Все частіше пари стикаються з проблемами безпліддя і статистика серед молодого населення продовжує зростати, відзначають фахівці. Журналісти Mukachevo.net дослідити, як ці проблеми можна вирішити на Закарпатті.
У нашому матеріалі ми розповідаємо про можливості, які надають сучасні технології, зокрема ЕКО, сурогатне материнство та збереження генетичного матеріалу. Нашим героєм став Федір Куртяк — біолог, науковець і один із перших ембріологів Закарпаття, який стояв біля витоків розвитку репродуктивної медицини в регіоні. Понад 12 років тому він пройшов тривале навчання в цій сфері, ставши фахівцем, а згодом і наставником для нових ембріологів, які сьогодні працюють у місцевих клініках.
В Україні підготовка ембріологів досі не є повноцінною частиною університетської освіти. Лише нещодавно така спеціальність з’явилася в окремих навчальних закладах, проте навіть там програми не включають усіх необхідних практичних навичок.
Лише з 2018 року, підготовку фахівців освітнього рівня «Бакалавр» і «Магістр» (денна форми навчання) за напрямом «Репродуктивна біологія» почала здійснювати кафедра цитології, гістології та репродуктивної медицини ННЦ «Інститут біології та медицини».
Однак, залишається відкритим питання внесення спеціальностей ембріолога, репродуктолога чи лікаря-андролога до класифікатора професій. Функції ембріолога виконує біолог із відповідною додатковою підготовкою. Так було і в мене. Після того, як я на базі клініки пройшов навчання ембріологічним процедурам, мені довелося додатково отримувати сертифікати з клінічно-лабораторної діагностики, біохімії та лабораторної генетики. Аналогічна ситуація і за кордоном – клініки самостійно готують фахівців, адже методика відносно нова», — розповідає Федір Куртяк.
Допоміжні репродуктивні технології: коли вони потрібні?
Федір Куртяк зазначає, що головна мета клініки — допомога подружній парі, яка того бажає, стати батьками. Й шлях до батьківства далеко не завжди лежить через використання допоміжних репродуктивних технологій.
«Якщо пара веде активне статеве життя без використання контрацептивів, але за рік вагітність не настає, це може свідчити про непліддя. Однак, такий діагноз встановлює лише лікар. Насправді, до ембріологічної лабораторії доходить дуже мало пацієнтів. Наша задача допомогти парі народити бажану дитину. І це не завжди має відбуватися шляхом допоміжних репродуктивних технологій», — пояснює фахівець.
Основні методи запліднення
Перед початком репродуктивних процедур важливо, щоб обидва партнери пройшли підготовку.
«Одним із найпростіших методів допоміжних репродуктивних технологій є це внутрішньоматкова інсемінація. При цьому попередньо підготовлений метеріал чоловіка або донора вводять у матку жінки. Процедура не потребує знечулення і часто обходиться без гормональної стимуляції. Оскільки ця процедура є початковим етапом допоміжних репродуктивних технологій її результативність невелика - всього 12%, багатьом парам вона допомагає отримати власну дитинку без якихось додаткових маніпуляцій» - розповідає ембріолог.
Складніші процедури, такі як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), включають кілька етапів: гормональну стимуляцію, забір яйцеклітин, запліднення та перенесення ембріона в матку. Цей етап, розповідає фахівець, може тривати від кількох кількох тижнів до кількох місяців.
Ми можемо запліднити ооцити методом IVF — майже без втручання ембріолога у сам процес запліднення, оскільки сперматозоїди самостійно входять у яйцеклітини. Ця процедура надзвичайно розповсюджена у Європі. Особливо у кіраїнах з високим рівнем релігійності населення, адже вважається, що цей метод кращий, більш природній. Від себе скажу, що не все так однозначно, оскільки в результаті ми отримуємо порівняно низький відсоток запліднення біля 60% ооцитів» - розповідає Федір Куртяк.
Тому частіше, каже ембріолог, в клініках репродуктивного здоров’я використовують методи ІКСІ, ПІКСІ та ІМСІ, кожен з яких має свої особливості та застосування.
- ІКСІ (Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда) – введення сперматозоїда безпосередньо в яйцеклітину, що підвищує ймовірність успішного запліднення до 98-99%.
- ПІКСІ (Physiological ICSI) – вибір сперматозоїдів за фізіологічною зрілістю, що особливо важливо при низькій рухливості сперматозоїдів.
- ІМСІ (Intracytoplasmic Morphologically Selected Sperm Injection) – вибір найкращих сперматозоїдів за морфологією для підвищення шансів на здоровий ембріон.
Після запліднення ооцити культивуються в спеціальних умовах, а через кілька днів ембріони переносяться в матку, де відбувається їх імплантація.
