Більшість керівників навчальних закладів не поспішають усувати недоліки, мотивуючи це нестачею коштів

Ще якихось два місяці й у школярів почнуться довгоочікувані літні канікули. А це – період інтенсивного дитячого відпочинку та оздоровлення. Тому не дивно, що батьки хоча б на деякий час намагаються прилаштувати своїх чад до різноманітних таборів. Зазвичай віддається перевага з денним перебуванням, що організовані безпосередньо при школах. Однак в області є чудові місця для відпочинку дітей стаціонарного та санаторного типу.

За даними управління у справах молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації, сьогодні в регіоні проживає понад 185 тисяч дітей віком 7-16 років. З них цьогоріч планується оздоровити понад 93 тисячі школярів. Для цього в області функціонуватиме понад 500 таборів. Працювати оздоровницям доведеться на повну силу.

Інший, дуже важливий аспект, безпека відпочинку. Чи всі заклади здатні забезпечити його юним мешканцям, приміром, у протипожежному плані? Адже всі табори відпочинку з “пожежної” точки зору належать до групи об’єктів з масовим перебуванням людей, тож вимагають постійної підвищеної уваги.

На жаль, наразі ситуація підстав для оптимізму не дає. Цьому підтвердження – результати пожежно-технічних обстежень даних об’єктів, що проводяться органами державного пожежного нагляду ГУ МНС України в Закарпатській області щороку у квітні-травні.

Слід відмітити, що керівники та власники таборів відпочинку приділяють певну увагу виконанню запропонованих вогнеборцями протипожежних заходів, і все ж ті, що потребують матеріальних затрат, не виконуються роками. Приміром, електрогосподарство окремих стаціонарних таборів вже давно волає “SOS”. Досить часто в таборах відпочинку допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі, та світильники монтуються безпосередньо на струмопровідні проводи.

Далеко не всі оздоровчі заклади обладнані пожежною сигналізацією, а там, де вона є, перебуває в несправному стані. Приміщення будівель у достатній кількості не забезпечені вогнегасниками, а ті, що в наявності, здебільшого не пройшли технічного обслуговування, не здійснюється випробування пожежних кранів. А коли у випадку виникнення пожежі виникне проблема з водопостачанням, то для гасіння доведеться воду підвозити, а це зайво втрачені хвилини, які можуть обернутися великим лихом. Багато закладів грішать відсутністю в будівлях евакуаційного освітлення та системи оповіщення людей про пожежу.

З року в рік забувають у таборах проводити й обробку спеціальними протипожежними розчинами дерев`яних конструкцій горищних приміщень.

Зрозуміло, що виконання цих заходів тягне за собою відповідні витрати, однак ряд керівників таборів не дбають навіть і про виконання тих, які не вимагають значних капіталовкладень. Погодьтеся, що для розробки та встановлення на видних місцях планів евакуації відпочиваючих на випадок пожежі, чи навіть недопущення захаращення виходів з актового залу, великих коштів не потребує.

Більшість керівників навчальних закладів не поспішають усувати недоліки, мотивуючи нестачею коштів. Але ж для того, щоб потрібні евакуаційні виходи не захаращувати всіляким мотлохом, взагалі ніяких грошей не потрібно.

Заступник начальника ГУ МНС України в Закарпатській області з наглядово-профілактичної діяльності Юрій Лебедєв наголошує, що протипожежний захист місць дитячого відпочинку та оздоровлення вимагає особливої уваги, адже йдеться про найдорожче – життя і здоров’я наших дітей, а вогонь, звісно, не вибирає. Не слід забувати, що кожен з керівників несе персональну відповідальність за безпеку кожної дитини, котра відпочиває в його закладі. Посадовці повинні порозуміти, що пожежна безпека їхніх об’єктів – це вимога сьогодення.

Центр пропаганди ГУ МНС України в Закарпатській області.