Вперше в історії проведення районної першості, завдячуючи підприємцям братам Василю та Андрію Вежделам при допомозі сільського голови В.М. Данканича була створена і приймала участь у першості сільська команда Негрова. Повернулась після багаторічної перерви і футбольна дружина Доробратова. Хто-зна, скільки років треба було б чекати на повернення цієї команди на футбольну карту району, якби не взялись за цю непросту справу великі ентузіасти футболу Михайло Кенез, його помічники Василь Лилик та син сільського голови Ростислав Ваш, а також, безперечно, сама Ірина Михайлівна. Доповнили цей список і арданівці. Команда із хорошою футбольною історією, котра ще в недалекому минулому була неодноразовим переможцем цих змагань, із незрозумілих причин припинила своє існування. Із обранням на посаду голови села Михайла Станинця, котрий не те, що любить футбол, він, можна сказати, живе ним і взяв на себе основний тягар відновлення команди, результати наяву: ФК Арданово став чемпіоном району. 

 

Тепер щодо власне чемпіонату. На відміну від попереднього, зросла кількість команд, що показують непогану змістовну гру. Багато проведених ігор в ході чемпіонату мало чим відрізнялись за змістом від ігор першої ліги першості області. А такі поєдинки, як Сільце-Заріччя, Заріччя-Сільце, Сільце-Негрово, Арданово-Заріччя, Доробратово-Негрово, Гребля-Вільхівка, Білки-Сільце, Кушниця-Негрово, В. Раковець-Заріччя, можна, без сумніву, віднести до ігор, які у футбольній термінології називають “дербі”.

 

Ще однією рисою цього чемпіонату є те, що за звання першої команди району велась боротьба до останнього туру. Якщо в минулому чемпіонаті відрив білківчан, які стали чемпіонами, від команди зарічан, які були другими, був 13 очок, сільчан (третіх) − 18 очок, то тепер різниця між чемпіонами району ФК Арданово та зарічанами, які стали другими − одне очко, сільчанами, що на третій сходинці, − 4 очки.

 

Напружена боротьба між цією трійкою проходила протягом всього чемпіонату, та особливих обертів вона набрала уже на початку другого кола. Арданівці закінчили перше коло на першому місці з 36 очками, сільчани та зарічани відставали від них усього на 2 очки. Та уже в першому турі лідер втрачає очки, програвши команді Греблі 2:1. Зарічани втрачають очки, зігравши у Ч. Потоці внічию 1:1, сільчани у цьому турі легко перемагають ільничан 3:0 і очолюють турнірну таблицю. Їх лідерство трималось до очної зустрічі із зарічанами, де сільчани поступились 0:1, гол на рахунку В. Булези. Ще до цієї гри прогнозувалось, що визначення команди-переможниці може бути вирішено в очних зустрічах між командами, що претендують на це звання, та ще при умові, що вони не втратять очки з іншими, менш іменитими командами. В деякій мірі воно так і сталося. Хоча зарічани і обіграли сільчан, та втратили вони, як виявилось, золоті очки у Ч. Потоці. ФК Сільце також був близький до завоювання першого місця, та втративши очки у другому колі у В. Раківці, Доробратові, Заріччі, в підсумку задовольнився бронзою. Поки з’ясовували свої стосунки ФК Заріччя і Сільця, календар ігор звів ці команди за два тури до завершення чемпіонату. Арданівці, котрим випав більш сприятливий календар, виясняли свої стосунки з сусідами із Доробратова. Останню гру вдома приймали дубрівчан, обидві ігри виграли, набравши в підсумку 75 очок і завоювали золото.

 

Їхній тренер Іван Кобаль каже, що успіху завдячують передусім сільському     голові Михайлу Станинцю, його першому помічникові Михайлу Сабову. 

 

Підросло молоде покоління гравців, зберігся кістяк команди, за плечима якого не один рік виступів і за свою команду, і за інші. Це М. Станинець, М. Сабов, І. Кобаль, В. Станинець, В. Плеша, Я. Лендєл, І. Козар, саме з їх допомогою набувають досвіду юні футболісти В. Станинець, М. Кобаль та ін.  У команді хороша атмосфера, тверда ігрова дисципліна, високий рівень патріотизму. Команда з характером переможця. Вона забезпечена усім необхідним: вдосталь хороших м’ячів, екіпірування, немає проблем і щодо преміювання гравців за здобуті перемоги. Вони мають велику армію вболівальників, котрі палко підтримують команду не тільки вдома, а й на виїзних іграх. Попереду − велика робота по створенню у селі футбольного поля, іншої інфраструктури.

