Приїжджі закохуються в наш край з першого погляду. А головною рисою закарпатця є незрадлива любов до своєї батьківщини, куди б не закидала його доля у пошуках заробітку. Чому ж десятки тисяч наших співгромадян-земляків змушені надовго, а то й назавжди покидати рідну землю і працювати в країнах Європи і Америки?

Ми споконвіку живемо у центрі Європи на землях, що обіймають гори і річкові долини лісистих Карпат. Наша писемна історія сягає в глибину віків більш ніж за 1200 років. Нас знають у світі, як край миролюбного і терпеливого, працьовитого і підприємливого, співучого і гостинного народу, що бережно проніс свої мову і культуру через віки у взаємному збагаченні з народами-сусідами. Нам дістався у спадщину від дідів-прадідів сонячний край з неповторною і щедрою природою і недарма його називають туристичною і курортною перлиною України. Унікальний збіг кордонів з чотирма державами закладає стратегічні підвалини транспортного коридору країни у Європу.

Приїжджі закохуються в наш край з першого погляду. А головною рисою закарпатця є незрадлива любов до своєї батьківщини, куди б не закидала його доля у пошуках заробітку. Чому ж десятки тисяч наших співгромадян-земляків змушені надовго, а то й назавжди покидати рідну землю і працювати в країнах Європи і Америки? Чому ми так довго вибираємось з економічної трясовини і, погано газдуючи, все більше відстаємо за рівнем життя від європейських сусідів ?

Гостра постановка цих та десятків інших питань суспільного і економічного життя громад Закарпаття доречна саме зараз, в критичну добу творення Української держави, в час політичних і економічних перебудов та перших ознак становлення громадянського суспільства після 2004 року. І все ж ми не живемо тільки нинішнім днем. Третє тисячоліття відмічене наступом світових процесів глобалізації і технізації, швидкоплинними політичними змінами, новими викликами і загрозами економічного, екологічного, демографічного і соціального характеру. При всій складності і негараздах нинішнього періоду “перехідної економіки” громади Закарпаття турбує доля і перспективи розвитку краю і на найближчі 15-20 років.

Хто дасть відповідь, як і куди розвиватиметься Закарпаття у майбутньому? Що забезпечить економічне зростання і підвищення добробуту для всіх закарпатців ? Як зупинити вимушену трудову міграцію краян, що роз”їдає наші вікові традиції міцної сім”ї і “вимиває” за кордон кращі людські ресурси? Звідки взяти астрономічні кошти на реконструкцію і розбудову комунальної і транспортної інфраструктури ? Як зберегти і примножити наші природні багатства, розвинути сфери освіти, охорони здоров”я, культури і соціального захисту ?

Світовий досвід навіть найрозвиненіших і демократичних країн переконливо доводить, що відповіді на подібні запитання не слід очікувати ні від місцевих, ні від регіональних влад, а тим більше – від центральної влади. І тільки самі громади у партнерстві з владою і бізнесовими колами регіону або міст спроможні не тільки спрогнозувати своє майбутнє, але й розробити шляхи його досягнення та поступально реалізувати впродовж багатьох років бажаний і погоджений усіма зацікавленими групами громад результат. Здійснюється таке регіональне чи місцеве “економічне чудо” виключно через запровадження і реалізацію громадами стратегічного планування розвитку території, міста або селища. При цьому роль влади – організації процесу рівноправної партнерської співпраці з різними секторами громад і бізнесовими колами по розробці стратегії розвитку.

Після найширшого громадського обговорення, досягнення суспільної згоди і прийняття стратегічного плану влада впродовж тривалого періоду здійснює відповідне стратегічне управління територією по реалізації запланованого, а громадськість проводить моніторинг і оцінку досягнення бажаних економічних і соціальних результатів. Надзвичайно важливо в умовах становлення демократії в Україні, що розроблений по суті громадою і для громади істинний стратегічний план є незалежним від зміни регіональної влади та її політичного забарвлення, бо будь-які зміни в стратегії повинні пройти той самий шлях громадського схвалення і прийняття. З цієї ж причини стратегічний план в силу своєї прозорості і спрямованості до інтересів усієї громади надійно захищений і від надмірних кланових інтересів.

За всю історію Закарпаття жодна місцева чи обласна влада не ініціювала розробку істинного стратегічного плану розвитку з участю громад. Не поступало, на жаль, подібних ініціатив і від громадськості. А розроблені раніше програми, концепції, плани дій і “стратегії” не мають нічого спільного з істинним стратегічним плануванням, як би їх не називали. Уже хоча б тому, що в їх розробці влада застосовувала, здебільшого, кабінетний управлінський підхід, зрідка – залучала незалежних експертів і жодного разу не практикувала для розробки планів і програм підходи партнерства і тим більше – підхід із широкою участю всіх секторів громад. Подібна ситуація донедавна була характерна для всієї України. І не в останню чергу ще й тому, що більшість владних керівників і управлінців не тільки не володіють технологією стратегічного планування і управління та не розуміють його глибинної, орієнтованої на інтереси всієї громади суті, але й очікують відповідних команд згори, не проявляючи жодних ініціатив.

