Парадоксально, але факт: на Закарпатті піонерами у питанні переходу на альтернативні системи опалення є представники так званого середнього класу. Багатії, котрим не важко виділити кілька тисяч доларів на «зелені» системи, – не хочуть. Незаможні краяни, які заробляють тисячі не в доларах, а в гривнях – не можуть. І все-таки що не місяць, то більше закарпатців переймає європейський досвід і вчиться жити розумно: комфортно і економно.
Злізти з газової голки
Сергій Паскаль, директор фірми «SOLAR Karpathy», яка першою і, по суті, єдиною комплексно працює в нашій області над упровадженням альтернативних енергетичних систем, спостеріг, що, доки закарпатця не притиснуть до стінки обставини, доти він не рухатиметься й не шукатиме кращих варіантів. Для багатьох краян, що стали клієнтами цієї компанії, такою обставиною є постійне здорожчання газу.
«У другій половині року, особливо починаючи з вересня, у нас різко більшає клієнтів, – ділиться спостереженнями пан Сергій. – А чому? Бо люди згадують, що треба рахувати спожитий газ, аби не переступити межу своєї цінової категорії. Знаходять книжки, беруть калькулятори і, коли бачать, що не вкладаються в рамки, починають думати, що ж робити. Хтось купує калорифери і все-таки витрачає страшні гроші на електрику, хтось викидає начиння з газових котлів і гріється дровами, хтось просто живе в напівхолоді. Але радує, що все більше тих, хто знаходить розумний альтернативний варіант».
Поспілкувавшись із ін¬же¬не¬рами-дослідниками, автор дійшов висновку, що найпростіше зекономити й злізти з газової голки – встановивши в будинку тепловий насос. Цей екологічний і відносно недорогий прилад забирає енергію з навколишнього середовища й передає її до приміщення. Згодом це припущення підтвердилося: як з’ясувалося, близько 40 % продаж альтернативних систем припадає саме на теплові насоси. А більшість із них – для обігріву великих приватних будинків.
«Насос викачує тепло з того середовища, де його багато, – по¬яснює принцип роботи цієї новинки Михайло Гецко (голов¬ний інженер «Solar Karpathy»). – Приблизно 75 % опалювальної енергії можна зібрати безплатно з природи: ґрунту, води, повітря. І тільки 25 % потрібно затратити для роботи самого теплового насоса. На сьогодні це найбільш економний прилад, який дозволяє обігріти (або охолодити. – Авт.) приміщення. Бо, використовуючи звичайний калорифер чи радіатор, ми спалюємо кіловат енергії й дістаємо кіловат тепла. А встановивши тепловий насос, маємо 4–5 кіловат тепла віддачі».
Ідеальний варіант для Закарпаття
Цікаво, що перший відомий тепловий насос спроектував і встановив австрійський інженер Петер Ріттер фон Ріттінгер ще далекого 1855 року. Згодом винахідник-ентузіаст Роберт Вебер удосконалив винахід колеги і став викачувати тепло із землі. У 40-х роках минулого століття тепловий насос був відомий через свою надзвичайну ефективність, але реальна потреба в ньому виникла за часів Арабського нафтового ембарго у 70-х роках, коли з’явився інтерес до енергоощадження.
Саме тоді доктор Джеймс Бозе, професор Університету штату Оклахома, випадково наткнувся на старий інженерний текст про концепцію теплових насосів. Доктор Бозе вирішив допомогти власникам будинків, чиї теплові насоси викидали гарячу воду в басейн, і пристосував цей пристрій для циркуляції води по трубах замість скидання у водойму. Це поклало початок но¬вій ері в галузі геотермальних систем. Доктор Бозе повернувся до вишу й заходився розвивати свою ідею. З того часу Університет штату Оклахома став центром дослідження й розвитку геотермальних теплових насосів.
