Закарпатець родом з Ужгорода Сергій Квіт поділився із місцевими студентами власним баченням сучасної освіти та розповів, кого хоче бачити у новому парламенті.
На зустріч із президентом найстарішого вузу України, авторитетної Києво-Могилянської академії Сергієм Квітом та відомим закарпатським нейрохірургом Володимиром Смоланкою, який виступив її ініціатором, прийшло близько сотні студентів закарпатських вузів. Тема зустрічі – сучасна освіта.
Володимир Смоланка є педагогом, завідувачем кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії УжНУ і теперішнє і майбутнє життя студентів йому небайдуже. А Сергій Квіт – сам є родом з Ужгорода. Тут мешкає його батько, у якого вчений буває дуже часто. Ну і з ким як не із земляками слід поділитися думками, переживаннями і досвідом щодо студентського життя в Україні.
«Могилянка» – відома своїм передовим досвідом, демократичністю щодо своїх студентів, заохоченням їхньої креативності, ініціативи у всіх галузях студентського та наукового життя. Тож, цим досвідом Володимир Смоланка і запросив поділитися голову передового у згаданих питаннях вишу. А оскільки саме закарпатський вчений і був ініціатором зустрічі, то самі розпочав її, запропонувавши скинути піджаки і таким чином, ніби, настроївши усіх на неофіційний, «домашній» і відвертий лад.
Тоді слово взяв гість з Києва. Розповівши і доволі розлого про передові починання очолюваного ним університету, Сергій Квіт торкнувся кількох тез, які викликали жваву реакцію у присутніх студентів і які, вбачається нам, є доцільним привести конспективно.
Одним із головних чинників, який впливає на успішність вузу у цілому, на думку доктора філологічних наук Квіта, є атмосфера свободи, яку необхідно створити у начальному закладі. Вільні студенти є дуже креативними, активними, розкріпаченими і здатні творити речі, як і й не снилися студентам у вузах із авторитарною системою. Рішення, потреби, думка студентів розглядаються на «президентських» планерках і цілком можуть впливати на думку вченої ради і на прийняття остаточного рішення. Також важливими є студентські медія, а особливо мережеві. Вони ж є першочерговим чинником, який здатен протистояти корупції у вузах. Сама корупція є явищем соціальним, зумовленим політичними, економічними та іншими чинниками, вона породжена самим суспільством. Однак, викоренити її у межах конкретного вузу – можливо, як-от це зробили у Могилянці.
Саме атмосфера, правила вишу є складовими феномену, присутнього зараз у роботодавців України. У цей момент вони не так зважають на спеціальність випускника, як на те, диплом якого саме навчального закладу він приніс. Тому який виш закінчувати – має значення. А виші є саме такими, якими їх роблять студенти.
Також Сергій Квіт звернув увагу на те, що насправді першочерговим завданням університетів є займатися наукою, а не лише суто навчанням студентів. Бо лише практична, прикладна наука дасть ту базу, крутячись у якій студенти справді навчаться своїй спеціальності, а не лише вислухають лекції і складуть теоретичні іспити. Саме тому головне завдання викладацького складу – втягувати студентів у події всередині університету, тим самим забезпечуючи їм практику у майбутній професії.
На думку Сергія Квіта, змінити правила гри всередині вишів під силу самим студентам. Для усього їм потрібно лише самостійно зайнятися науковою роботою. Жоден притомний викладач не заборонить цього і зрештою, це стане «правилом для всіх» і займатися наукою стане нормальним. Студенти можуть самостійно писати гранти, забезпечуючи свої наукові роботи фінансуванням і вже на час закінчення закладу мати практичний доробок – той самий, який вимагають роботодавці під час прийому на роботу: «Де ж взяти три роки досвіду роботи, якщо я щойно закінчив університет? В самому університеті набути це досвід»
Щодо кризи держзамовлення у вищих навчальних закладах – то тут думка президента «Могиляки» наступна: Україна може собі дозволити 40 університетів, але не 250, як є зараз. Тоді держзамовлення вистачить на всіх, а студенти отримуватимуть якісні знання.
Бо твердити зараз, що вся вища освіта в Україні є якісною – це вводити самих себе в оману.
По закінченні зустрічі студенти отримали відповіді на свої питання і, здається, озброєні новими планами й ідеями, розійшлися по домівках.
Завтра – така сама зустріч очікує на викладачів закарпатських вишів.
Відео-запис усієї зустрічі можна переглянути тут:
