Вперше в Україні розроблено модельну концепцію транспортного освоєння лісів презентація концепції оптимального транспортного освоєння лісових ресурсів Нижньобистрівського лісництва ДП «Хустське лісове дослідне підприємство» на основі ГІС технологій (Закарпатська область) відбулася у Хусті.
Концепція розроблялася в рамках Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатській області FORZA протягом 2009 року робочою групою експертів, що складалася з представників Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, Національного лісотехнічного університету України і, зокрема, Галузевої науково-дослідної лабораторії лісових доріг і лісотранспортних засобів, що діє при університеті у Львові, представників Держкомлісгоспу України, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (ЗОУЛМГ) та ДП «Хустське лісове дослідне господарство».
Концепція оптимального транспортного освоєння лісових ресурсів такого плану розроблялася вперше в Україні, в ході роботи були застосовані сучасні підходи та технології планування – інвентаризація наявної дорожньої мережі з допомогою GPS обладнання та програм ГІС, розробка цифрової моделі території планування на основі аерофотознімку високої роздільної здатності, методики визначення транспортної доступності лісових ресурсів та оптимізації густоти мережі лісових доріг, нанесення трас доріг та альтернативних схем технологічного освоєння лісосік на цифрову модель території.
На сьогодні, за оцінкою експертів робочої групи, яка працювала над концепцією, транспортна доступність модельної території є незадовільною, оскільки за наявної мережі доріг понад 80 % лісових угідь є недоступними для наземного лісотранспорту, і тому середня відстань трелювання деревини тракторами з лісосік у лісництві становить 1.5 -2 км, а отже, лісові угіддя і прилеглі до них території місцевої громади використовуються неефективно. Для того, щоб транспортна доступність території лісництва стала достатньою, потрібно збудувати понад 75 км нових лісових автодоріг, тобто збільшити густоту дорожньої мережі у 3,5 -5, 2 рази. Це дасть можливість ефективно застосовувати екологічно безпечні технології лісозаготівлі та зменшити до мінімуму тракторне трелювання деревини.
Згідно розрахунків, будівництво мережі доріг, яка визначена в представленій концепції, окупиться за 20-25 років за умови вкладення власних коштів лісогосподарських підприємств, але при цьому собівартість продукції може зрости майже вдвічі. Звичайно ж, така ситуація є неможливою, оскільки продукція лісгоспу буде абсолютно неконкурентоздатною на ринку. Проте, якщо держава виділить хоча б 50% необхідних інвестицій у вигляді коштів на придбання будівельної техніки для будівництва доріг та сучасних технологій (колісні трактори, канатні установки) для освоєння лісового ресурсу або ж надасть податкові пільги лісгоспу, наприклад, у застосуванні нульової ставки при нарахуванні ПДВ або спеціальної плати за використання лісових ресурсів, це дасть змогу лісгоспу будувати лісові дороги власними силами без суттєвих втрат конкурентноздатності продукції. У зв’язку з цим учасниками зустрічі неодноразово наголошувалося на необхідності державної підтримки будівництва лісових доріг, оскільки дане питання не є приватною справою окремого державного лісогосподарського підприємства, а має вагу державного значення. Звичайно ж, до того, як інвестувати у будівництво доріг в Карпатах, необхідно розробити перспективну схему транспортного освоєння цієї території, інакше цей процес відбуватиметься хаотично і бюджетні та власні кошти лісгоспів будуть використані нераціонально.
Не менш важливою частиною презентації концепції стало обговорення перспектив освоєння лісового фонду Карпатського регіону. На сьогодні густота лісових доріг в лісовому фонді Держкомлісгоспу у Карпатському регіоні України становить 3,5-6 м/га, а середній показник у гірській частині Європи складає 8-33 м/га, тобто густота мережі доріг там у 2-5 разів вища.
Під час зустрічі власним досвідом будівництва доріг поділилися також директори Хустського, Великобичківського та Рахівського лісових господарств.
Цікаву інформацію про особливості будівництва лісових доріг у Карпатах надав п. Вальо Штефан, засновник ТОВ «Самвер» та співзасновник фірми Коватехбуд , що будувала більшість лісових доріг у період 2007-2009 років в лісовому фонді ЗОУЛМГ. Пан Вальо наголосив на важливості створення гідротехнічних споруд, зокрема і при будівництві лісових доріг, що дозволить затримати значну кількість поверхневого стоку при сильних опадах , зменшити ерозійні процеси, створити систему протипаводкового захисту на екологічно вразливих гірських територіях.
Важливі проблеми та пропозиції, пов’язані з будівництвом доріг прозвучали у виступах заступників начальників Львівського, І.Франківського та Чернівецького облуправлінь лісового та мисливського господарства, зокрема, щодо придбання аерофотознімків, раціонального використання будівельної техніки, підготовки фахівців для роботи з нею та експлуатації лісових доріг, отримання дозволів на відкриття вкрай необхідних кар’єрів, влаштування лісових доріг через територію громад тощо. Заступник голови Держкомлісгоспу України п. Пристая повідомив, що у Державній цільовій програмі «Ліси України» на 2010-2015 роки заплановані видатки на будівництво лісових доріг у сумі 576 млн.грн., проте цього аж ніяк недостатньо для створення досконалої лісотранспортної мережі, отже, державні лісогосподарські підприємства повинні самостійно вишуковувати можливості для будівництва нових лісових доріг, у тому числі за рахунок інвесторів та міжнародних програм.
Довідково
Всього до 2015 року з державного бюджету заплановано виділити Держкомлісгоспу України 576 млн.грн., на будівництво доріг, зокрема в 2010 році - 80 млн.грн. та 28 млн.грн. на впровадження екологічно безпечних технологій заготівлі і транспортування деревини, і відповідно в 2010-11 роках - 3 млн.грн. Для порівняння – для реалізації концепції транспортного освоєння території Нижньобистрівського лісництва, за розрахунками експертів, необхідно виділити понад 51 млн.грн. на будівництво мережі доріг та 1,9 млн.грн. на придбання сучасних екологобезпечних лісотранспортних засобів, рекомендованих лісгоспу експертами робочої групи.
