У березні ц.р. набули чинності єдині правила паркування автотранспорту на платних стоянках, затверджені відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Чи наведе новий документ лад на наших дорогах і тротуарах?
ДО ЄВРОПИ НАМ ДАЛЕКО
Ситуація з паркуванням автотранспорту в населених пунктах України, особливо у великих містах, давно потребує кардинального вирішення. Ужгород--не виняток. Пішоходи не можуть пройти тротуарами, бо вони заполонені машинами. Зате власники довколишніх магазинів, схоже, вважають їх своєю територію. Самі водії часто не можуть заїхати, куди їм треба, бо якийсь зухвалець поставив своє “корито” посеред дороги чи закрив заїзд, а сам пішов на каву...
Ментальність наших людей вражає. Не дивуватися якомусь жителю глухого села, котрий приїхав в Ужгород з товаром на базар і не знає, як правильно паркуватися. Але ж більшість закарпатців регулярно їздить за кордон. Навіть у сусідніх Угорщині чи Словаччині (не кажучи вже про Західну Європу) закарпатські водії відразу стають законослухняними. Боронь Боже “підрізати” там машину, припаркуватися на тротуарі, поїхати на червоне світло чи не пропустити пішохода на пішохідному переході! А про такі “дрібниці”, за українськими мірками, як викидання з вікна машини порожніх пляшок, пачок з-під цигарок чи “бичків”, і говорити не хочеться. Там “наші” такого собі не дозволять, адже бояться астрономічних, за нашими мірками, штрафів, а ще більше -- “ведмедика” в паспорт. Зате, приїжджаючи додому, відразу забуваємо, що саме в Закарпатській області знаходиться символічний центр Європи...
Знайомий розповів нещодавно, як “влетів” в Угорщині на 50 євро. Прямуючи другорядною дорогою о четвертій годині ночі (гадав, яка поліція в такий час?) дозволив собі перевищити швидкість... на 7 км/год. Відразу, немов з-під землі, з’явилося “нафаршироване” апаратурою поліцейське авто. Зрозумівши, що перед ними іноземець, поліцейські “змилостилися” і замість 100 євро штрафу українець заплатив “лише” 50. А спробував би не заплатити -- не випустили б з країни!
За кордоном ви не побачите машин на тротуарах, клумбах і взагалі не побачите автотранспорту в центральній частині великих міст. Там усюди пішохідні зони. А в Ужгороді владі довелося закопати бетонні стовпи посеред набережної поблизу РАГСУ, бо окремі нахаби їздили іномарками по тротуарах, лякаючи мам з діточками. Про яку Європу ми говоримо...
ЗА ЩО МИ ПЛАТИМО?
Не ліпша ситуація в місті і з парковками. За попередньої влади ввели платне паркування з накладенням блокіраторів на машини “зайців”, які не хотіли платити. Далі один сановний власник іномарки, машину якого заблокували за неправильне паркування, подав на “паркувальну” фірму в суд і виграв справу.
З того часу в місті змінився мер, блокіратори знову ставлять, але порядку на дорогах не побільшало. Хоча тепер паркуванням займається вже не комунальне підприємство, а іноземна приватна фірма. Люди не хочуть платити ні “своїм”, ні “чужим”. Дійшло до того, що хулігани понівечили в Ужгороді два паркомати вартістю шість тисяч євро кожен, порізали “болгарками” чи кусачками блокіратори.
З іншого боку, водії резонно обурюються: з них деруть гроші фактично ні за що. Нанесли собі приватники на узбіччі дороги, що є власністю міста, а, отже, і всіх ужгородців, фарбою розмітку, поставили паркомат -- і плати гроші?! Немає ні шлагбаума, ні охорони, ні камер спостереження, тож за збереження вашого авто ніхто не відповідає...
І от законодавець нарешті спробував упорядкувати “паркувальну” проблему. Інша річ, наскільки вдало це зроблено. Нові правила не передбачають безплатної затримки на стоянці, навіть на 5 хвилин. Як і раніше, паркувальник та фірма не несуть відповідальності за безпеку припаркованого авто. Хіба що тепер вони зобов’язані поставити на в’їзді шлагбауми та паркомати, що прийматимуть гроші та картки. Паркувальні майданчики повинні позначатися відповідними дорожніми знаками та суцільною синьою смугою на проїжджій частині і бордюрі. Вона відокремлює місце паркування від дороги і тротуару.
На щиті з інформацією має бути вказано номер телефону, адресу організації, якій належить парковка, вартість збору і послуг за утримання майданчика.
