Мешканці гуртожитку колишнього консервного заводу в райцентрі Тячів на Закарпатті чотири роки судяться за свої житлові блоки. Нові власники заводу намагаються виселити їх із помешкань.

П’ятиповерховий гуртожиток розташований на околиці міста. Більшість вікон побиті, стіни будівлі обдерті та почорнілі. 16 родин досі живуть тут. Вони поселилися на 4 та 5 поверхах.

На вулиці зустрічаю ОленуРоман, 49 років. Жінка запрошує до своєї кімнати. Розповідає, чому їх виселяють.

— Консервний завод побудували в 1971-му, — каже. — На його території розмістили й гуртожиток для працівників. У 1996 році до Тячева приїхали покупці зі столичної фірми ”Антор”. Викупили завод, а разом з ним і гуртожиток на 243 місця.

— Пригадую, нас тоді зібрали й пообіцяли, що завод розширить свої виробничі потужності, — приєднується до розмови мешканка гуртожитку Любов Пітух, 43 роки.— Директор Микола Зозуля обіцяв забезпечити роботою наших дітей. У суботу зранку ми здали третю зміну, а вже в понеділок нас повідомили, що на роботу приходити більше не потрібно. Вимагали, щоб звільняли гуртожитські квартири. Жильці противилися, і в будівлі відключили водопостачання, електроенергію. Воду дотепер носимо відрами на четвертий і п’ятий поверхи. Електрику пізніше підключили.

У 2000–2002 роках керівництво підприємства звільнило всіх працівників. Казали, що не можуть забезпечити людей роботою, бо завод зупинився.

— 2004-го ми дізналися, що підприємство, яке створилося на місці колишнього заводу, ВАТ ”Кордон” має Свідоцтво про право власності на гуртожиток, — каже Пітух. — Тоді ми вперше подали до суду, щоб узаконити своє право на помешкання. Гуртожиток не міг бути складовою частиною єдиного майнового комплексу, що підлягав приватизації.

12 грудня 2005 року Тячівський районний суд ухвалив рішення вилучити гуртожиток зі Статутного фонду фірми ”Кордон”, позбавити підприємство Свідоцтва на право власності та передати будівлю територіальній громаді міста.

— Керівництво підприємства апелювало до обласного суду, — продовжує жінка. — Там вони програли: 30 березня 2006 року винесена ухвала суду та рішення залишили без змін. Тоді підприємство подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

13 грудня 2006-го Адміністративний суд своєю ухвалою залишає касаційну скаргу фірми без задоволення. Постанову Тячівського районного суду та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області — без змін.

— Коли зрозуміли, що нічого не доб’ються, подали позов до Фонду держмайна до Господарського суду Закарпатської області, — каже Олена Роман. — Потім був Вищий господарський суд України, який повернув справу в область на новий розгляд.

Доки суди розглядають справу Тячівського гуртожитку, будівля руйнується. Торік провалився дах.

— Відновити його допомогли заступник губернатора Іван Балога та голова РДА Василь Йовдій, — зітхає жінка. — Але тепер нова біда: стіни пліснявіють, покриваються грибком, від надмірної вологи в повітрі розпадаються меблі.

Багато сімей, у яких є діти, виїхали із гуртожитку. Поселилися в родичів або на орендованих квартирах. Чекають, щоб суд завершив розглядати справу.

Проти підприємства ”Кордон” порушено кримінальну справу за незаконне заволодіння чужим майном. Гуртожиток фактично належить Фондові державного майна.

— Ніхто ніколи мешканців гуртожитку не виселяв і не виселяє, — переконує виконавчий директор ВАТ ”Кордон” Олександр Продан. — Але вони вимагають ордерів на приватизацію кімнат. Та якщо люди в ньому пожили, то ще не означає, що помешкання має лишитися в їхній власності.