
Вимагає молодь закарпатського села Кам’яниця
Сільська молодь c.Кам`яниця Ужгородського району Закарпаття провела акцію протесту щодо повернення колишнього сільського клубу, в якому нині - швейний цех.
...Біля Кам’яницької сільської ради - велелюдний мітинг. У руках демонстрантів - плакати: «Поверніть клуб молоді!». О десятій годині демонстранти на чолі з сільським головою Марією Коваль, депутатами сільради рушають у напрямку місцевого щебеневого заводу Львівської залізниці. Люди обурюються. «До якого часу наша молодь вештатиметься по корчмах, деградуватиме?! - емоційно розпалювався кремезний чоловік, - а в сільському клубі, де мали б працювати різноманітні гуртки для молоді, крутити кіно, проводити концерти - швейний цех! Хто таке бачив? Чи вже культурна революція скінчилась і культура до лампочки?!». «Та начхати їм на культуру, - буркнув дідусь, - їм набити б кишені грішвою, а на молодь наплювати!»
Приєднуємось до демонстрантів. Зав`язуємо розмову з однією старшою жінкою. Це Олена Опаленик, член виконкому сільради. Чому, цікавимось, бунтують селяни? «Увесь сир-бор в селі розгорівся через те, — розповіла кореспондентам Олена Мефодіївна, — що в сільської молоді силоміць відібрали клуб й керівництво щебеневого заводу, за згодою колишнього сільського голови Олени Пчолар, віддали ТОВ «Маріель» на три роки. Нині строк цієї оренди сплив, і селяни сподіваються, що клуб, нарешті, повернуть на комунальний баланс сільради, тобто селові. Наскільки відомо, на завод із Мінтранспорту приїхав представник, завдання якого - за будь-якої ціни не віддати клуб селові. До речі, на заводі 10 серпня відбулися збори трудового колективу, на яких вирішено в жодному випадку не віддавати клуб на комунальний баланс сільради. Та наша сільська молодь - протилежної думки. Нині вона зібралась для того, щоб відстояти свої законні права. Зрештою, за нашу молодь не менше переживає старше покоління села. Бо, щиро кажучи, їй ніде зустрічатися. А в клубі з успіхом могли б працювати гуртки самодіяльності, можна поставити тенісні та більярдні столи. Словом, організувати проведення культурного дозвілля молоді. А що виходить: на дискотеку доводиться їхати в місто, й засиджуватися за пивними кухлями у
місцевих барах. А потім ми дорікаємо, яка молодь у нас виховується».
Тим часом демонстрація підійшла до прохідної щебеневого заводу. Серед демонстрантів бачимо депутата Закарпатської обласної ради Омеляна Мателешка. Як з`ясувалось, він народився у селі Кам`яниця. І коли почув, що у селян хочуть відібрати єдину культурну споруду, не гаючи часу, приїхав на їхній захист. «Коли почув, що в селі відбувається акція протесту щодо повернення сільського клубу до комунальної власності сільради, який захопило керівництво щебеневого заводу, я, не вагаючись, приїхав захистити своїх земляків. Бо тут пройшло моє дитинство, у цьому клубі я провів багато часу, виховувався як особистість. Тоді сільський клуб був справді осередком культури. Тут проводила свій вільний час не тільки молодь Кам`яниці, але й навколишніх сіл: Гути, Ворочева, Невицького. Навіть з Ужгорода та Перечина приїжджала молодь — настільки цікаво проводились вечори відпочинку. Крім дискотек, художніх фільмів, тут була цікава бібліотека, якій заздрило й місто. А який був у нас духовий оркестр! А де тепер це все? Молодь тиняється по місцевих барах, просто спивається. Зрозуміло, що громадськість села з цим не змирилась. Зі свого боку, ми вважаємо, що керівництво щебеневого заводу незаконно передало клуб в оренду під швейний цех. Оскільки, на той час уся законодавча база вже передбачала передачу усіх об`єктів соцкультпобуту на баланс комунальної власності. Тому сільський клуб без жодних зволікань мав бути переданий у комунальну власність Кам`яницької сільради. Нині ця сільрада є найбагатшою у краї, і щодо фінансування клубу в неї не має виникнути жодних проблем. Але керівництво заводу - ні в яку! Але ж наша молодь не повинна деградувати! Якщо це питання не вирішиться позитивно, як депутат, я опротестую його у вищих органах влади згідно з чинним законодавством».
Між тим, на заводі відбулися збори трудового колективу, на яких повністю проігноровані вимоги селян. Конфлікт роздмухується. Кому це на руку?
Іван Жирош, Марія Підгорна, "Вісті Ужгородщини"