23 грудня 2009 року на 98 році життя перестало битися серце народного художника України Ернеста Рудольфовича Контратовича.
Учень і послідовник Адальберта Ерделі, який був не тільки чуйним наставником, але й щирим товаришем талановитого юнака, Ернест Контратович з перших самостійних кроків у мистецтві відмовився від поверхового копіювання живописної манери свого старшого колеги і вчителя. Його творча виокремленість виразно проявилась вже в перших самостійних мистецьких працях – як у виборі малярських сюжетів, так і у визначенні власної візуальної лексики.
Полотна митця являють нам дивовижний картинний світ художника, світ, сповнений загострено-особистісних почувань і роздумів, емоцій та переживань: від ностальгійних спогадів і мрійливих спо¬дівань, світлої радості і ясних надій до болісних тривог, гірких розчарувань і оголених настроєвих дисонансів.
Послідовно і невідступно орієнтуючись на реалістичні форми візуального мовлення, Ернест Контратович з однаковим успіхом творив у різних живописних жанрах: краєвид і історичні полотна, натюр¬морт і сюжетна композиція.
Важкі спогади минувшини, не¬проста доля верховинців щемливими нотами відізвались у ранніх працях художника. Слушно віднайдений темний, похмурий, близь¬кий до монохромного колорит полотен „Похорон бідняка”, „Жебра¬ки”, „Каліки”, „Буря”, „Війна”, „Відьми” передають безрадісний настрій і болісні переживання художника.
Однак Ернест Контратович – художник був оптимістичного світосприй¬няття, митець, що дивився на світ ясним, незатьмареним погля¬дом. На полотнах зрілого Майстра квітне багатство і розмаїття по¬етичних відтінків життя, незмінно пропущених крізь чутливу і вразливу душу живописця. Ернест Рудольфович ніби заприсягся оспівати кожну п'ядь отчого краю, інтуїтивно, часом на рівні підсвідомості, торкаючись такої складної проблеми, як екологія природи, землі, людської душі. Як і полотна, народжені його пензлем, Ернест Контратович у кожну мить свого існування був безмежно щирий, чесний випромінював добро і любов до всього сущого на землі, бо жив він у гармонії та злагоді із собою, із мудрим і упорядкованим світом – досконалим витвором Всевишнього.
Його життя було віддано мистецтву глибоко національному, істинно народному, правдивому.
Держава оцінила вагомий вклад Ернеста Контратовича у розвиток образотворчого мистецтва, присвоївши йому найвище звання – «Народний художник України», та нагородивши орденом Ярослава Мудрого V ступеня.
Для кількох генерацій, молодих і зрілих художників краю Маестро залишиться взірцем святого служіння високому мистецтву, креативності чесній, чистій, несфальшованій.
Пам’ять про Ернеста Рудольфовича Контратовича назавжди збережеться в наших серцях. Хай буде йому пухом земля!
Гаваші О. О., Кічковський М. М., Балога І. І., Гоблик В. В., Лукеча В. І., Попович М. А., Мартин М. М., Брензович В. І., Кузьма Б. І., Микита В. В., Герц Ю. Д., Шутєв І. М., Приходько В. О., Мічка З. Ф., Скакандій В. Ю., Бровді І. В., Ілько І. І., Попович М. О., Вовчок В. І., Усик Т. С., Свалявчик В. П., Габда В. В., Долгош О. І., Щур В. І., Губаль Л. М., Олашин В. В., Небесник І. І., Шеба В. С., Андял Г. В., Данилич Т. Ф., Бабинець Й. М., Ерфан Ф. П.
