хворобами і шкідниками
Закарпатські хвойні насадження на площі 6 349,9 га (4,9% від загальної їх площі) пошкоджені шкідниками та хворобами. Найбільше хвойним лісам дошкуляють коренева губка та їстівний опеньок, що викликають гниття стовбурів і призводять до загибелі насаджень. Про це сьогодні, 23 липня, ЗІКу повідомив начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.
За словами Валерія Мурги, причиною ураження дерев хворобами слугує підвищення інфекційного фону грибних захворювань, а найбільше проблемі посприяла людина, яка порушила природний процес зміни порід. Зокрема, за часів Австро-Угорщини на початку ХІХ століття через високий попит на хвойну деревину на території Закарпаття масово засадили смереку на місці аборигенних ялицево-букових лісів. Проте для смереки місцеві умови не підходять. Природні ресурси окремих районів Закарпаття для смереки – надто багаті. Тут, на багатих ґрунтах, вона швидше росте і, відповідно, швидше старіє. Усього в лісах Закарпаття 24% (31,6 тис. га) смерекових лісів ростуть у невідповідних умовах, а в решти генофонд сильно засмічений привізним матеріалом, тобто насінням, завезеним з Австрії.
В обллісгоспі скаржаться, що не можуть вжити найефективніших заходів проти проблеми, а саме – вирубати уражені дерева. Громадськість, за словами лісівників, не дозволяє вирубувати ділянки лісу, нехай навіть хворі.
На ослаблених хворобами деревах масово розмножуються вторинні шкідники – різні види короїдів, які при певні чисельності переходять і на здорові дерева, переносячи спори і міцелії шкідливих грибів.
На сьогодні радикальні заходи боротьби проти грибних захворювань лісу відсутні. Лісівники не є прихильниками суцільних рубок ураженого лісу, оскільки це може погіршити екологічну ситуацію, особливо у Свалявському та Воловецькому держлісгоспах. Натомість, за словами Валерія Мурги, слід вирішувати проблему поступово. Варто вдатися до вибіркових санітарних рубок і рубок догляду, при яких вибирається в основному смерека, зріджується верхній шар лісу і створюються сприятливі умови для природного поновлення корінних лісоутворюючих порід. Є приклади, коли така методика сприяла формуванню повноцінного здорового молодого деревостану і після рубки старшого ярусу ділянка залишалася покритою лісом.
