
Половина українських родин, які знайшли прихисток у Чехії, досі живуть за межею бідності, хоча 80% працездатних українців мають роботу.
Як йдеться у матеріалі видання Gromada.cz, багато українських біженців у Чехії працюють на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації, а третині зароблених коштів не вистачає, аби покривати витрати на життя. Про це свідчать результати дослідження Центру з вивчення громадської думки (CVVM), оприлюднені 11 березня.
Дослідження серед українців проводилося у червні-липні та листопаді 2024 року. В опитуванні взяли участь понад 2 300 українських біженців. Результати показують, що хоча частка українців, які отримують гуманітарні виплати, поступово зменшується, значна частина біженців має обмежені фінансові можливості.
Працевлаштування та рівень доходів
Близько 66% українців у Чехії працюють на повний робочий день або понад 30 годин на тиждень. Ще 14% мають неповний робочий день, 16% не працюють, а 4% працюють дистанційно на українські компанії, що характерно переважно для людей з вищою освітою.
Більшість українських біженців у Чехії працюють на менш кваліфікованих посадах, ніж вдома. До війни 45% опитаних займали спеціалізовані посади, але в Чехії лише 16% змогли знайти аналогічну роботу. Водночас кількість українців, які працюють операторами машин та пристроїв, збільшилася з 6% в Україні до 31% у Чехії. Частка тих, хто працює некваліфікованими робітниками, зросла з 3% до 15%.
За даними дослідження, середня погодинна заробітна плата українців у липні 2024 року становила 182 крони, що на 15 крон більше, ніж у 2023. Водночас з урахуванням інфляції реальні доходи суттєво не змінилися. Частка тих, хто заробляє менш ніж 100 крон на годину, скоротилася з 33% у 2022 році до 15% у 2024 році. Проте, 33% опитаних заявили, що їхній дохід не покриває всіх витрат на проживання. Для 62% респондентів заробітку вистачає на основні потреби.
Соціальні виплати та рівень бідності
У 2024 році 50% українських родин у Чехії мали дохід, нижчий за 60% медіанного чистого доходу. В абсолютних цифрах для однієї людини це становило 18 163 крони, для двох дорослих – 27 244 крони, для матері чи батька з дитиною – 23 693 крони. Особливо високий рівень бідності зафіксовано серед самотніх батьків із дітьми – 55% із однією дитиною та 71% із двома або більше дітьми.
Частка українців, які отримують гуманітарну допомогу, поступово зменшується, оскільки все більше людей знаходять роботу. Водночас найбільший вплив на рівень працевлаштування має знання мови. Дві третини респондентів зазначили, що можуть спілкуватися чеською у побуті. Серед них лише 7% не мають роботи. Натомість серед тих, хто не володіє чеською або знає лише базові фрази, не працює понад 30%.
Основні виклики
Попри зростання частки працевлаштованих, українці стикаються з труднощами у працевлаштуванні відповідно до кваліфікації та низькими доходами. Значна частина респондентів відзначає брак часу та фінансових можливостей для вивчення мови, що ускладнює пошук кращої роботи.
Дослідники наголошують, що поліпшення ситуації можливе за умови подальшої підтримки адаптаційних програм, підвищення кваліфікації біженців та їхньої інтеграції у чеський ринок праці.