Виноградівщині – 34%
Гриневич розповіла, що редакція мовної статі проекту закону є результатом масштабного обговорення зі всіма зацікавленими сторонами та спеціалістами.
— Нам довелося шукати такі формулювання, які би були консенсусні для того стану, який ми маємо сьогодні. Щоб ми могли йти вперед з просуванням української мови, але не забирати право мов меншин, яке їм гарантується Конституцією, – зазначила вона.
Зауважимо також, що напередодні старту осінньої сесії Верховної Ради угорські організації Закарпаття звернулися до керівництва держави із закликом не обмежувати їхнє право навчання рідною угорською мовою, а під час голосування за згаданий законопроект один з підписантів звернення народний депутат від БПП "Солідарність" Ласло Брензович проголосував проти закону "Про освіту"
