так називають аномальну місцевість, куди приходять помирати самогубці
Людська натура споконвіку була схильна вірити у щось таємниче і надзвичайне. Що не кажіть, але навіть найбільші скептики, траплялося, не раз каялися у невірстві, коли стикалися із потойбічною силою чи то пак якоюсь аномалією, котру не здатен пояснити людський розум. Не секрет, що у світі, та й Закарпатті зокрема, існують аномальні (як то кажуть науковці) зони, де весь час відбувається щось надзвичайне. У таких місцевостях регулярно (з неабиякою точністю) трапляються дорожньо-транспортні пригоди, що супроводжуються смертями, вбивства та суїциди. Не кажучи вже про дрібні біди: різні поломки автомашин і т.д. Науковці, якщо так розібратися, не надто вивчають це питання, ним більше цікавляться любителі надзвичайного. Хоча часто інтереси тих самих любителів виливаються у серйозні дослідження.
КАМІНЬ ОНДРАША І ПЕЧЕРА ОПРИШКІВ
Більшість закарпатців певно навіть не здогадуються, що в нашому краї існує низка аномальних зон,дечасто трапляється щось, як кажуть у народі, нечисте. Якщо, зновуж таки, дивитися з наукової точки зору, то аномальні зони розташовані переважно над геологічними розломами у земній корі або ж викликані підземними процесами відносно молодих Карпатських гір. Та все ж таки, якщо вірити народним переказам і легендам, нечисті місця розташовані на місці колишніх кладовищ, або ж там, де якимось чином була вбита велика кількість людей.
Тобто, у такій місцевості йде свого роду накопичення негативної енергії. І з кожною наступною бідою - автоаварією, смертю - негативна енергія накопичується з ще більшою силою.
Нерідко на Закарпатті можна почути такі народні (деякі з них згодом стали офіційними) назви місцевостей: Чорне Багно (Рахівський район), Чорний Мочар (Берегівський район), Чорна Ріка (Міжгірський район), Чорне Поле, Чорний ліс чи Чорний потік (Мукачівський район). Це свідчить, що в таких місцях споконвіку відбувалося щось нечисте, а люди радили одне одному оминати ці урочища. Недарма ж вони дали місцевостям таку "чорну" назву.
Однією із найцікавішихта водночас найстрашніших "чорних" зон є зона на території Мукачівського району. Чорні Поле, потічок та ліс розташовані поблизу села Грабово та Пузняківці. Тут, як свідчить суха мова статистики, не раз відбувалися суїциди та вбивства. Цю зону місцеве населення намагається обходити, як кажуть, "десятою" дорогою. І навпаки - вона з надзвичайною силою притягує до себе тих, хто вирішив звести кінці з життям. Вивченням особливостей цієї місцевості на Закарпатті не перший рік займається завідувач кафедри туризму Ужгородського нацуніверситету Федір Шандор. Він узагалі в цій справі - ас, адже примудрився провести у місцевості, де померло кілька десятків людей, не одну ніч.
- По топоніміці на Закарпатті сьогодні нараховують сім так званих чорних лісів, - розповідає Федір Шандор. - Найбільші з них розташовані у Рахівському та Мукачівському районах. Та найбільш таємничий і оповитий легендами все ж таки ліс на Мукачівщині. Він досі продовжує дивувати людей тими подіями, які періодично там відбуваються. Адже до того лісу з неймовірною силою тягне самогубців, убивць. Мені свого часу вдалося поспілкуватися з багатьма старожилами села Грабово, поблизу якого розташований Чорний ліс. Ці люди розповіли чимало, тільки от, на жаль, їхні діти та онуки геть втратили зв'язок із минулим, вони не пам'ятають жодної легенди, пов'язаної з подіями тамтешньої "чорної" місцевості.
За давніми переказами, десь наприкінці 19 на початку 20 століття у Чорному лісі поблизу Грабова жили народні месники - опришки. Вони мешкали у мармуровій печері, яку видовбали власними руками. Щодня опришки грабували багатіїв, крали переважно худобу. Тому через кілька років у печері було знайдено гору кісток убитих тварин. Трохи пізніше через цей ліс пролягла вузькоколійка.
Залізницею, - каже Федір Шандор, - із гір на низовину звозили деревину. Машиністом паровозу працював місцевий чолов'яга на ім'я Андрій. За розповідями старих людей, одного дня на вузькоколійці трапилася аварія і Андрій загинув. Пізніше на великій каменюці, що стоїть посередині Чорного лісу, угорською мовою хтось видряпав напис Ондраш, тобто Андрій. Згодом камінь Ондраша неподалік Чорного потоку став знаменитим серед тих, хто цікавиться паранормальними явищами. І до нього, немов би до пам'ятника, час од часу навідуються поодинокі туристи.
