у Мужієві
Останнім часом ЗМІ регулярно повідомляють про події навколо Мужіївського золоторудника, який довгий час експлуатувало ВАТ "Закарпатполіметали" (нині офіційні назви цього підприємства постійно змінюються внаслідок незрозумілих оборудок). Інформації по цій темі багато, але вона надто різнобічна, тому зрозуміти, хто правий, а хто - ні, сторонньому спостерігачеві практично неможливо.
Звісно, як активну громадськість, так і пересічне населення Берегівщини турбують нюанси судових перипетій навколо цього підприємства. Адже там накопичилася величезна сума боргів перед колишніми працівниками. Але найбільше турбує інше – після тривалого періоду, в якій золотодобувне підприємство не працювало з об’єктивних причин (його потенційна збитковість та недоцільність з самого початку роботи була очевидною), активізувалися спроби знову запустити це екологічно шкідливе виробництво.
Тому у свідомість громадян привносяться ідеї про те, що економічно доцільним та абсолютно нешкідливим буде впровадження відмінної від попередньої технології збагачення золотої руди – а саме шляхом використання ціанідів, що раніше було заборонено органами із захисту навколишнього середовища. Однак світова практика застосування такої технології свідчить про зворотне – використання ціанідів регулярно призводить до екологічних катастроф по всьому світу. Одна з таких катастроф – на румунському золотовидобувному підприємстві в Бая-Маре у 2000 році, мала відчутні наслідки й для Закарпаття, саме тоді негативний досвід використання ціанідів наш край вперше пізнав на практиці.
Окрім використання ціанідів, мусується думка про необхідність паралельно із видобутком золота здійснювати на Мужіївському золоторуднику видобуток інших металів, зокрема, свинцю та цинку. Які саме наслідки для оточуючого середовища та здоров’я населення матиме таке виробництво, можна лише здогадуватись. Але вже нині можна впевнено заявити – вони будуть вкрай негативними як для району, так і для всієї Закарпатської області. І стосуватимуться не лише забруднення важкими металами навколишнього середовища (води, грунтів та повітря), а й вплинуть на здоров’я населення регіону, негативно позначаться і на розвитку в краї туризму та рекреації.
Як представники громадської організації, завданнями якої є захист довкілля Берегівського району та прав людей, що в ньому проживають, ми заявляємо:
- на наше глибоке переконання, подальша експлуатація Мужіївського золоторудника як добувного підприємства недоцільна як з екологічної, так і з економічної точки зору, незалежно від того, в чиїй власності опиниться підприємство;
- вищій владі України та місцевим органам самоврядування слід докласти всіх зусиль, аби ліквідувати наслідки попередньої експлуатації рудника, які вже призвели до значного погіршення екологічної обстановки в регіоні (зокрема, забруднення водних джерел у селі Мужієво та місті Берегово важкими металами у кількостях, що в десятки разів перевищують допустимі межі);
- юридичні особи, які нині відповідальні за підприємство, повинні розрахуватись із працівниками по заборгованій зарплаті, а також компенсувати нанесені збитки громадам, які постраждали внаслідок дії підприємства;
- владі усіх рівнів слід докласти зусиль, аби розробити концепцію екологічно безпечного та економічно доцільного використання інфраструктури Мужіївського золоторудника. Зокрема, нами та іншими особами вже висувались пропозиції перетворити об’єкт на туристичний, в якому використовувати підземні штольні як розважальні атракції. А території навколо шахти цілком придатні для створення у майбутньому потужного туристично-рекреаційного комплексу, яке забезпечить роботою місцеве населення. Такий варіант розвитку підприємства цілком відповідатиме принципам збалансованого (стійкого) розвитку регіону, про що вже багато років ведуться розмови на різних владних рівнях, проте практично нічого не робиться на ділі.
