До Ужгородського замку – історичної пам’ятки загальнодержавного значення в центрі міста – останнім часом вулицею Капітульною не проїхати: стара бруківка здибилася, ніби бархани в пустелі. Та й пішки дійти нелегко – тротуарів де нема взагалі, а подекуди вони ось із такими (на фото) «творчими» аксесуарами.
Утім стара шина, хай і зі сміттям, посеред пішника – таки краще, ніж просто яма. Особливо – якщо недоля приведе когось іти тут уночі (а незабаром темнітиме вже в другій половині дня), бо з освітленням, зрештою, як і в усьому обласному центрі, біда та й годі.
Здавалося б, можна це місце й обійти іншим боком. Проте теж страшно: днями тут у дитсадку обвалилася стеля. Добре хоч не постраждав ніхто. Подейкують, стеля впала не просто так: в надто бо вже гарній, тихій, зеленій, а головне – дорогій історичній частині Ужгорода «загубився» цей заклад. Але що там ями та дороги, коли нинішній мер, хоч має вже й підтримку губернатора, ніяк не може прибрати до рук Ужгородський замок.
P.S. До речі, не краща ситуація й поряд з іще однією пам’яткою, власне, колискою Ужгорода – Горянською ротондою.
