Самобутнє Закарпаття і на цих виборах відзначатиметься унікальністю. Ні, тут не буде гострого протистояння Об’єднаної опозиції та Партії регіонів, як у центральній Україні, ані феномену комуністів Луганщини чи «Свободи» – на Галичині. Тут буде своя боротьба, причому не менш принципова і гаряча, ніж в інших областях. Хоча номінально обидві команди є начебто союзниками по владі.
Головним опозиціонером до Партії регіонів виступає «Єдиний центр», який схрестить зброю із «біло-голубими» у чотирьох округах із шести. Раніше ЄЦ, за повідомленнями преси, планував домовитися із Партією регіонів про мирне розділення округів. Три, мовляв, ми беремо, а три – віддаємо вам. Натомість закарпатських регіоналів це обурило: ми при владі і хочемо всі шість мандатів. Два «важковаговики» Закарпаття зійшлися у герці, і це завело пружину тутешніх виборів.
Проблема такого невеликого регіону, як Закарпаття, – брак харизматичних лідерів, які могли б переконливо виграти мажоритарні вибори. Вочевидь, саме через це ЄЦ кинув у виборчу боротьбу безпрецедентну на Україні родинну команду. У мажоритарних виборах беруть участь чотири брати: три Балоги (Віктор, Іван, Павло) та їхній двоюрідний брат Василь Петьовка. Причому шанси у всіх на перемогу високі. Так що, можливо, нова Верховна Рада матиме цілу четвірку братів.
Віктор Балога, нинішній міністр із надзвичайних ситуацій, балується по рідному Мукачівському округу (№ 69). І тут несподіванок не буде ніяких. Його рейтинг настільки високий, що ЄЦ не знімає з виборів кандидатуру мукачівського мера Золтана Лендьєла, який виступає технічним кандидатом на випадок різних форс-мажорів.
Середній брат – Іван Балога – нині очолює Закарпатську обласну раду і балотується по Виноградівському округу (№ 73). Цей округ має значну частину угорськомовних виборців, що населяють переважно сусідню Берегівщину. Однак кандидату від місцевих угорців Міклошу Ковачу прогнозують тільки третє місце. Бо головна боротьба розгорнулася між Іваном Балогою та Іваном Бушком, який є першим заступником голови Закарпатської облдержадміністрації. Подейкують, що саме останній є виразником «партії війни» місцевих регіоналів.
Таким чином тут за депутатський мандат конкурують два очільники влади – представницької та виконавчої. З огляду на особистісний фактор – це найпринциповіший округ як для Партії регіонів, так і для «Єдиного центру». Якщо Іван Балога, це буде особистий програш закарпатського губернатора, регіонала Олександра Ледиди.
По Хустському окрузі (№71) балотується наймолодший Балога – Павло, який є депутатом обласної ради. Тут йому теж протистоїть регіонал Степан Деркач. Шанси в обох приблизно однакові, і тут може зіграти свою невдячну роль кандидат від УДАРу, київський лікар Василь Лазоришинець, який, за прогнозами, фінішує третім, але може відтягти голоси опозиційних виборців від Павла Балоги. Тим самим мостячи до Верховної Ради дорогу кандидату від Партії регіонів.
Нарешті по Тячівському округу (№72) балотується нинішній нардеп Василь Петьовка. Він системно почав працювати на окрузі ще за кілька років до виборів і результати цієї роботи дають себе нині знати. Очікується, що тут ЄЦ без проблем здобуде другий мандат (після Мукачева), обійшовши регіонала Михайла Шелевера, який очолює Тячівську райдержадміністрацію.
Натомість у двох решта округах, де «Єдиний центр» не бере активну участь у виборчій кампанії, із висуванцями регіоналів змагатимуться опозиціонери.
У Свалявському окрузі (№ 70) нинішньому депутату від «Батьківщини» Олександру Кеменяшу протистоїть регіонал Михайло Ланьо, брат якого є мером Сваляви. Рух «Чесно» опублікував інформацію, яка свідчить про кримінальне минуле ставленика Партії регіонів. Саме під нього і «нарізався» цей округ, твердять політологи. Адже рідне село братів Ланів Куштановиця, сумновідоме у бурхливі 90-ті роки, чомусь опинилося у Свалявському окрузі, хоча розташоване під самим Мукачевом.
Тут представнику Об’єднаної опозиції буде вкрай нелегко виграти, зважаючи, що третє місце прогнозують Олександру Кічковському від УДАРу, за якого проголосує чимало земляків-верховинців, які, зазвичай, симпатизують опозиціонерам. Саме по цьому округу вкрай важливо було узгодити єдиного кандидата від «Батьківщини» та УДАРу, але цього так і не сталося.
Така сама сумна картина й по Ужгородському округу (№ 68), де головними суперниками стали Павло Чучка, незалежний «помаранчевий» кандидат, відомий своєю давньою опозиційністю до Партії регіонів, та висуванець «біло-голубих» господарник Василь Ковач. На жаль, ні представник «Удару» Ростислав Буланов, ні кандидат Об’єднаної опозиції Андрій Сербайло, які, за опитуваннями, не входять навіть у трійку лідерів, не були зняті з перегонів, а тому в регіоналів з’явився непоганий шанс провести свого представника у найопозиційнішому окрузі Закарпаття. Адже Павлові Чучці для перемоги може не вистачити якоїсь дещиці голосів, які відійдуть до згаданих двох кандидатів.
Таким чином ситуація на закарпатських мажоритарних округах буде інтригувати до самого кінця. Чи не вперше Закарпаття має шанс не провести до парламенту жодного представника «партії влади» (особливо, якби дії закарпатських штабів «Батьківщини» та УДАРу були спрямовані на загальний результат, а не на вузькопартійні амбіції).
«Єдиний центр», який на регіональному рівні виступив конкурентом Партії регіонів, підтримує головних опозиційних кандидатів і в інших двох округах, знявши на їхню користь своїх кандидатів. Наскільки така опозиційність є глибокою у Віктора Балоги та його команди, покаже час. Але наразі саме завдяки їй на Закарпатті з’явилася справжня змагальність під час виборів, і підрахунок голосів буде проведений під пильним контролем опонентів.
Щодо партійних симпатій, то тут, за словами політолога Віктора Пащенка, несподіванок не передбачається. Закарпатці знову віддадуть перевагу опозиційним силам, які у два-три рази наберуть більше голосів, ніж провладна партія. Інша річ, що на перше місце може вийти партія УДАР, що свідчить про бажання виборців побачити нарешті третю силу у тривалому протистоянні «помаранчевих» і «біло-голубих».