І от більше року тому Закарпаття вперше серед регіонів України і в своїй історії отримало унікальний шанс – запровадити процес стратегічного планування за найпередовішою світовою методикою. Нашу і Запорізьку області обрано пілотними регіонами у Проекті партнерства Канада-Україна “Регіональне врядування і розвиток”, який у нашій країні впродовж 5 років реалізуватиме Канадський інститут урбаністики за підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку.

Влітку 2005 р. автор статті організував першу зустріч канадських експертів-урбаністів на закарпатській землі з представниками громадських і бізнесових організацій краю. В ході трьохгодинної зустрічі канадці впевнилися у високій спроможності і готовності “третього сектора” Закарпаття до участі у стратегічному плануванні розвитку області. Послідуючі зустрічі в облдержадміністрації і облраді підтвердили і наміри влади розпочати розробку стратегії розвитку області у партнерстві з канадським проектом. З урахуванням цього канадські фахівці серед інших регіонів обрали саме Закарпаття. Нині вже варто підвести проміжків підсумок того, як область – громади і влада, використовують можливості і рекомендації проекту для стратегічного планування. Це актуально саме зараз, бо через непродуману і неоднозначну недавню Постанову ще уряду Єханурова, якою накінець затверджена довгообіцяна Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, створилась реальна загроза вихолощення активної участі громад у розробці стратегії розвитку Закарпаття.

Причиною цього є рекомендоване Постановою Уряду, але нічим не виправдане звуження часових рамок розробки стратегії розвитку області до 1,5-2 місяців (!). Нічого окрім псевдостратегії в подібні строки розробити нікому ще не вдавалось у світовій і вітчизняній практиці. У зв”язку з цим доцільно коротко зупинитись на етапності розробки стратегії, рекомендованої канадськими експертами проекту. Перший організаційний етап тривав майже рік. Впродовж нього проведені три конференції і семінари, визначені коло потреб і найбільш актуальних проблем розвитку області, проведені експертні дослідження, запрацювали кваліфіковані міжнародні і регіональні експерти. Утворена Рада з питань регіонального розвитку Закарпаття.

Передвиборчий період і виборча кампанія в Україні у березні 2006р. ажніяк не сприяли діяльності проекту. Але уже з літа розробляється комунікаційна стратегія залучення громадськості. А близько 20 громадських організацій області для координованої участі у стратегічному плануванні вперше утворили коаліційне об’єднання „За майбутнє Закарпаття”. Активно проводилось різнопланове анкетування серед різних секторів громад. Закарпатське регіональне відділення Асоціації міст України прийняло рішення про практичну участь міст і селищ у стратегічному плануванні, що внесе в цей процес потужний муніципальний струмінь. І в самий розпал активізації громадськості, як неприємний сюрприз, - вже згадувана Постанова Уряду з рекомендованими і стиснутими в часі строками створення обласних стратегій. Цей, один з останніх актів минулого Уряду та затверджена ним „Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року” не проходили ані громадського обговорення в регіонах, ані розгляду хоча б у профільних Комітетах Верховної Ради. В той же час в документі вже визначені стратегічні пріоритети держави для кожного з регіонів. Ким і як вони розроблялись - залишається тільки здогадуватись.

Власне наступні основні етапи стратегічного планування розвитку за пропозиціями проекту включають розробку бачення майбутнього і місії для Закарпаття, оцінку стартової соціально-економічної ситуації та SWOT – аналіз області, визначення стратегічних пріоритетів області, розробку операційних цілей і завдань для кожного з обраних стратегічних пріоритетів, створення системи і показників оцінки і моніторингу виконання стратегії та їх практичне впровадження. Пропонована проектом етапність передбачає безумовну участь представників громадських організацій і бізнесу на всіх без виключення етапах стратегічного планування, а головні етапи пропонувались до здійснення в терміни не менше року – півтора. В той же час сам процес виконання стратегії розвитку області шляхом практичної реалізації операційних цілей і завдань, а також їх постійний моніторинг триватиме не менше 10-15 років.

В організації процесу стратегічного планування розвитку Закарпаття ще багато прорахунків і дискусійних проблем, яким варто присвятити окрему публікацію. Найголовніше з цих проблем – слабкий інформаційний супровід та висвітлення ходу розробки стратегії в ЗМІ. Достатньо зауважити, що більшість депутатського корпусу обласної ради практично не знають про запровадження процесу стратегічного планування в області і не приймають у ньому участі. А саме депутатам облради невдовзі представлять перший варіант масштабного документу для розгляду і схвалення.

Вчора в Ужгороді відбувся черговий семінар представників громадськості і влади за участі канадських і регіональних експертів. Близько 70 його учасників прийняли участь у формуванні консолідованого “бачення майбутнього і місії для Закарпаття”, обговорили результати досліджень економічної ситуації і SWOT – аналізу області, виконаних на замовлення облдержадміністрації Інститутом регіональних досліджень НАН України, визначили перелік найбільш важливих стратегічних пріоритетів розвитку області, ознайомились з подальшими планами участі різних секторів громад Закарпаття у розробці стратегії розвитку області.

Олег Лукша, виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України

Репортер