Чому сучасні пари стикаються з проблемою безпліддя? Пояснює лікар-репродуктолог Марія Созанська
Останніми роками все більше молодих жінок звертаються до лікарів із проблемою неможливості завагітніти. Хтось намагається пів року, хтось рік, а деякі пари чекають на диво десятиліттями. За словами лікаря-гінеколога-репродуктолога Марії Андріївни Созанської, однією з головних причин є хронічний стрес.
Жінки перебувають у постійному напруженні: новини, ковід, війна – усе це впливає на організм. Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу та пролактину, які можуть блокувати овуляцію. Жінка навіть не усвідомлює, що її гормональний фон змінюється, адже веде звичайне життя, працює, займається побутовими справами. Але під час консультацій ми часто виявляємо підвищений рівень гормонів, який можна скоригувати, щоб відновити овуляцію і підвищити шанси на вагітність», – пояснює лікар.
Окрему увагу лікарка приділяє мікробіоті – стану мікрофлори, яка впливає на природне зачаття.
«Навіть під час підготовки до штучного запліднення (ЕКО) ми наполягаємо на перевірці мікробіоти, адже її порушення може впливати на успішність процедури», – додає вона.
Процедура ЕКО, починається з того, жінка здає всі необхідні аналізи. Потім, залежно від її ваги та гормонального стану, лікарі підбирають дозу препаратів для стимуляції яєчників. Лікування контролюється за допомогою УЗД та аналізів на рівень естрадіолу, щоб уникнути гіперстимуляції. Стимуляція триває 10–11 днів, після чого відбувається забір яйцеклітин.
На питання - чи існує оптимальний вік для вагітності, лікарка відповідає -головне психологічна готовність жінки до материнства. Проте біологічні фактори відіграють важливу роль:
«Жінка народжується з фіксованим запасом яйцеклітин. Цей запас визначається на все її життя. І ми не можемо на нього вплинути, тобто збільшити. Тому найоптимальніший вік, я б сказала десь до 32 років. Далі якість яйцеклітин стає гіршою, а шанси на природню вагітність зменшуються. Якщо яйцеклітина не зріла або має генетичні порушення, вона не буде правильно розвиватися. В такому разі можуть бути викидні або взагалі не приживатиметься ембріон в ендометрій» - додає вона.
Зростання статистики чоловічого безпліддя
Чоловічий організм у цьому сенсі має перевагу: сперматозоїди оновлюються кожні три місяці, а їхню якість можна покращити за допомогою корекції способу життя. Проте, сучасна статистика чоловічого репродуктивного здоров’я викликає занепокоєння: чоловічий фактор безпліддя дедалі частіше переважає над жіночим. За словами уролога-андролога Олександра Антоновича Куркутова, значна кількість пацієнтів з такими проблемами – це чоловіки до 35 років.
«Основні причини чоловічого безпліддя поділяються на кілька груп. По-перше, це хронічні інфекційні процеси, які негативно впливають на сперматогенез. По-друге, гормональні порушення, що можуть призводити до дисбалансу тестостерону, естрадіолу та інших важливих гормонів. Також значну роль відіграють анатомічні зміни, зокрема, варикозне розширення вен яєчка, яке часто зустрічається у пацієнтів із порушенням фертильності. Ще один фактор – генетичні особливості, які можуть впливати на морфологію сперматозоїдів. Особливо це помітно під час процедури ІКСІ, коли навіть при нормальній або зниженій концентрації сперматозоїдів можуть спостерігатися проблеми із заплідненням» - розповідає лікар.
Вагомий вплив на чоловічу фертильність має спосіб життя. Одна з ключових проблем – надмірна вага, яка змінює метаболізм і негативно позначається на репродуктивній функції. Окремо лікар наголошує на шкідливому впливі пива, особливо при регулярному вживанні.
«Якщо людина випиває пиво раз на місяць – це не проблема. Але щоденне споживання може призводити до підвищення рівня жіночих гормонів – прогестерону та естрадіолу, що негативно впливає на сперматогенез. Ще одним важливим фактором є куріння. Воно не лише змінює морфологію сперматозоїдів, але й може спричиняти ДНК-фрагментацію. Зовнішньо сперматозоїди можуть виглядати нормальними, проте при проведенні детальніших досліджень, зокрема ДНК-фрагментації, виявляються серйозні порушення, особливо у курців» – пояснює Олександр Куркутов.
Екстракорпоральне запліднення в Україні: передові технології та світове визнання
Для багатьох подружніх пар екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – єдина можливість стати батьками. Україна стала одним із лідерів у сфері репродуктивних технологій, і саме до українських спеціалістів звертаються чимало іноземних пацієнтів, які не мають подібних можливостей у своїх країнах.
«Більшість наших закордонних пацієнтів вже пройшли щонайменше п’ять невдалих циклів ЕКЗ за кордоном. Основна причина невдач – обмеження щодо кількості запліднених яйцеклітин. В Україні дозволено запліднювати всі отримані ооцити, що значно збільшує кількість ембріонів і дає змогу проводити більше ембріотрансферів», – пояснюють ембріолог, Федір Куртяк.
