до ювілею встановили пам’ятник

Народився Іван Фірцак 28 липня 1899 року в селі Білки, що на Іршавщині. Першу копійчину юнак заробив у Празі, працюючи вантажником і між тим беручи участь у вуличних боях. Потім виступав артистом празького «Герцферт-цирку», з яким під псевдонімом Іван Сила відвідав 64 країни світу. Ще одним ім’ям – Кротон («непереможний») –нарекли силача іспанці, коли той голіруч убив на арені бика.

Згодом разом із дружиною Руженою, чеською гімнасткою, Іван створив унікальну культурно-спортивну програму, що мала шалений успіх у найбільших містах Америки та всієї Європи. Також наш силач стає переможцем конкурсу краси чоловічого тіла у Парижі і з рук самої англійської королеви отримує оздоблені золотом та діамантами чемпіонські шолом та пояс. А вже 1928 року його титуловано як найсильнішу людину планети. Що й казати, на рахунку Крото­на ціла низка різноманітних перемог. Була й така, що завершилася для спортсмена серйозною травмою: після поєдин­ку в Бразилії тамтешні вболівальники помстилися за земляка, проломивши Фірцакові голову. Прооперований у США, де частину черепної кістки замінили золотою пластиною, у 30-ті роки закарпатець повертається на малу батьківщину, де дивує односельців неймовірною могуттю протягом життя. 

А здивувати справді було чим: мов­­­би граючись, богатир рвав залізні підкови й ланцюги, жонглював важкими гирями, кулями й штангами, лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500-кілограмові ваги, носом тягнув ван­тажівку, забивав кулаками цвяхи в дубову дощечку й витягав їх зубами. Крім того, полюбляв гнути із залізних прутів усілякі фігурки, які презентував глядачам. Останнє вміння силача й увіковічнив кушницький скульптор Микола Глеба, виконавши зі шмату гранітно­го моноліту (заввишки 2,5 метри та завважки близько 7,5 тонн) монумент Кротонові, котрий нібито «вигинає» за­лізне серце в дарунок усім краянам.

Під час урочистого відкриття пам’ятника до 110-річчя Івана Фірцака, попри нетривалу літню зливу, довкола імпровізованої циркової арени було насправді людно. Після освячення монумента за справу взялися ве­дучі зустрічі – письменники Василь Кузан та Юрій Мельник, які спершу оголошували виступи місцевих самодіяльних мистецьких колективів і співаків Івана Поповича та Степана Ґіґи, а за ними – спортивні номери з участю таких богатирів і атлетів, як Євген Прозор, Іван Григоровський, Євген Жеребак, Бейла Балог та ін. Невдовзі до наших силачів долучився й Василь Вірастюк, носій звання найсильнішої людини світу за 2004 та 2007 роки. Нагадаємо, що вперше спортсмен побував у Білках ще восени 2007 року, коли львівське «Видавництво Старого Лева», спільно з постійним спонсором спортивних проектів Василя Вірастюка мережею АЗС «ОККО», започаткували книжкову серію для дітей «Українська сила». Дебютним виданням стали «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», презентація яких відбулася у білківській ЗОШ. «Тоді ж я і погодився сфотографуватися як натурник для майбутньої скульптури, – розповідає Василь Вірастюк. – Мушу визнати, що в цьому монументі таки впізнаю себе». Кремезний гість також зізнався, що захоплений легендарною постаттю Івана Фірцака, адже без значних за­оща­джень, спеціальних тренувань чи якогось особ­ливого дієтичного харчування його попередник досягнув просто вражаючих результатів, найбільш значущий із яких – народна шана, яку, власне, й символізує пам’ятник.

Ірина Надворна

• Іван Сила
• пам`ятник