Службу з нагоди Різдва (за старим стилем) Митрополит Епіфаній звершить в Успенському соборі Лаври

10
18

Це буде перша літургія предстоятеля Православної церкви України в Києво-Печерській лаврі.

Як повідомила пресслужба Православної церкви України,богослужіння з нагоди Різдва Христового предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній звершить в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Початок богослужіння о 9 годині ранку.

"Після отримання відповідного дозволу повідомляємо вірних та громадськість, що святкову Божественну літургію з нагоди Різдва Христового предстоятель Православної Церкви України та Священноархімандрит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершить 7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври", - йдеться у заяві.

Нагадаємо, що 2 грудня 2022 року Києво-Печерську Лавру зареєстровано як монастир у складі ПЦУ.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!


Коментарі

НН
нема на теє ради

Алексій II хоч зізнавався і публічно каявся, а цим ціґаретликовим кірюхолизам і путлеролюбам усе по бубну!

.
....

Шкода стільки роботи. Прихильники МП і "істинні віруючі" не будуть то все читати, а якщо і прочитають, то скажуть - то все неправда. У них, як і у путіна, є його думка - істинна, всі інші - брехня. Історія ними пишеться як і коли їм треба. А прихожани як телята, лиш кидають головами, піддакують і несуть дань московським попам-прихвосням.

1
10

Зв'язки із КДБ Церква в СРСР перебувала під посиленим контролем з боку спецслужб. У 1965 році Рада у справах Російської православної церкви був з'єднаний з Радою у справах релігійних культів в єдиний наглядовий орган — Рада у справах релігій. Костянтин Харчев, голова цього органу в 1984—1989 роках, згодом пояснював: «Жоден кандидат на посаду єпископа або іншу високу посаду, будь то член Священного Синоду, не отримував її без схвалення ЦК КПРС і КДБ». Професор Натаніель Девіс звертає увагу на наступне: «Якщо єпископи хотіли захистити своїх людей і зберегти посаду, вони повинні були співпрацювати в якійсь мірі з КДБ, з комісарами Ради у справах релігій і з іншими партійними і урядовими властями». Патріарх Алексій II зізнавався, що єпископи йшли на компроміси з радянським урядом, включаючи його самого, і публічно каявся у вчинених компроміси.

9
9

Із 1943 року ваша високодуховита, створена сталіним церква, без томоса, із обмеженою автокефалією і то - видуреною, від жебрачого на той момент, патріарха з фальсифікованими 66 із 106 підписами. Як казав Ісус Христос:"По їхніх справах побачите хто вони"

8
8

1943 року у відповідь на відновлення діяльності православних церков на територіях СРСР, окупованих військами гітлерівської коаліції, Сталін з пропагандистською метою прийняв рішення зняти заборону на діяльність РПЦ. Видання 14 вересня 1943 р. постанови № 993 Ради народних комісарів СРСР про організацію Ради в справах РПЦ було першим кроком для впровадження нової церковної політики СРСР[44]. Ради у справах релігій та у справах РПЦ спочатку розвивали діло, визнане корисним, а потім лобіювали свій відомчий напрямок, захищаючи його від смикань курсу партії і опори непоступливих ієрархів. Як відмітив церковний історик П. Бондарчук «ця Рада фактично мала не лише контролювати РПЦ, а й скеровувати її діяльність». Таким чином РПЦ фактично перетворювалася на окремий державний орган СРСР. Крім того, використання РПЦ для зовнішньополітичних цілей підтвердилося її перейменуванням на на Архиєрейському соборі єпископів у Москві (вересень 1943 р.) на «Руську православну церкву».

7
7

1686 Московська церква добивається поставлення на Київську катедру князя Четвертинського та за «подарунки» османському візиру перепідпорядковує собі частину давньоруської Київської митрополії, Чернігівську та Київську єпархії.[36]. Цей акт був потім скасований Патріархом Григорієм VII в 1924, коли він видав Томос про визнання Польської православної церкви, в якому зазначив: «Перше відділення від Нашого Престолу Київської Митрополії та Православних Митрополій Литви та Польщі, залежних від неї, а також приєднання їх до Святої Московської Церкви відбулось не по писаним канонічним правилам, також не було дотримано все те, що було встановлено відносно повної церковної автономії Київського Митрополита, котрий носив титул Екзарха Вселенського Престолу»[37] Десятий з московських патріархів, Адріян, помер у 1700, після нього нового не поставлено, і понад 200 років Російська (Московська) церква не була патріархиєю.

6
6

Цікаво підкреслити, що ніколи не було дано Православній церкві в Росії томосу про автокефалію! В 1589-1590 роках Вселенський патріарх Єремія II просто нормалізував ситуацію, піднявши цю кафедру на патріарше достоїнство, при тому, що було дозволено Московському архієрею «називатися» патріархом, при умові, що він мав поминати патріарха Вселенського і вважати його «як свого главу і першого», як сказано в грамоті.

