Саме паління та безсистемне вживання алкоголю, за словами керівника укравління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Романа Шніцера, є головною причиною високого рівня смертності закарпатців від серцево-судинних захворювань.
Про це головний медик краю розповів сьогодні під час прес-конференції у закарпатському обласному центрі здоров’я.
За словами Романа Шніцера, саме шкідливі звички примушують нас помирати молодими. І саме вони є головним чинником, який формує невтішну статистику найпоширеніших захворювань, що закінчуються смертю.
Серце і судини – ось наші вразливі місця. У той самий час західне суспільство найбільш потерпає від раку. Але й хворіють на рак європейці у значно старшому віці.
Також у прес-конференції взяли участь обласний позаштатний невролог Олександр Пулик та головний лікар обласного кардіологічного диспансеру Роман Соскида. Разом вони навели невтішну статистику захворювань сердечного та судинного профілю, на які страждають закарпатці і зауважили – що головною причиною високої смертності у пацієнтів з серцево-судинними проблемами є несвоєчасне звернення до лікарів у екстрених випадках та відсутність уміння дотримуватися системної терапії, яка пр и захворюваннях, наприклад, на гіпертонію, знижує ризик настання екстреного загострення хвороби утричі.
Ось які цифри пролунали з вуст медиків. Вони є цілком промовистими і показовими. В Закарпатській області всього зареєстровано 672 999 осіб які хворіють на серцево-судинні захворювання, з них:
- гіпертонічна хвороба – 337 137 чоловік
- ішемічна хвороба серця – 266 416 чоловік
- гострий інфаркт міокарду – 1 123 чоловік
Протягом 2012 року в диспаснсерно-поліклінічному відділенні Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру прийнято та оглянуто 46 928 пацієнтів. Проліковано у стаціонарі - 5415 пацієнтів.
Похвалилися медики і здобутками. Так, за словами Романа Соскиди, у Закарпатській області на базі обласного клінічного кардіологічного диспансеру з 2007 року працює рентген-хірургічне відділення, де проводиться майже весь спектр малоінвазивних втручань при ішемічній хворобі серця.
Здійснюються ці операції безкоштовно, за кошти державного бюджету. Як свідчить головний кардіолог, у 2012 році відбувся значний розвиток рентген-хірургічної служби. Оперативні втручання проводяться у новій рентген-операційній, де встановлено цифрову агіографічну систему Philips Allura XP, вартістю 10 млн гривень.
Фахівці навели цікаву статистику за останні кілька років. З 2010 року в кардіохірургічному відділенні Закарпатського клінічного карділогічного диспансеру розпочато оперативні втручання на відкритому серці. У 2012 році проведено 93 таких втручань, з них аортокоронарних шунтувань – 58.
Подальша орієнтовно мінімальна потреба в хірургічній допомозі в Закарпатській області на найближчий період має складати не менше 200 кардіохірургічних операцій в рік. Саме ця цифра, за словами Романа Шніцера, є «європейським стандартом», за яким вираховується рівень «сердечного здоров’я суспільства». Тож, розвитком матеріальної бази кардіохірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру кількість оперативних втручань повинна збільшуватись до середньоєвропейських показників.
Для «сердечних» пацієнтів, якими нині медики опікуються особливо ретельно, як найбільш уразливою частиною хворих, у Закарпатській області у 2012 році з обласного бюджету виділено та використано 5 259 310 грн. Ці гроші пішли на медикаменти та вироби медичного призначення. У області здійснюється програма повернення коштів, витрачених на ліки, пацієнтам з сердечно-судинним захворюваннями. На 2013 рік на такі цілі з обласного бюджету заплановано виділити 11 255 200 грн.
Наостанок медики ще раз підкреслили – саме своєчасне звернення до невідкладної та екстреної медичної допомоги має зберегти життя людям, які хворіють на серцево-судинні захворювання. Для цього медики планують реформування системи екстреної медичної допомоги.
Але з другого боку повинно бути відповідальне і свідоме ставлення хворих о свого недугу. Адже, як зазначив Роман Соскида, якщо хворий з інфарктом чи інсультом звернеться до медиків вчасно і «потрапить» у так зване клінічне вікно, яке триває перші три години після перших ознак інфаркту чи інсульту, то вірогідність летального результату зменшується відразу з 40-45% до всього 4%. Власне, метою зустрічі медиків з пресою і було – попросити краян не зволікати з викликом лікарів і не займатися самолікуванням, не сподіватися на «саме минеться». Ну і «зав’язувати» зі шкідливими звичками, які нас вбивають.
