ДПА в Закарпатській області повідомляє

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Лист від 01.09.06 N6369/7/15-0517

Про податковий облік процентів

У зв’язку з чисельними запитами платників податків і органів державної податкової служби, пов’язаних із застосуванням податкового законодавства та діючого законодавства, яке регламентує діяльність з надання фінансових послуг, Державна податкова адміністрація України вивчила питання щодо податкового обліку процентів, нарахованих за депозитними вкладами нерезидентів та за користування кредитом, сплачених нерезидентам, що мають офшорний статус, і повідомляє наступне.

Пунктом 1.10 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) термін „проценти” визначено як доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит.

В свою чергу, п. 1.11 ст.1 Закону ,,кредит” визначено як кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент.

Депозит (вклад) - це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент (п. 1.13 ст.1 Закону).

Відповідно до п. 5) ст..1 Закону України ,,Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг’’ (далі – Закон про фінансові послуги) фінансова послуга – це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

До поняття послуг згідно з абзацами 4) та 6) пункту 1 ст.4 Закону про фінансові послуги, включаються операції з надання фінансових кредитів та залучення коштів.

Під терміном "основна діяльність" згідно з абзацом п’ятим пп. 12.2.3 п.12.2 ст.12 Закону слід розуміти операції, визначені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

До таких операцій, зокрема, відносяться банківські операції приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, а також така кредитна операція як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Водночас зазначаємо, що особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов’язаннями визначено п.5.5 ст.5 Закону, згідно з пп. 5.5.1 якого до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку.

При цьому пп. 5.5.2 цього пункту передбачено, що для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов’язаннями на користь таких нерезидентів та пов’язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Водночас п. 18.3 ст.18 Закону встановлено, що у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).

Отже, у разі виплати нерезидентам, що розташовані в офшорних зонах, процентів за вкладами та кредитами, тобто за отримані фінансові послуги, склад валових витрат платника податку визначається відповідно до п.5.5 ст. 5 Закону з урахуванням обмежень, встановлених положеннями п.18.3 ст.18 Закону.

У зв’язку з викладеним, листи Державної податкової адміністрації України від 17.01.2001 № 160/6/15-1116, 18.05.2005 №9627/7/15-1317, 28.12.2005 № 13169/6/15-0516 та 01.03.2006 № 1875/6/15-0516 необхідно вважати відкликаними.

Заступник Голови Л.Є.Боєнко

Ужгород нет