5
5

Виконуючи обіцянки, дані в Москві, в травні 1590 року він скликав у Константинополі собор, на якому розповів про заснування патріаршества в Московському царстві. Собор визнав це діяння і затвердив патріарший сан за предстоятелями Московської Церкви. Соборну грамоту в Москву привіз в 1591 р. Тирновський митрополит Діонісій і 20 червня її вручили царю. Під текстом вироку Собору східних ієрархів стоять 106 підписів (в тому числі підписи трьох патріархів, відсутній підпис Александрійського першосвятителя, тому що Александрійська катедра була тоді вакантною). Їх сучасний графологічний аналіз показав, що принаймні 66 із 106 підписів підроблені (виконані не зазначеними в цих підписах ієрархами).[28][30],

4
4

Підробка грамоти, яка визнавала патріаршество Московського митрополита Грамота Константинопольського собору про заснування Московського патріархату. Підписана патріархами Константинопольським Єремією, антіохійським Іоакимом, єрусалимським Софронієм, 42 митрополитами, 19 архиєпископами і 26 єпископами, скріплена печатками. Містить 106 підписів, 66 із яких за даними графологічного аналізу є підробленими[28].У перших числах лютого Єремія кілька днів провів в Троїце-Сергієвій лаврі, з початком Великого посту знову звернувся з проханням відпустити його в Константинополь, однак Годунов, посилаючись на труднощі шляху взимку, умовив його почекати ще деякий час. Це було необхідно, щоб підготувати для підписання Єремією документ про заснування Патріаршества в Москві — так звану «Уложенную грамоту». Характерною деталлю цієї грамоти, складеної в царській канцелярії, є згадка про згоду всіх східних патріархів на установлення в Москві патріаршества. Насправді таку згоду ще не було отримано

3
3

Однак Єремія продовжив пошуки компромісу: він був готовий сам, втомившись від нескінченних негараздів в Константинополі, залишитися патріархом у Московії. Московська сторона запропонувала Єремії в такому випадку резиденцію у Володимирі на Клязьмі, а у Москві при государі залишиться митрополит Іов. Єремія погоджувався стати московським патріархом тільки за умови якщо його катедра буде перебувати в столиці. Переговори Годунова з Єремією тривали майже пів року. В середині січня 1589 р. Єремія дав обіцянку поставити в Московії патріарха з московитів і благословити подальше поставлення патріархів Московії собором московитських архиєреїв; цар же повинен був відпустити його в Константинополь.[25]

2
2

Опинившись фактично під домашнім арештом на Рязанському подвір'ї, Єремія пішов на поступки, запропонувавши Москві обмежену автокефалію. При цьому необхідно було поминати Константинопольського патріарха за богослужінням і отримувати від нього освячене миро. Але до цього часу Церква Московії і без того півтора століття була фактично автокефальною.[25]

1
1

Свою історію Московський патріархат виводить від хрещення Київської Руси в 988 р.. Проте існування цієї Церкви починається після нападу монголів на Київ у 1240, коли загинув київський митрополит Іосиф, а в 1299 київський митрополит Максим переніс свою резиденцію (церковно-слов'янською — «сидалище») поближче до володарів Золотої Орди, до Владимира на Клязьмі, у ці часи засновується Сарайська єпархія, навертаються до православ'я ординські князі та знать. Митрополит Максим, хоча мав катедру у Володимирі на Клязьмі, але зберіг за собою титул Митрополита Київського й усієї Руси. Наступні митрополити перебували у Москві, що стала центром збору дані в ординському улусі. Разом із зміцненням Московії її митрополити намагалися позбутися залежності від Вселенськогого патріархату Константинополя, у юрисдикції якого й далі залишалася Київська митрополія.[22]

ДИ
До Иоана

"Істинно віруючі" - це зазвичай люди, що агресивно захищають "єдино правильну віру". Не визнають ніяку іншу віру. Не визнають іншої думки. Судять всіх і вся. Ображають, зневажають, принижують. Дякую Боже, що я не належу до цих людей.

И
Иоан

Попови роскольнику Епіфанійові нач робите піар ? До того роскольника православія, ставленика стамбульського патріарха и закуліси не прийдуть истинні православні туда, хибай лем кучка даяких... Даже Філерет (Денисенко) отказався от тої ПЦУ Епіфанія, яку типирь власть неистово пуд шумо войни продвигає по заданію госдепа...

Б
Бачі

так смішно читати коментарі людей, які голосували за нашого президента, бо він проти мови, віри, армії. А той - повністю дерусифікує Україну, розжене прокремлівську московську ефесбешну попівську шушару і переможе путіна.

К
Коло

До нижнього: 100% ??

ДМ
До Мукачівця

Вас не дуже й кликали! Читайте дослівно: "повідомляємо вірних", тобто людей, які вірять в Бога. Ви, судячи з вашого допису, вірите у свого московського попа.

М
Мукачівець

Най до нього іде його шеф порошенко , а нам всьо равно !

Читайте також