Допоміжні репродуктивні технології в Україні не лише відповідають світовим стандартам, а й демонструють інноваційні досягнення.
«Саме в Україні вперше у світі був здійснений ембріотрансфер ембріона від трьох батьків. Ця унікальна процедура використовується у випадках рідкісної патології, коли ооцит не має потенціалу до поділу. У таких випадках ядро яйцеклітини та сперматозоїда батьків переносять у яйцеклітину донора, попередньо видаливши її власне ядро. В результаті ембріон містить генетичний матеріал подружньої пари, але частково – і від донора, оскільки певна частина ДНК знаходиться в цитоплазмі яйцеклітини. Ця методика, вперше впроваджена в Україні, вже поширилася світом» - розповідає фахівець.
Замороження генетичного матеріалу, сурогатне материнство та безкоштовні послуги для військових
Окрім того, що Україна є лідером у сфері ембріології та репродуктивних технологій, ці послуги в нас значно доступніші порівняно з іншими країнами, каже ембріолог. Практика збереження генетичного матеріалу стала особливо популярною серед військових. До того ж, для них вона абсолютно безкоштовна для чоловіків.
«Для збереження ооцитів та ембріонім ми використовуємо метод вітрифікації —швидкої заморозки або висушування. Саме збереження не є надто дорогим. Однак, до вітрифікації дорога лежить через стипуляцію та усі попередні процедури, що робить прайс чутливим.
Для військових діють пільги на усі аналізи, деякі з них є безкоштовними. Ми виконуємо також заморозку гамет (яйцеклатин та сперматозоїдів) у разі виявлення онкологічного захворювання у пацієнта та призначення хіміо- чи променевої терапії. Таким чином вдається зберегти фертильність» - розповідає ембріолог.
Пари, які потребують донорського матеріалу або бажають звернутися до сурогатної матері, можуть отримати ці послуги безпосередньо в клініках репродуктивної медицини. Така практика є поширеною в регіоні та забезпечує пацієнтам доступ до висококваліфікованих медичних послуг, включаючи підбір донорів та організацію процесу сурогатного материнства відповідно до чинного законодавства.
«Сурогатне материнство також активно розвивається, але важливо, що всі юридичні питання вирішуються між парою та сурогатною матір’ю. Клініка є лише посередником. У нас є база даних, але пацієнти можуть також обрати свою сурогатну матір. Крім того, є донори ооцитів та спермії, відповідно, база цього матеріалу. Якщо говорити про донацію, то це непростий процес, оскільки жінки, які хочуть стати донорами, повинні мати власних здорових дітей, бути віком до 35 років та пройти повне обстеження за рахунок клініки, щоб ми могли виключити будь-які патології. Та сама вимога стосується і чоловіків-донорів. Тому якщо є потреба у донорському матеріалі як від жінки, так і від чоловіка, такий матеріал доступний, як і сурогатні матері», — розповідає ембріолог.
Ембріони: етичні аспекти та релігійні погляди
У багатьох країнах, зокрема з релігійної точки зору, репродуктивні технології можуть сприйматися як гріх, оскільки вважається, що це порушує природний процес життя та може призвести до загибелі потенційних дітей. Проте, як зазначає фахівець, в його практиці питання збереження та долі ембріонів завжди вирішується в межах юридичних норм і за участю самих пацієнтів.
«За всі роки своєї роботи я не знищив жодного ембріону, оскільки пацієнти зазвичай не відмовляються від ембріонів. Вони залишають їх для майбутніх спроб або передають на донацію. Буквально минулого тижня ми проводили ембріотрансфер жінки, яка вже має півторарічну дитину і прийшла за своїм другим ембріоном. Так само два тижні тому була пацієнтка, у якої є 5-річна дитина. Цей ембріон був створений у нас, перенос відбувся у нас, і ці 5 років ми зберігали інші ембріони. Є пари, які вже народили дітей і більше не планують, тож передають свої ембріони на донацію», — ділиться фахівець.
Попри рутинність процесу, розповідає Федір Куртяк, він усвідомлює, що працює не просто з біологічним матеріалом, а з майбутніми дітьми. Особливо цінні для нього моменти — це зустрічі з родинами, які завдяки цим технологіям стали батьками.
«Якщо ви маєте багаторічний досвід роботи то найскладніші маніпуляції стають для вас просто технічними процесами. Одначе, за більш ніж десятирічний досвід роботи, мені ніколи не було байдуже, відбудеться запліднення, чи не відбудеться, виростуть бластоцисти, чи не виростуть. Багато разів пацієнти приходили до нас прямо з дітками. Так нещодавно з двійнею підійшли, сказали, що це ваша двійня, яку ви створили. Я бачив тих діток ще ембріонами. Таким чином, у мене є чітке розуміння, що ми не працюємо з звичайним біологічним матеріалом, ми працюємо із майбутніми дітьми» - ділиться ембріолог.
Світлана Деніщук, Станіслав Бобуський, Mukachevo.net
