Рівно через місяць, 26 листопада, виповнюється 100 років із дня народження одного з перших редакторів "Карпатської правди" ("Закарпатської правди") Миколи Климпотюка.
Рівно через місяць, 26 листопада, виповнюється 100 років із дня народження одного з перших редакторів "Карпатської правди" ("Закарпатської правди") Миколи Климпотюка.
За його редагування газета стала організатором страйкової боротьби, гостро викривала колоніальний гніт. До речі, очолив він це партійне видання 1936 року, тобто 70 літ тому. Теж своєрідний ювілей...
А до тієї знаменної в житті активіста революційного руху, комсомольського працівника, діяча комуністичної організації, полум`яного журналіста Миколи Климпотюка був життєвий відтинок у сорок років, протягом яких йому довелося зазнати тягар сирітського дитинства, життя в будинку безпритульних у румунському місті Турну-Северин, смак батрацького хліба, і радість навчання в горожанській школі, а відтак - гірке розчарування: за організацію комсомольського осередку його виключили зі школи, і переслідувань з боку влади.
Після невдалої спроби навчання його обирають секретарем комсомольської організації рідного села Великого Бичкова на Рахівщині.
Свідченням зрілості комсомольської організації та її керівника було обрання Миколи Климпотюка в 1927-1928 роках делегатом з`їзду комсомолу Чехословаччини. З допомогою комуністів молодіжна організація встановила зв`язки з комсомолом Радянської України. У 1929 році ватажка комсомолу Великого Бичкова прийняла до лав Комуністичної партії. І в цьому ж році він був присутній на V з`їзді КПЧ. У 1931 році за рекомендацією крайової партійної організації він поїхав до Москви і працював у виконкомі Комінтерну. Здібного до літературної творчості Миколу Кпимпотюка направили на навчання в Український комуністичний інститут журналістики до Харкова, де з 1932 по 1935 рік він успішно навчався, відтак працював у Москві, в ЦК МОДПРу. І вже відтак повернувся на Закарпаття, аби очолити крайову комуністичну газету „Карпатська правда".
За революційну роботу в період буржуазної Чехословаччини Миколу Климпотюка переслідувапи, 14 разів судили і тричі сидів у в`язниці.
Після заборони фашистами партії комуністів комуніст Климпотюк перейшов у підпілля, а наприкінці 1939 року нелегально - в Радянський Союз, у Москву. У роки війни працював учителем, редактором газети „Голос Закарпаття" та співробітником газети „Ческословенске лісти".
По визволенню Закарпаття Микола Климпотюк повернувся в Ужгород, влився до лав комуністів краю, що вийшли з підпілля і створили Комуністичну партію Закарпатської України. Вони ініціювали проведення І з`їзду Народних Комітетів Закарпатської України, делегатом якого був і Микола Васильович. Коли почала виходити газета „Закарпатська правда", Микола Климпотюк став її редактором. Потім була партійна і журналістська робота, багато писав про учасників революційного руху на Закарпатті, спогади. Свою автобіографічну повість „Досвіт", літературний запис якої здійснив письменник Василь Вароді, Микола Климпотюк друком не побачив: його гаряче серце перестало битися 10 листопада 1971 року. До 65-річного ювілею не дожив рівно два тижні...
"Карпатська правда"