 

Друге місце − у ФК Заріччя. Не берусь достеменно судити, нав’язувати свою точку зору. І все ж … За змістом окремих ігор, які показувала команда у чемпіонаті, а ще більше за підбором гравців, вона теоретично була претендентом номер один на перше місце. Її наставники, брати Михайло та Василь Булези − максималісти, і зайняте командою друге місце сприймають як невиконання покладених на неї завдань. Деякі із гравців не зрозуміли до кінця, чого від них вимагають наставники. Щоб перемагати, треба ставитись до кожної гри із відповідальністю, точніше, викладатись на полі, інколи грати через “не можу”. Чим, наприклад, можна пояснити втрату дорогоцінних очок у Ч. Потоці? Вважаю, лише недооцінкою можливостей команди суперника. У команді достатньо досвідчених гравців: воротар В. Спасивцев, захисник Р. Гуленко, М. Греба, І.Фельцан, півзахисник І. Кепич, А. Гасинець, В. Мізун (нападники), кращий бомбардир першості В. Булеза, І. Каражія, М. Ващинець, М. Зан. Всі вони не один сезон провели на полі, розуміють один одного, та чогось бракувало їм у досягненні мети. Напевно, відповідальності.

 

Бо і керівництво команди, попереднє і теперішнє, сільський футбольний (і не лише футбольний) актив разом із сільським головою Мариною Васько зробили для ФК все можливе. У селі − чудовий стадіон, де є трибуни для глядачів, роздягальні, душові з холодною і гарячою водою, добре доглянуте футбольне поле, є поле із штучним покриттям. Команда прекрасно екіпірована, не обділені гравці і матеріально. Одним словом, команда в боргу перед її керівництвом. Реабілітуватись вона вже зможе в наступному сезоні.

 

Сільчани − треті. З часів створення команди, а це був 2009 рік, вона двічі удостоювалась бронзових нагород і один раз − срібних. Таке досягнення не приходить само собою, за цим − велика кропітка праця президента клубу, він же й організатор команди Сергія Малецького та депутата районної ради Сергія Лупака. Вони розуміли: щоб команда не стала “одноденкою”, треба думати про створення футбольної інфраструктури, підготовку молодої футбольної зміни. Самотужки, без підтримки керівництва села, сільського активу, спонсорів, зробити це було б практично неможливо. На перших порах на допомогу відгукнулись керівник ТОВ “Сілан” В. Кинів, підприємець А. Мягкий. Перший взяв на себе зобов’язання зробити футбольне поле, і зробив, другий − допомагати команді матеріально. А керівництво команди зрозуміло, що треба братись за будівництво трибуни для глядачів, роздягалень, душових та інших приміщень. На сьогодні уже зведені стіни, перекритий дах трибуни. Зі слів начальника команди С. Лупака, завершення цієї добудови планується на початок нового футбольного сезону.

 

Щодо футбольної команди, то переважна більшість гравців декілька років грає разом, розуміє один одного. Немаловажливо, що із командою працює тренер Сергій Білан, який користується великим авторитетом серед футболістів. Він має хорошу футбольну школу, досвід виступу в командах майстрів, як гравець, виділяється на полі хорошою технікою володіння м’ячем, може навчити цьому інших футболістів, взяти на себе гру, зробити результат на користь своєї команди.

 

У команді грають досвідчені гравці В. Костелеба, М. Жабур, Я. Ширило, ветеран команди І. Мошкола, поруч з ними набирають досвіду перспективні юнаки В. Фельцан, В. Боднар, І. Кляп, які вдало вписались в модель гри. 

 

На фоні інших ФК виділяється насамперед зібраністю, взаєморозумінням на полі. Тут думають про підготовку молодої футбольної зміни. Уже зараз із чотирьма групами різного віку займається той же С. Білан, керівництво клубу має велику надію, що пройде небагато часу і за дорослу команду будуть грати виключно жителі села. 

 

Доробратівці четверті. Безперечно, це успіх команди Михайла Кенеза. Після закінчення першого кола доробратівці були на п’ятій сходинці турнірної таблиці. І хоча в команді і немає, за мірками навіть районних змагань, великих зірок футболу, зате був присутній дух патріотизму. Команда, поступаючись у багатьох фрагментах гри, в іграх з лідерами першості сільчанами та зарічанами перемагала їх, завдячуючи саме колективній грі, бойовому налаштуванню гравців І. Боговича, І. Ламбруха, В. Балоша, І.Туріни, В. Галька, О. Геревича та інших. 

