Бігати навкарачки у масках й імітувати рухи тварин – це нове захоплення сучасних підлітків й воно називається квадробікою. Термін походить від поєднання quattuor — «чотири» і aerobics — «аеробіка». Про цю та інші субкультури, які актуальні на Закарпатті розповідає Mukachevo.net.
У 2008-му цю субкультуру заснував японець Кенічі Іто, надихнувшись мавпою, яку побачив у зоопарку. Тварина бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді хлопець почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи й намагався повторити її рухи. На це пішло 9 років.
Завдяки унікальній техніці бігу, Іто став рекордсменом Книги рекордів Гіннеса, привернувши увагу американських фітнес-тренерів. Згодом в США з'явився новий вид тренувань під назвою "animal flow" — вільні рухи в стилі тварини, що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс.
В Україні тренд квадроберів став популярним приблизно з початку 2020-х років. Велику роль у цьому зіграло активне використання дітьми і підлітками соцмереж, зокрема TikTok. Квадробери одягають яскраві маски, танцюють, виконують акробатичні трюки – це вірусний і позитивний контент. Саме тому він дуже швидко поширився серед школярів.
«Про квадробіку я добре знаю. Це можна сказати – спортивне хобі, коли діти бігають на чотирьох кінцівках. Спочатку це був рекорд однієї людини, а потім інші люди почали додавати туди стрибки і маски. Найчастіше це маски котів або собак. Мені на квадроберів байдуже, нехай роблять, що хочуть» - розповідає мукачівська школярка Дар'я.
Серед дітей та підлітків сьогодні можна спостерігати різноманітні субкультури, які відображають їхні інтереси, цінності та стиль життя. Ось деякі з найпоширеніших:
- Геймери - Підлітки, які активно грають у відеоігри, часто об'єднуються в спільноти, де обговорюють ігри, діляться досвідом та беруть участь у змаганнях (кіберспортивні турніри).
- Косплей - Молоді люди, які люблять перевтілюватися в персонажів відеоігор, аніме, коміксів або фільмів.
- Готи – Представники субкультури, яка виникла на початку 1980-х років. Вони відрізняються своєю унікальною музикою, стилем одягу та інтересами до тематики темряви і містики.
- Теріантропи – це люди, які ідентифікують себе тваринами на духовному або психологічному рівні. Це не фізична трансформація, це скоріше внутрішнє відчуття зв’язку.
- Фурі — Учасники цікавляться тваринами в мистецтві, літературі та інших сферах. Фурі часто створюють своїх персонажів-тварин, але не обов’язково практикують фізичне наслідування їм.
І це далеко не весь перелік.
«Я знаю ще офників і реданів. Від квадроберів вони відрізняються тим, що хоча б можуть ходити на двох ногах, як люди. Редани одягають футболку, на якій зображений павук. Вони збираються у торгових центрах і принижують людей. А офники - це ті, хто захищає цих людей» - ділиться мукачівський школяр Олександр.
Серед закарпатських дітей таке захоплення поки не набрало популярності, хоча подібні випадки вже є. Вчителі кажуть, тут головне сприймати усе спокійно і якщо дитина не наражає себе на небезпеку – дозволяти їй себе проявляти.
«Субкультури само по собі не є небезпечними. Вони є частиною сучасної молодіжної культури і часто відображають нові форми самовираження. Але ризики можуть виникати: якщо дитина стає частиною середовища із негативним впливом. Такі теми важливо підіймати, щоб допомогти дітям усвідомлено робити вибір» - стверджує Владислав Котубей – вчитель інформатики та класний керівник 6-го класу.
Кількість роликів, зокрема з квадроберами, в Україні збільшилась за останні пів року. Їх можна помітити у парках та скверах. На деяких відео із соцмереж, квадробери підходять на чотирьох кінцівках до тварин, нюхають їх, можуть гавкати на собак або шипіти на котів. Так, нещодавно в Одесі поширилась новина буцімто двоє підлітків-квадроберів напали на жінку із собакою. Та якщо за кордоном така картина вже нікого не дивує, в Україні люди лякаються і нових трендів не сприймають.
