Коли працюєш над якоюсь темою, то матеріали самі по собі починають пливти до тебе, приходити невідомо звідки і невідомо як тебе знаходити. Бо ти думаєш над цим, осмислюєш, зважуєш. А це притягує документи, свідчення, розповіді.
Оце написав я два роки тому про Йосипа Терелю. Написав і так пишався собою, бо дуже багато концентрованої інформації виклав. А люди люблять читати коротко і конкретно. І от після публікації читачі почали писати у коментарях про досить цікаві та невідомі мені речі. Одна жінка принесла і подарувала мені книгу, якої я раніше не читав. А інша при випадковій зустрічі, сказала, що неодноразово слухала Йосипа Терелею, в силу своїх професійних обов’язків, і готова про це розказати. Тоді я написав другий матеріал, теж короткий та інформативний.
Ці мої статті мали неймовірну велику кількість читачів, поширень та теж багато коментарів. Їх публікували популярні видання, мені дзвонили із Києва та Канади. Знову почали надходити цікаві відомості і я почав працювати над третім матеріалом, який опублікую згодом.
А тепер просто замислився і вирішив поділитися думками на тему: чому Йосип Тереля такий відомий і популярний? У чому його заслуги?
Серед дисидентів часів пізнього загниваючого соціалізму найвідомішим дисидентом СРСР був академік Андрі́й Дм́итрович Са́харов — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру, дійсний член АН СРСР, співтворець водневої бомби, активний борець за права людини. Навіть такої величини людину совєцька влада хотіла знищити за його правозахисну діяльність – багато років він провів у російських концтаборах. Неодноразово долі Сахарова та Терелі перетиналися. І от Андрій Сахаров ставить свій підпис на листі на захист Терелі. Значить цінував, бо його підпис був на вагу золота.
Викривальні статті, у яких Тереля писав правду про «свободу» людини в совєцькому союзі і які озвучувалися на радіо Свобода та публікувалися в західній пресі, зробили автора знаним у світі. Знаним настільки, що Президент США Рональд Рейган погодився на зустріч із Леонідом Брежнєвим тільки при умові, що Терелю випустять із тюрми і дадуть можливість виїхати за кордон.
Уже в незалежній Україні Йосип Михайлович приходив на публічні виступи та мітинги разом із В’ячеславом Чорноволом та Левком Лук’яненком. Значить і ці знакові для нашої Свободи люди цінували нашого Терелю.
Розмірковуючи над цим усім я прийшов до висновків:
- Йосип Тереля зробив значний вклад у звільнення України від московської окупації. Він належить до визначних борців за Незалежність України. Це випливає не тільки із опублікованих ним та про нього матеріалів, але і зі свідчень очевидців, у тому числі і жителів Довгого. У одному із коментарів до мого попереднього допису жінка написала: «Моя мама розказувала, що сама бачила і чула таке. Коли Йосип Тереля проходив біля сільської ради то казав своєму співрозмовникові – Скоро тут буде висіти не цей прапор, а наш, синьо-жовтий». (Цитата не дослівна)
- Йосип Михайлович був надзвичайно твердим і принциповим у боротьбі проти русифікації України, відстоював права українців спілкуватися українською мовою. На всіх допитах він говорив виключно українською, казав, що російської не розуміє і йому неодноразово давали перекладача. І це було не десь на Колимі, а в Україні. Адже судочинство велося московською мовою. Це бісило совєцьку окупаційну владу і вона готова була стерти Терелю з лиця землі.
- Тереля був борцем за свободу совісті та віросповідання. Помилково вважати, що Йосип Михайлович боровся тільки за права забороненої тоді греко-католицької Церкви, хоча для неї він зробив найбільше. З його статей та книг, з його виступів на судах, із свідчень про нього та із доповідних записок, які добрі люди писали у кгб, випливає, що він боровся за свободу віросповідання взагалі. Пригадайте у якому становищі були православні. У Закарпатті, зокрема. Окупаційна влада поставила усім умови: або ви переходите під московський патріархат, або – на Колиму. Найбільший поборник і захисник московського патріархату Димитрій Сідор у своїх виступах неодноразово заявляв, що закарпатська православна церква належала до Сербського Патріархату. Тоді, під дулом автоматів (образно) проблем із переходом до іншого Патріархату не було. Перейшли. А що було далі? У Білках у храмі комуністи зробили музей атеїзму. У деяких церквах розмістили склади мінеральних добрив або конюшні. До тих церков, які продовжували функціонувати, дітям забороняли ходити навіть на Великдень. Це в Закарпатті. А в східній і центральній частині нашої держави ще в тридцяті роки старі історичні храми зруйнували, спалили чи сплюндрували. Дерев’яними іконами викладали помости у свинарниках та підлогу на фермах. Священників висміювали, а релігію називали опіумом для народу. Колядувати забороняли і щороку на Різдво, точніше увечері напередодні, коли треба було колядувати, ми усі ходили на вечори розваг і танців у школу. Звісно, народження Христа – це радісна новина, але ж не настільки. Тепер ми про це знаємо і говоримо всі, бо ніякої загрози для нашої свободи у вільній державі немає. А тоді про це говорили одиниці, у тому числі і наш Тереля. Людина, яка боролася все життя за те, щоб кожен мав право іти до того храму, до якого хоче. Але в Україні усі церкви мають бути українськими, а не московськими.
- Живучи у Торонто, вільно видаючи власні книги та альманахи, не боячись переслідувань за свої думки і висловлювання, їздячи по всьому світу і розказуючи правду про життя в совєцькому союзі, Тереля ніколи не заявляв про свою приналежність до якоїсь конкретної конфесії. Він називав себе правозахисником і містиком, українцем і людиною світу. Завжди ходив у вишиванці і привчив до цього усю родину. Він зробив надзвичайно багато для популяризації України у світі. Він був нашим першим визначним амбасадором. Був і залишається знаковою людиною для України.
Довге пишається тим, що Йосип Тереля тривалий час жив у нашому селі. Молодь усвідомлює значення особистості Йосипа Михайловича в історії держави та краю.
Саме тому довжанський пластовий курінь носить ім’я знаменитого земляка Йосипа Терелі. А комісія з перейменування вулиць при сільській раді винесла пропозицію: назвати одну із вулиць села іменем знаного правозахисника та дисидента, багатократно засудженого окупантами та реабілітованого Україною Йосипа Терелі.
Василь Кузан
