Кожна третя родина в Україні може вважатися бідною. Про це заявила керівник досліджень рівня життя Інституту демографії НАН України Людмила Черенько.
За її словами, цей відсоток людей не може забезпечити собі середніх стандартів рівня життя сьогоднішнього українського суспільства.
"Так звана "відносна" бідність існує в кожній країні. Наприклад, якщо це зовсім бідні країни, наприклад, країни Африки, то у них бідність – це неможливість нормально харчуватися, а для Європи критерієм бідності окрім харчування, одягу і більш-менш теплого житла є можливість дати дитині освіту. Якщо родина не може дати дитині освіту, окрім загальної середньої, то вона вважається бідною", - зазначила фахівець.
При цьому вона наголосила, що в проблемі бідності Україна має і свій феномен.
"Скажімо так, наш український феномен - це коли серед працюючого висококваліфікованого населення досить високі масштаби бідності. Традиційно в країнах світу бідними є тільки люди з дуже низькою кваліфікацію, ті, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної. У нас навіть середня заробітна плата, якщо у людини є утриманці, не дає можливості нормально вижити", - підкреслила Черенько.
"Болючою проблемою науковець назвала і дитячу бідність.
"На жаль, впродовж останніх десяти років, тобто весь період після кризи 90-их років ми спостерігаємо дуже високі масштаби так званої дитячої бідності. Бідність серед сімей з дітьми вдвічі перевищує бідність сімей без дітей", - заявила Черенько.
За даними НАНУ, найбільше родинам з дітьми не вистачає коштів на дозвілля, відпустки та оздоровлення.
Дані, оприлюднені Державним комітетом статистики, свідчать, що вУкраїні 9,5 мільйонів людей живуть на доходи нижче за прожитковий мінімум – 700 гривень.
Водночас, як наголошує Держкомстат, за останні десять років кількість українців, що живуть на прибутки нижче за прожитковий мінімум зменшилася з 39,2 мільйонів людей до 9,5 мільйонів.