Нині альтернативна енергетика розвивається надстрімко, тож відповідно удосконалюються й наукові та технологічні розробки. Скажімо, ще донедавна повітряні теплові насоси ефективно працювали в тому разі, якщо температура на вулиці не падала нижче від мінус десяти. Але за останні кілька років на ринку з’явилися низькотемпературні пристрої, які ефективні в роботі, доки не вдарить мороз за 25 градусів. Саме ці насоси, які качають тепло з повітря, найоптимальніші для нашого регіону. Адже на Закарпатті такі морози бувають украй рідко.
«Ми підрахували, що в об¬ласті середня температура опалювального сезону – 8–9 градусів, – розповідає Сергій Паскаль. – Наші інженери провели експерименти й довели, що в закарпатських умовах економічно найбільш доцільними є саме повітряні теплові насоси. Можна качати тепло й із землі або води. Але в першому випадку треба глибоко бурити (приміром, у селі Данилові Хустського району клієнт встановив ґрунтовий насос, і для цього зробили дві свердловини по 140 метрів. – Авт.), а це дорого, а в другому потрібна велика водойма. Для наших кліматичних умов низькотемпературний повітряний тепловий насос – ідеальний варіант».
Коли окупиться насос?
Спеціалісти розповідають, що найбільш розрекламованою альтернативною енергетичною системою є сонячні колектори. І більшість закарпатців насамперед цікавляться ними. Але, коли дізнаються про переваги теплових насосів, уже схильні купувати їх. Експерти радять установлювати колектори, якщо людина хоче компенсувати частину витрат на опалення. Коли ж, наприклад, будинок (або школа, лікарня, садочок чи офіс) тільки вводиться в експлуатацію, тоді краще ставити насос і взагалі відмовитися від газу. Сьогодні в продажу вже є насоси, які можуть обігріти будь-які площі – хоч 50, хоч 5000 квадратів.
І ще один важливий нюанс. Фахівці порахували, скільки грошей треба, аби отримати кіловат теплової енергії за різних систем обігріву. Так-от, якщо грітися електрикою, кіловат тепла коштуватиме 34 копійки, коли дизпаливом – 84 коп., газом (за найбільш поширеною 2-ю категорією) – 14,5 копійок. А тепловий насос виробляє кіловат тепла за 7,5 копійки.
Аби краще зорієнтуватися в цифрах, ми спробували порахувати, скільки потрібно грошей, щоб обігріти будинок на 200 квадратних метрів двома способами – електрикою й тепловим насосом. За радянськими нормами, на 200 квадратів потрібно 20 кіловат/год. Та, коли дім добре утеплений, може вистачити й десяти. Візьмімо за основу середній показник – 15. Множимо їх спочатку на середній час роботи опалювального пристрою – 10 годин добово, а потім на 30 днів місяця – маємо 4500 кіловат. За нинішнім тарифом на електроенергію (34 копійки) обі¬грів будинку обійдеться у 1530 гривень. Провівши ж аналогічні цифрові обрахунки у випадку використання теплового насоса, отримуємо вчетверо меншу суму – 340 гривень.
Одне слово, ефективність і економність теплових насосів очевидна. Єдина пересторога – їх відносно висока вартість. Залежно від фірми-виробника, ціни різняться, проте стартують десь із позначки 30 тисяч гривень. Коли ж окупиться таке капіталовкладення? У Європі, де ціни на традиційну енергію вищі, насоси окуповуються за 3 роки. У нас, кажуть фахівці, у середньому за 4–5.
Наостанок ми поцікавилися, який резон тим, хто багато платить за газ, додатково витрачатися на встановлення теплового насоса. «Таким людям ми пропонуємо ставити невеликий насос на 40–50 % потужності, – каже Сергій Паскаль. – Він витягне будинок у весняний, літній і осінній період, а взимку, коли його не вистачить, автоматика без участі людини перемкнеться на газ. У підсумку переводимо людину з третьої категорії споживання газу до першої. Наприклад, два наші останні клієнти розповідали, що витрачали за 12 місяців 9000 кубів газу. За нинішнього тарифу 2,24 грн – це 20 тисяч гривень у рік. Перейшовши до першої категорії, така людина використає блакитного палива на 1750 грн. Як на мене, є резон зекономити за рік 18 тисяч...»
