до ювілею встановили пам’ятник
Народився Іван Фірцак 28 липня 1899 року в селі Білки, що на Іршавщині. Першу копійчину юнак заробив у Празі, працюючи вантажником і між тим беручи участь у вуличних боях. Потім виступав артистом празького «Герцферт-цирку», з яким під псевдонімом Іван Сила відвідав 64 країни світу. Ще одним ім’ям – Кротон («непереможний») –нарекли силача іспанці, коли той голіруч убив на арені бика.
Згодом разом із дружиною Руженою, чеською гімнасткою, Іван створив унікальну культурно-спортивну програму, що мала шалений успіх у найбільших містах Америки та всієї Європи. Також наш силач стає переможцем конкурсу краси чоловічого тіла у Парижі і з рук самої англійської королеви отримує оздоблені золотом та діамантами чемпіонські шолом та пояс. А вже 1928 року його титуловано як найсильнішу людину планети. Що й казати, на рахунку Кротона ціла низка різноманітних перемог. Була й така, що завершилася для спортсмена серйозною травмою: після поєдинку в Бразилії тамтешні вболівальники помстилися за земляка, проломивши Фірцакові голову. Прооперований у США, де частину черепної кістки замінили золотою пластиною, у 30-ті роки закарпатець повертається на малу батьківщину, де дивує односельців неймовірною могуттю протягом життя.
А здивувати справді було чим: мовби граючись, богатир рвав залізні підкови й ланцюги, жонглював важкими гирями, кулями й штангами, лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500-кілограмові ваги, носом тягнув вантажівку, забивав кулаками цвяхи в дубову дощечку й витягав їх зубами. Крім того, полюбляв гнути із залізних прутів усілякі фігурки, які презентував глядачам. Останнє вміння силача й увіковічнив кушницький скульптор Микола Глеба, виконавши зі шмату гранітного моноліту (заввишки 2,5 метри та завважки близько 7,5 тонн) монумент Кротонові, котрий нібито «вигинає» залізне серце в дарунок усім краянам.
Під час урочистого відкриття пам’ятника до 110-річчя Івана Фірцака, попри нетривалу літню зливу, довкола імпровізованої циркової арени було насправді людно. Після освячення монумента за справу взялися ведучі зустрічі – письменники Василь Кузан та Юрій Мельник, які спершу оголошували виступи місцевих самодіяльних мистецьких колективів і співаків Івана Поповича та Степана Ґіґи, а за ними – спортивні номери з участю таких богатирів і атлетів, як Євген Прозор, Іван Григоровський, Євген Жеребак, Бейла Балог та ін. Невдовзі до наших силачів долучився й Василь Вірастюк, носій звання найсильнішої людини світу за 2004 та 2007 роки. Нагадаємо, що вперше спортсмен побував у Білках ще восени 2007 року, коли львівське «Видавництво Старого Лева», спільно з постійним спонсором спортивних проектів Василя Вірастюка мережею АЗС «ОККО», започаткували книжкову серію для дітей «Українська сила». Дебютним виданням стали «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», презентація яких відбулася у білківській ЗОШ. «Тоді ж я і погодився сфотографуватися як натурник для майбутньої скульптури, – розповідає Василь Вірастюк. – Мушу визнати, що в цьому монументі таки впізнаю себе». Кремезний гість також зізнався, що захоплений легендарною постаттю Івана Фірцака, адже без значних заощаджень, спеціальних тренувань чи якогось особливого дієтичного харчування його попередник досягнув просто вражаючих результатів, найбільш значущий із яких – народна шана, яку, власне, й символізує пам’ятник.
Ірина Надворна