ТРИ ПОВІШЕНИКИ НА ОДНОМУ ДЕРЕВІ
Та попри давні розповідки місцевого люду, через сучасні події, які відбуваються час од часу в Чорному лісі, у багатьох досі холоне в жилах кров. Убивства та суїциди у Чорному лісі розпочалися дуже давно. Та всіх їх не пам'ятають не лише старожили, а й навіть правоохоронці. Одна з історій свідчить про те, що десь між 70-ми та 80-ми роками минулого століття в урочищі "Ломованя" поблизу Чорного лісу було знайдено тіло молодої офіціантки з села Ракошино Мукачівського району. Тоді, як з'ясували правоохоронці, дівчину зґвалтували та вбили, а сховати тіло вирішили саме між цими гірськими селами. Небіжчиця лежала у потоці біля великих каменюк...
Пригадують у Пузняківцях ще одну жахливу історію: на початку 90-х років недалеко від Грабова - у Чорному лісі - була знайдена голова мерця. Пізніше міліціонери з'ясували, що вона належить бізнесменові з Харківщини, котрого вбили і закопали в Чорному лісі. Дикі звірі у пошуку їжі натрапили на запах людського м'яса і викопали із землі голову. Понівечену її знайшов пес лісника.
Жахлива історія трапилася і торік. Тоді у Чорному лісі знайшли вбитого таксиста із Донеччини. Як з'ясувалося, чоловіка убили двоє його ж друзів, а тіло за дивним збігом обставин привезли саме в цю місцевість. Подібний трафунок: у тій же місцевості був знайдений вбитим мешканець Волинської області.
Таких випадків у Чорному лісі - безліч. Адже, за словами Федора Шандора, щороку у цій місцевості стаються щонайменше 3-4 самогубства.
- У таких чорних лісах постійно, без винятку, відбуваються якісь рухи, - стверджує Федір Шандор. - Якщо проаналізувати в кінці року міліцейську статистику, то чітко прослідковується, що зокрема у мукачівському Чорному лісі щороку стається по кілька убивств, суїцидів. Там - гарна місцевість, крім того, туди рідко ходять люди. Напевно це і є однією зі складових, чому вбивці і самовбивці майже з усієї України обирають саме ту місцину. Що ще цікаво - майже всі загиблі були бізнесменами або займали високі посади у суспільстві.
У Чорному лісі розташоване навіть знамените дерево самовбивць, на котрому повісилося що найменше троє людей. Причому, усі троє (це трапилося у 2006 році) не були знайомі між собою і здолали свій останній путь переважно зі Сходу України: Кіровоградської, Сумської та Харківської областей. У наступному, 2007, році у Чорному лісі зафіксовано 4 суїциди, у 2008 році - два самогубства.
- Чорний ліс поблизу Грабова плюс до всього, безперечно, пов'язаний ще й з упирями та перевертнями, які жили тут у давнину, - каже Федір Шандор. - І хоча для одних демонологія - легенди чи казки, в інших це викликає серйозне зацікавлення. Тому нерідко зустрічаю багатих людей, котрі заради чергової порції адреналіну ладні викласти немалі гроші. Вони прагнуть драйву і, на перший погляд, не бояться побувати на екскурсії в аномальній зоні. Тож часто Федір Шандор стає гідом і веде зацікавлених туристів (переважно киян із товстими гаманцями) до Чорного лісу поблизу Грабова.
- У ході екскурсії я обов'язково веду їх до Ондрашового каменя, у мармурову печеру опришків, розповідаю легенди біля вогнища. На "десерт" екскурсійної програми - ночівля у Чорному лісі. Не раз траплялося, що найбільші скептики, котрі не вірили у потойбіччя, серед ночі зривалися, збирали речі і йшли геть, подалі від того страшного місця.
Майже всі без винятку туристи зізнаються, що місцевість сильно давить на психіку, відчувається депресія. За словами Федора Шандора, абсолютна більшість людей не витримує обстановки. І якщо дехто з них й не зважується тікати серед ночі, то робить це при перших же півнях.
- Люди встають на світанні, збирають речі, не снідавши, просять відвести їх до автомобіля, - каже Федір Шандор. - Що ще характерно, після ночі у Чорному лісі - люди стають мовчазними, замкненими і не розмовляють практично до самого Мукачева.
Та на самого гіда - Федора - ситуація впливає не так, як на його "підопічних". Зізнається, що вже звик до нестандартного туризму і просто налаштовується на ситуацію.
- Особисто не люблю подібні ночівлі, - каже. - Але, якщо доводиться йти туди, то просто налаштовуюся, як на своєрідну роботу. Хоча зізнаюся, що сам також відчуваю депресію, котра панує у Чорному лісі.
