В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання Ужгородського прес-клубу про впровадження в містах Закарпаття етичного та ефективного управління у органах місцевого самоврядування за польською методикою «6 принципів доброго управління».

Микола Яцков, координатор Проекту «6 принципів доброго управління» розповів, що це польська методика, яка передбачає впровадження етичних методів керівництва. Подібний принцип уже апробовували у с. Баранинці Ужгородського району. Сюди входять принципи прозорості, нетерпимості до корупції, громадянської співучасті, фаховості (призначення за конкурсом, а не за принципом кумівства), принцип звітності (на що громада витрачає свої ресурси) та запровадження кодексу етики посадовців. За підтримки Проекту створено Каталог муніципальних послуг, який допоможе громадянам більше дізнатися про свої права та пояснить, що слід зробити, щоб вирішити ту чи іншу справу. Розглядається також можливість впровадження публічного договору між міською владою і громадськими організаціями.

Міська голова Перечина Мирослава Гуранич зауважила, що одним із найбільших досягнень Проекту вважає прийняття «Кодексу етики посадових осіб міської ради міста Перечин», який регламентує цінності та правила поведінки посадовців міста, служить побудові ефективного та етичного управління у місті та вказує мешканцям міста на те, що вони мають право очікувати від посадових осіб міської ради.

Наталія Гмурковська, міжнародна координаторка програм Фонду Розвитку Місцевої Демократії у м. Люблін (Польща) повідомила: «Понад 15 років наша організація працює над покращенням співпраці влади та громад. Ми започаткували акцію «Прозора Польща», а від 2005 року ділимося досвідом з Україною. На Донбасі та у Західній Україні (у понад 20 містах) впроваджуємо «6 принципів доброго управління».

Олег Лукша, виконавчий директор Асоціації міст України та громад висловив сподівання, що досягнення проекту запозичать й інші міста області та України. Він також навів закордонний приклад етичності у владі, коли представники уряду одного з канадських міст відмовлялися голосувати щодо питань, які стосувалися їхніх родичів.

70 % звернень до міськради, за словами О. Лукші, стосуються саме пошуків інформації, а не конкретних справ. «Тому інформаційні картки та інформаційно-консультаційні центри могли б значно полегшити життя громадянам та розвантажити чиновників», — сказав Олег Лукша.

На схожість проблем України та Грузії вказав виконавчий директор «Студентської Молодіжної Ради» м. Озугеті (Грузія) Кахабер Ломадзе. Він розповів, що у грузинських містах також приходять до розуміння необхідності більшої прозорості влади, створюють сайти та формують інформаційні картки для громадян, де вказано перелік послуг міської ради, терміни виконання нею таких послуг, зазначено вимоги до громадян для отримання того чи іншого рішення тощо.