Психологи заспокоюють: підлітки стрибають у різні течії, бо намагаються звикнути до себе нового. Різкі фізіологічні зміни їм важко переживати наодинці із собою, тому вони збираються в так звану «зграю», намагаючись бути схожими один на одного.
«Через те, що у гіпофізі виробляється дуже велика кількість статевих гормонів, вони впливають на діяльність всього мозку підлітка і в цей період починаються інколи навіть обтяжливі зміни у поведінці дитини. Часто батьки кажуть: «Боже, ще вчора моя дитина була янголятком - таким лагідним, ніжним, а сьогодні - це справжній їжак. В нього наче колючки і я не знаю з якого боку підійти». Але якщо дивитися метафорично на підлітка, як на їжака - то нехай батьки пам’ятають, що чим ніжніший животик, тим більші будуть колючки. Бо мова йде про чутливість дитини в цей період. Підлітки часто не можуть передбачати наслідки своїх дій. Їхні вчинки імпульсивні і вони часто виходять за межі адекватних норм поведінки. Причиною цьому всьому є відділ мозку, який називається - передлобна кора. У них вона ще не повністю дозріла. Передлобна кора якраз відповідає за організацію, планування і причинно-наслідкові зв’язки. В цей період вона поступово формується і повністю сформується тільки до 20 років, а можливо навіть трішки пізніше. Тому вимагати від підлітка того самого, що і від дорослих – не зовсім справедливо» - переконує психологиня лікарні святого Мартина, Юлія Барабан.
Сам по собі незвичний зовнішній вигляд не несе шкоди ні батькам, ні самій дитині, ні оточуючим, каже психологиня. Дітям не слід забороняти проявляти себе так, як вони хочуть, виключно через прийняті соціальні норми або страх бути засудженим іншими. Таким чином батьки лише зіпсують стосунки зі своїм чадом. Задача дорослих — дізнатися, чому дитині подобається виглядати саме так, чи хоче вона сама цього або такого вигляду вимагає певна група, чи можна проявити себе у суспільстві якось по-іншому.
«Що ж робити батькам, якщо ви бачите, що дитина змінилася і вона потрапила в якусь субкультуру: по-перше - точно не ігнорувати. Ігнорування, мовляв: «він це переросте, я краще не буду втручатися» може призвести до того, що виникне небезпека для життя і здоров’я дитини. Тут вартує контролювати. Інший момент - не забороняти, тому що ви викличете тільки ще більший супротив. Якщо ви будете забороняти, ви втратити зв’язок із дитиною. Дитина навряд чи вам розкаже про те, що відбувається у її житті і, можливо, якісь заборонені чи навіть небезпечні контакти з’явилися у її оточенні. Також заборонено знецінювати ту субкультуру, якою вона зацікавилася. Знецінення неприємне ні нам – дорослим, ні підліткам, ні дітям» - ділиться психологиня.
З дитиною необхідно розмовляти щонайменше 30 хвилин щодня, каже психологиня: цікавитися її життям, захопленнями і тим, що її турбує. Розповідати про власне життя, ділитися яким воно було в дитинстві та підлітковому віці. Якщо батьки в свій час теж були учасниками субкультури – не слід це приховувати. Краще розповісти дитині, чому вона була цікава їм раніше, як вони це пережили і чим завершили. Важливо бути другом для своєї дитини, при цьому не втрачаючи авторитет у її очах.
Допоможіть дитині заповнити час тим, що справді її цікавить: спорт, творчість, плавання, настільні ігри, рукоділля, кулінарія, фотографування. Це може бути будь-що, але ви про це дізнаєтесь, тільки якщо справді цікавитиметесь. А ще, каже психологиня, доречно і дуже дієво буде показати дитині власний приклад. Якщо мама або тато щовечора йтимуть у спортзал або басейн, читатимуть вдома книгу за чашкою чаю або із захопленням пригощатимуть всю родину свіжоспеченим пирогом по новому рецепту – навряд чи дитина в цей час сидітиме в мобільному або шукатиме себе в «зграї» пригнічених підлітків.
