В її рамках складається баланс між потребами людини і збереженням природи
Усім нам подобається жити у безпечному довкіллі, відпочивати у лісочку на незасміченому березі чистої гірської річки. Але на берег річки ми хочемо приїхати на машині й зручною асфальтованою дорогою. Та ще й зі знайомими. Розпалити вогнище, смачно попоїсти, а це передбачає, що в нас збереться чимало сміття. Чи тут, чи деінде, навіть у контейнер, але ми таки його викинемо. А ще хочемо вдома користуватися всіма вигодами цивілізації. І на роботу ходити. Та й щоб у місцевому й державному бюджеті було вдосталь коштів, а вони, як відомо, надходять туди не лише від зовсім екологічно нешкідливих, а й від небезпечних і навіть украй шкідливих для довкілля підприємств. Отож потреби людей дуже часто викликають суперечності.
Коли ж дивитися ширше, то природоохоронна політика вступає в конфлікт із відомчими політиками, зокрема, з транспортною, сільськогосподарською, лісогосподарською, рибництвом і туризмом тощо. Для втілення у життя механізмів, які б дозволили швидко й ефективно врахувати проблеми збереження біологічного й ландшафтного різноманіття при формуванні відомчих політик, у світі формується таке поняття, як екомережа. Докладніше про неї «СЗ «Паланку» розповів начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій
Погорєлов.
1992 року Конференція ООН щодо навколишнього середовища й розвитку в Ріо-де-Жанейро схвалила Конвенцію про біорізноманіття. Нею проголошено збереження не окремих ланок природи, а всіх систем біосфери в глобальному масштабі. Цього ж року Рада Європи прийняла Конвенцію європейської екомережі (European Ecological Network) як ідею загальноєвропейської системи охорони природної спадщини Європи.
Україна ратифікувала ці міжнародні угоди, Верховна Рада ухвалила Закон «Про загальнодержавну Програму формування національної екологічної мережі України на 2002–2015», передбачено поєднання національної екологічної мережі з екологічними мережами сусідніх країн.
Екологічна мережа – це єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, а також території й об’єкти природно-заповідного фонду, курортні й лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території. Формується екомережа для збереження природних ресурсів, місць оселення й виростання цінних видів рослинного й тваринного світу, а також для забезпечення шляхів міграцій тварин через поєднання території й об’єктів природно-заповідного фонду та інших ділянок, які мають особливу цінність для охорони довкілля.
Закарпаття за порівняльним аналізом Мінприроди України посідає перше місце за показником розвитку природно-заповідної справи і, зокрема, 6 місце за кількістю об’єктів природно-заповідного фонду, 8 місце – за площею таких територій та об’єктів, 5 місце – за відношенням їх площі до загальної площі області.
На початок цього року у нас нараховувалося 453 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 159,6 тис. га, із них загальнодержавного значення – 36 об’єктів загальною площею 147,4 тис. га, місцевого значення – 417 (12,1 тис. га). Відсоток фактичної площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 12,7 %. До 2010 р. цей показник намічено довести до 15 %, що відповідатиме загальноєвропейському рівню.
Роботу зі створення загальнонаціональної екомережі в нашому краї здійснює спеціальна координаційна рада (у березні її склад оновлено), а фінансування заходів проводиться з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Торік для цього було спрямовано 186,1 тис. грн (27,0 % від кошторису ОФ ОНПС), на цей заплановано 630,6 тис. грн (38,1 %).
У рамках створення екомережі встановлюються у натурі межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПФЗ).
Завершено збір матеріалів на створення регіонального ландшафтного парку «Притисянський» (13,6 тис.га). На перспективу, 2010 року, плануються заходи про його включення до спільної українсько-угорської природоохоронної території у басейні Тиси.
Також за кошти обласного фонду ОНПС торік підготовлено наукове обґрунтування на створення НПП «Ждимир» (або «Боржави») на площі 6,1 тис. га та наукові обґрунтування на створення ботанічних заказників місцевого значення «Ардов» на площі
Карпатським біосферним заповідником на виконання Указу Президента України виготовлено матеріали на розширення території загальною площею
У рамках формування екомережі завершено українсько-голландський проект «Інвентаризація пралісів Закарпаття». Отож у нашому краї
У рамках створення екомережі проводяться й заходи, спрямовані на збереження довкілля. До прикладу, уже на початок цього року із облікованих 0,8 тис. га порушених земель 0,5 тис. га законсервовано, зокрема залужено 0,2 тис. га та заліснено 0,3 тис. га. Також держуправління охорони навколишнього природного середовища підготувало доручення голови облдержадміністрації про створення сприятливих умов для ефективної охорони, раціонального використання й відтворення лісів, збереження та розширення площ зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, поліпшення стану довкілля.
Формування екомережі звернуло увагу фахівців, що на початок цього року прибережні захисні смуги не були закріплені за водогосподарськими організаціями, державні акти на право постійного користування не видані.
Крім того, лісокористувачами проводиться моніторинг, спрямований на покращення умов середовища існування бурого ведмедя. Внесено пропозиції до проекту Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження та відтворення біорізноманіття України на 2008–2025 роки щодо збереження популяції бурого ведмедя у Карпатському регіоні та про розроблення заходів зі збереження популяції лосося дунайського у басейні Тиси. За сприяння держуправління Головдержрибохорони в Закарпатській області розроблено «Програму відтворення лососевих видів риб басейну Тиси в Закарпатській області на 2008-2017 роки», яку минулого тижня затвердили депутати обласної ради.
На виконання Закону України «Про рослинний світ» фахівці УжНУ завершили підготовку списку рідкісних і зникаючих видів 570 видів рослин і 41 рослинного угрупування, що не занесені до Червоної книги України. Ці види увійдуть до крайової Червоної книги, список рідкісних та зникаючих видів судинних рослин минулого тижня уже затвердила сесія обласної ради.
Оскільки Закарпаття перебуває на кордоні з чотирма державами, наша екомережа інтегрується в європейську екомережу. Зокрема, для створення Міжнародного українсько-румунського біосферного резервату «Марамороські гори» Карпатським біосферним заповідником та національним парком «Гори Марамурешу» (Румунія) проведено протягом останніх двох років робочі зустрічі та укладено Меморандум про спільні заходи зі створення транскордонного біосферного резервату.
Українсько-словацьку номінацію «Букові праліси Карпат» включено до переліку об’єктів Світової природної спадщини ЮНЕСКО. До номінації, крім пралісів Карпатського біосферного заповідника (12,6 тис. га) увійшли букові праліси Ужанського НПП (2,5 тис. га) та словацького парку «Полоніни» (понад 0,9 тис. га).
У рамках українсько-швейцарського проекту «Співпраця між установами» Карпатським біосферним заповідником спільно з Швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових і ландшафтних досліджень і з участю проекту Форза проводяться експериментальні дослідження у похідних лісах для розроблення основ вибіркової системи рубок і комплекс організаційно-технічних заходів з переформування вторинних смерекових лісів у мішані структуровані деревостани.
Якщо ж говорити про проблеми у формуванні екомережі в нашій області, то це насамперед недостатнє фінансування. Проте роботи дуже важливі, адже це дасть усім органам влади, відомствам чітке бачення розвитку нашого регіону бех шкоди для природи.
Сергій ПОПОВИЧ
