Нещодавно закарпатський суд виніс вирок членам злочинного угруповання, яке ще в 2011-му контрабандою переправило в наш край зо 3 кг екстракційного опію й тут його збувало.
Організатором «бізнесу» був 30-літній громадянин Угорщини, а серед його «помічників» значилася й 41-річна жінка. Перший отримав 2 роки 8 місяців позбавлення волі, друга – рік і 9 місяців, причому з конфіскацією майна. У них вилучили наркотичних засобів приблизно на 120 тисяч гривень. Викрили зловмисників працівники обласного УБОЗу. В цьому контексті наша газета вирішила поцікавитися, наскільки типовою є ситуація, коли наркотики йдуть до нас із-за кордону, і яке в них кінцеве місце призначення.
Щомісяця в області викривають приблизно 100 випадків ввезення психотропних речовин
Валерій Шнуренко, начальник відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків УМВС у Закарпатській області, пояснює: враховуючи специфіку розташування краю, його сусідство з 4 кордонами, як правило, основна маса психотропних речовин і наркотичних засобів сюди надходить із-за рубежа. Причому переважно вони йдуть транзитом у двох напрямках: із Європи в східні області України, а може, й далі, постачають одні види наркотиків, а з Росії на Захід – інші. «Тут багато переходів, купа машин на іноземних номерах, маса людей мають малий прикордонний рух та шенгенські візи й вільно курсують через кордони. Тому контролювати потік товарів, які вони переміщають, дуже важко. Та попри все, щомісяця фіксуємо в середньому 100 випадків ввезення психотропних речовин – їх знаходять серед особистих речей, у поштових відправленнях тощо. Це переважно кодеїновмісні ліки, які дозволені в Європі, але заборонені в нас. Чому заборонені? Бо з них наші «умільці» роблять так званий «крокодил» – досить важкий засіб, який дуже негативно впливає на здоров’я. В східних областях він досить популярний, а на Закарпатті, на щастя, зустрічається лише в поодиноких випадках. В Ужгороді, приміром торік розкрито 12 фактів виготовлення «крокодила» – і з зарубіжних препаратів, і з наших (сильних знеболюючих, які можна купити за рецептом в обмеженій кількості, от тільки для синтезування наркотика їх треба багато)», – пояснює Валерій Олександрович.
Така ж ситуація, за його словами, і з препаратами рослинного походження. Торік перекрили 18 міжнародних каналів їх контрабанди. А везуть «травку» переважно з Угорщини й Чехії, бо там дозволено вирощувати марихуану та снодійний мак. У них законодавство в цьому плані ліберальніше – марихуана відноситься до легких наркотиків (у нас – до особливо небезпечних), її зберігання в невеликій кількості ніяких юридичних наслідків за собою не тягне. Але при цьому власник такого «товару» має бути зареєстрований як наркозалежна особа.
«Замісні» пігулки в нас теж можна буде купити за рецептом
Причому на Заході до такої реєстрації упереджень нема – наркоманія в них розглядається, перш за все, як хвороба, тому держава намагається допомогти людям вилікуватися. Зокрема й через замісну терапію: маючи відповідну довідку, наркозалежний вільно купує собі препарати для підтримки. У нас же суспільний менталітет іще не перебудований, наркоманів часто сприймають як потенційних злочинців. Саме тому ніхто не хоче реєструватися, хоча схожі програми, за якими держава опікується наркозалежними, в Україні є. Основна їхня мета – ресоціалізувати таких громадян у суспільство, працевлаштувати їх, однак специфічна довідка в наших умовах навряд чи цьому посприяє.
Утім, недавно набрала чинності постанова КМУ від 13 травня 2013 р. №333, якою встановлено порядок виписування рецептурних бланків на отримання препаратів замісної терапії. І якщо досі учасники цієї програми щоранку мали приходити до лікаря й брати в нього ліки, то після внесених у законодавство змін вони зможуть вільно купувати для себе пігулки по рецепту. «Ми вже запроваджуємо це в нашій області – поки за участі 5 – 7 наркозалежних, які не мали судимостей, адекватно поводяться, працюють. Але важливо, щоб, не дай Бог, не трапилося витоку цих препаратів із легального обігу в нелегальний», – наголошує Валерій Шнуренко.
Про ознаки наркозалежності розповідатимуть батькам
Загалом ВБНОН робить акцент на профілактичній роботі. Зараз налагодили співпрацю з 5-ма громадськими організаціями, які опікуються протидією наркозлочинності – через пропаганду, трудотерапію, реабілітаційні методики тощо. У планах – спільна робота в навчальних закладах. «В Івано-Франківську, де я працював раніше, ми проводили лекції не тільки для учнів, а й для батьків. Це дуже дієво, бо вони переважно не звертають уваги, що діти носять у кишенях, із ким зустрічаються тощо. Спільно з лікарями-наркологами та психологами будемо й на Закарпатті розповідати про перші ознаки вживання наркотиків. Звісно, різні препарати дають різні симптоми, але насторожити має тривале неспання або навпаки, безпричинно пригнічений настрій чи ейфорія. Візуально вживання наркотиків можуть видавати розширені зіниці, уповільнена реакція, зміни в голосі й вимові тощо», – розповідає Валерій Олександрович. Він також констатує, що, на жаль, сучасні підлітки підсвідомо не сприймають марихуану як небезпеку. Ну, покурив «травку», і що? Негайного погіршення здоров’я ж нема! І саме тому дітям треба пояснювати далекосяжні наслідки. Проаналізувавши, де протягом 2013-го затримували за наркотики учнів та студентів (а це порядка 20 чоловік), у проблемних закладах ВБНОНівці разом із відділом кримінальної міліції в справах дітей уже в лютому проводитимуть профілактичні заходи, в тому числі й показуватимуть фільм про наслідки вживання наркотиків.
На запитання, який же дурман є найпоширенішим серед закарпатських наркоманів, Валерій Шнуренко відповідає: це амфетамін і метамфетамін. За січень ВБНОН встиг задокументувати 40 злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, із яких 13 – факти збуту, 7 – організація й утримання наркопритонів та 1 факт схиляння до вживання наркотиків інших осіб, у тому числі й неповнолітнього. Крім того були 4 випадки припинення витоку легального обігу наркотиків у нелегальний. На жаль, до наркооборудок часто причетні особи ромської народності, тож, вважають правоохоронці, було б непогано, якби численні громадські організації, які підтримують цю меншину, проводили з її представниками відповідну роз’яснювальну роботу.
Мирослава Галас, "Новини Закарпаття"