 

П’яте місце  за минулорічним чемпіоном білківчанами. Це не те місце, не ті здобутки,на які сподівалось керівництво, її вболівальники. Команда, яка завершила перше коло на 4-му місці, поступаючись лідеру першості арданівцям, сільчанам і зарічанам, котрі посідали друге і відповідно третє місця, лише у одне очко, провалила друге коло. У першому команда мала чотири поразки, в другому ? вісім, підсумок 48 очок і лише по співвідношенню м’ячів випереджає греблян, які посідають шосту сходинку. Які причини такого регресу в порівнянні з минулорічним чемпіонатом, будуть з’ясовувати на загальних зборах команди спільно з її вболівальниками. 

 

Шосте місце посідає команда Греблі. Це великий прогрес. Хто-хто, а ця команда дійсно заслуговує на добрі слова.. Укомплектована повністю гравцями свого села, де немає великої кількості підприємців, зате є великі ентузіасти футболу.

 

Не знаю, хто більше, а хто менше докладає до цього зусиль, та можу лише сказати, що не було б в Греблі таких фанатів футболу, патріотів села, як підприємець, він же президент клубу Василь Корпош (Бест), директор райСЮТур Іван Терпай   та заступник голови райдержадміністрації Юрій Фельцан, невідомо, чи була б ця футбольна команда. Гребляни обігравали у себе на полі майже усі команди, що претендували на нагороди. Це і Арданово, Білки, Доробратово, Заріччя, поступившись лише Сільцю. Завершивши перше коло на десятому місці, гребляни у другому колі зробили все можливе, щоб ввійти до шістки кращих.

 

Особлива заслуга в цьому воротаря І.Мотринця, гравців М.Стільника, П. Анинця, І. Горзова, І. Головнича, І.Стільника.

 

Негрівчани ? сьомі. У селі за всю його історію не було футбольної команди, яка б представляла село в районних змаганнях. Команда одягнена від ніг до голови в однакові спортивні костюми фірми «Adidas», часто на виїзні ігри приїжджала на замовленому автобусі «Ікарус», за склом якого була футбольна емблема клубу «Каменяр», що в нашій районній першості ? велика рідкість. Команда демонструвала в багатьох поєдинках непогану гру, щоправда, більшість таких ігор були домашніми. 

 

На превеликий жаль, зустрічі із зарічанами та сільчанами були припинені через втручання вболівальників, за таких обставин ледь не була скасована гра з дубрівчанами. Рішенням дисциплінарного комітету футбольне поле в Негрові було закрито. І домашні ігри команда змушена була проводити на футбольному полі с. Доробратово, що позначилося на результатах. Отже, керівництву села негайно треба робити висновки з цих неприємних моментів.

 

На восьмій сходинці  «Динамо» Вільхівка. Це середина турнірної таблиці, саме таку середню гру і демонструвала команда. Основна причина практично відсутня лава запасних. Залишив команду (не знаю, з яких причин) її провідний гравець, організатор атакуючих дій Євген Густі, а замінити його немає ким. Є досвідчені гравці Б. Сівач, О. Кормош, В. Рацин, В. Кляп, Б. Ребрик, та поруч з ними немає гравців, які б могли в потрібний час підсилити гру в командних діях. Тренер команди, в минулому один з кращих півзахисників області Михайло Рацин разом з підприємцями села (І.Кляп, М. Кляп, В. Лівак, І. Кормош, В. Сочка, Д. Ребрик) стараються, наскільки це можливо, всіляко підтримувати команду, сподіваються в майбутньому на більш світлі її перспективи.

Щодо команд, які посіли з 9 по 16 місця, то тут найбільше розчарували ільничани. Із четвертого місця, зайнятого в минулому чемпіонаті, вони опустились на 12-е.

 

Ч. Потік-Підгірне з 6 на 11, Брід  з 7 на 15, Кушниця  з 10 на 14. Команди Приборжавського та Загаття, на жаль, обділені увагою з боку керівництва сіл. Пропали з футбольної карти району команди Осою та Імстичова. 

 

Визначився і чемпіон району серед команд юнаків. Перше місце і золоті медалі завоювали вихованці Івана Старости юнакиФК Білки (президент Ю.С. Брунцвік). На другому місці і срібні медалі  у юнаків ФК Заріччя (тренер і президент клубу Михайло Булеза). Третіми були та завоювали бронзові нагороди юнаки ФК Сільце (тренер Сергій Білан, президент Сергій Малецький). Команди тепер відпочивають. А уже в лютому розпочнуться ігри зимової першості.