У ХХ столітті було зроблено дуже бага-то для того, щоб жінки мали можливість якомога швидше повернутися після народження дитини до своєї фахової діяльності. Сприяли цьому і рух за емансипацію, і роботодавці, які потребували працівників. У результаті жінки почали залишати вже 3-місячних немовлят та повертатися до роботи. Роль мам довелося виконувати бабусям чи няням, а материнського молока – штучним замінникам.
Технології активно працювали над заміною грудного вигодовування, дійшовши вже до того, що аби нагодувати немовля, достатньо висипати ложку дитячого харчування у пляшку з теплою водою та як слід збовтати.
Поспостерігавши за такою картиною деякий час, педіатри вдарили на сполох: відсутність батьків поряд у перші місяці життя негативно впливає на розвиток дитини в майбутньому, а відмова від грудного вигодовування (ГВ) взагалі залишає немовля беззахисним перед різноманітними небезпеками. Мало того, жінки, що з тих чи інших причин вирішили відмовитися від годування грудьми, ризикують ще й власним здоров’ям.
Материнське молоко зміцнює імунну систему дитини і знижує ризик виникнення багатьох захворювань. Діти, що мали грудне вигодовування, менш схильні до таких захворювань як рак, алергія, діабет, діарея, астма тощо. Самим же матерям ГВ дозволяє зняти післяродовий стрес, швидше повернутися до ваги, яка була до вагітності. У таких жінок знижується ризик розвитку раку репродуктивних органів, включаючи рак грудей і яєчників. Урешті-решт, це значна економія сімейного бюджету: суміші, особливо іноземного виробництва, дуже дорогі, молоко ж фактично не коштує нічого.
Тож, у ХХІ столітті педіатри взялися за широку агітацію грудного вигодовування. Нині здається, що про переваги материнського молока перед тваринним чи штучними замінниками відомо всім, хто бодай трохи цікавиться темою. До того ж і на пачках зі штучним харчуванням обов’язково пишуть, що суміш не може повноцінно замінити материнське молоко.
Тим не менше, судячи зі статистичних даних, більшість молодих мам в Україні або ж не знають, наскільки шкодять своїм дітям, відмовляючи їм у ГВ, або ігнорують результати досліджень. Немовлят у нашій країні годують грудьми всього 50-60% жінок, у той час як дійсно не можуть цього робити всього не більше 1 %.
Саме тому, заради більшої агітації та поінформованості, в Ужгороді цими днями вже втретє проходить Тиждень грудного вигодовування. Напередодні акції, яка стартувала 1 серпня, його організатори розповіли, чому вони вважають подібні заходи такими важливими. Так, директор приватного Центру розвитку дитини «Калейдоскоп» Ольга Карабіньош вважає той факт, що в Україні лише 40 % матерів годують новонароджених своїм молоком після 6 місяців та лише 5 % (!) – після року, неприпустимим. У Центрі проводять заняття для майбутніх мам, на яких їм докладно розповідають про всі переваги ГВ. Однак зрозуміло, що проходять їх порівняно небагато жінок, а за словами пані Ольги, вигодовувати будуть лише обізнані мами, які знають, як це робити і заради чого.
Проблема ще і в тому, що мами, які наважилися на ГВ (яке, між іншим, передбачає, що принаймні в перші місяці груди немовляті потрібно давати за найменшого ж прохання, хоч би й 20 разів на добу, не привчаючи його до жодних графіків), замість підтримки оточуючих, отримують нерозуміння, а то й критику.
Переучувати доводиться не лише самих породіль, але й лікарів, дільничних педіатрів, бабусь, які пам’ятають про власний досвід догляду за новонародженими 20-30-річної давності й не сприймають нові підходи. Простий приклад: якщо кілька десятків років тому педіатри рекомендували вводити немовляті перший прикорм із трьох місяців, то нині радять до піврічного віку не давати навіть води – абсолютно всі необхідні організму речовини дитина отримує з материнським молоком.
Тому «Калейдоскоп» розробив «10 добрих вчинків для підтримки годування грудьми» – список порад для матері та її близьких, які б могли її надихнути на ГВ. А в Мукачівській обласній дитячій лікарні регулярно проводять курси для лікарів сімейної медицини, на яких багато уваги приділяють саме ГВ. Агітують за грудне вигодовування й пологові будинки, які мають статус лікарень, доброзичливих до дитини. Одним із принципів таких закладів є прикладення щойно новонародженого малюка до материнських грудей, щоб із першим подихом немовля спробувало й маминого молока. От тільки нині в області лише три пологові будинки є лікарнями, доброзичливими до дитини: Ужгородський, Мукачівський і Хустський. Ще два (Іршавський і Тячівський) можуть стати такими найближчим часом.
Ольга Карабіньош розказала про ще одну ідею, яку вона мріє втілити в життя в Ужгороді, – створення в місті місць для годування груддю. У теорії це закрите приміщення в магазинах, аптеках, торгових центрах тощо, в якому б мами могли погодувати малюків, помити, перепеленати їх. Із пропозицією звернуться до власників закладів, а тим, які погодяться, присвоюватимуть звання підприємства, доброзичливого до дитини. Наразі в жодному українському місті подібних місць не існує.
Але це плани на майбутнє. Наразі ж в Ужгороді триває Тиждень грудного вигодовування. У рамках заходу в «Калейдоскопі» (вул. Швабська, 43) весь тиждень діє міжнародна фотовиставка «З молоком матері...», на якій представлені роботи фотографів з Ужгорода, Києва, Москви, а також США.
2 серпня відбувся кінодень: перегляд фільмів, присвячених грудному вигодовуванню, та майстер-клас «Колискова з любов’ю» (як зазначили організатори, сучасні мами геть розучилися співати колискові своїм дітям). Крім того, відбувся ряд лекцій за участю педіатрів, консультантів із ГВ і психологів та виставка-продаж слінгів.
Навряд чи цей Тиждень здійснить перелом у світосприйнятті молодих мам, проте подібного від нього й не чекають. Насправді роботи ще непочатий край, але організатори цього не лякаються й кажуть, що своє завдання вважатимуть виконаним тоді, коли принаймні 95% закарпатських молодих мам почнуть годувати своїх діток грудним молоком.