Якщо водій не заплатить за стоянку відразу або не покладе чек в лівому нижньому кутку лобового скла, паркувальник має право заблокувати машину блокіратором. Але перед тим повинен перевірити за базою даних, чи не заплатив водій за стоянку через SМS-повідомлення. Водій, колеса машини якого заблокували, мусить подзвонити до оператора стоянки, котрий зобов’язаний прибути на місце упродовж години й зняти блокіратор із колеса. Якщо він запізниться, водій звільняється від оплати за паркування, але все одно повинен заплатити за послугу розблокування плюс 51 коп. паркувального збору...
Якщо водій відмовляється платити, представник фірми складає відповідний акт у присутності двох свідків і після цього він зобов’язаний звільнити машину. Далі, вочевидь, цим водієм займатиметься міліція чи суд.
Паркувальний бізнес поширений в усьому цивілізованому світі. Звісно, європейські ціни за паркування авто не можна порівняти з нашими. При цьому “безробітні” українці нерідко їздять на таких машинах, як у Європі президенти... І саме ця категорія наших співвітчизників, як правило, не хоче платити за паркування вдома, але робить це за кордоном.
В Ужгороді година паркування коштує поки що дві гривні (для порівняння, в Києві--5-10 грн.), а місячний абонент -- 180 грн. Вартість розблокування -- 60 грн. Окрім того, є ще й штрафи за неправильне паркування, які накладає міліція.
За інформацією начальника сектору адмінпрактики ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області майора міліції Олексія СПІВАКА, за порушення правил зупинки, стоянки, а також заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками (ст.122 ч.1 КупАП) передбачено штраф в розмірі 255-340 гривень. Те ж порушення, що створило перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху, передбачає адмінпокарання в сумі від 510 до 680 гривень або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин. Але це вже прерогатива не інспектора ДАІ, а суду. Торік за цими статтями було оштрафовано 35,5 тисяч закарпатських автолюбителів на загальну суму близько 10 мільйонів гривень. За два місяці цього року на 2400 водіїв накладено штрафів на 620 тисяч гривень.
ДУМКА ВОДІЇВ
-- Наші водії паркуються, де їм захочеться і де їм зручно, -- вважає журналіст та автолюбитель Микола з Ужгорода. -- І це неправильно. Поставить машину і піде собі на весь день, а хтось, можливо, захоче припаркуватись на хвильку, та місце зайняте. У всьому світі прийнято платити за паркування залежно від часу. Тому український законодавець правильно вирішив, що єдиний спосіб при тій кількості автотранспорту, яка є нині, ввести платне паркування. Для прикладу, в Ужгороді, за статистикою, кожен четвертий житель має машину, а в деяких сім’ях і по кілька. Правда, ці місця мають бути належно облаштовані та обладнані. Адже водій повинен мати гарантію бодай того, що якась чужа машина не зачепить його ТЗ.
У місцях масового скупчення автотранспорту паркування однозначно мусить бути платним. А вже водій сам плануватиме, залежно від можливостей свого гаманця, на скільки часу залишати авто на стоянці.
Платне паркування, на мою думку, дисциплінує водіїв і дає можливість пішоходам безперешкодно користуватися тротуарами та місцями загального користування.
-- Паркування автотранспорту є складовою автомобільного руху, -- зауважує депутат Ужгородської міської Ради Степан ШОЛТЕС. -- Якщо проектуються якісь споруди в місті, то перше, на що звертається увага -- це можливість облаштування там парковки. Біля кожного супермаркету повинен бути великий майданчик, який за територією втричі більший за сам магазин. Архітектура Ужгорода давно сформована, і якихось новацій не дуже запровадиш. Тому проблема тут у дисципліні самих водіїв. Як ми не дотримуємося вимог закону на шляхах під час руху, так потім не дотримуємося цього й у місцях паркування. Винна тут, по-перше, культура наших людей, по-друге, слабка робота муніципальної міліції. Адже паркування та внутріміська організація руху -- це прерогатива не ДАІ, а міської влади.
Ще з радянських часів наші люди звикли ставити машини, як і де собі хто хоче. Але нині, коли рух в місті особливо інтенсивний, одна неправильно припаркована машина десь на перехресті доріг може затримати рух у всьому населеному пункті. Введення за нашої депутатської каденції платних стоянок трохи дисциплінувало автовласників. Тепер, коли стоянки платні, водій ще подумає, чи їхати йому в місто по якусь дрібницю чи простіше пішки пройтися старовинною частиною. Але водії хитрують. У центрі парковки платні, то вони заполонили машинами узбіччя, тротуари, клумби віддаленіших вулиць: на Капітульній, Фединця, за поштамтом, біля хімфаку УжНУ тощо.
На моє переконання, план паркування автотранспорту в місті варто переглянути. На місці деяких старих споруд можна облаштувати стоянки для автомашин. Скажімо, за хімфаком є магазин “Вопак”. Раніше на тому місці був пункт прийому склотари, і ми, архітектори міста, мріяли про те, що колись тут буде велика стоянка для машин, яка звільнить від транспорту центр Ужгорода.
Рано чи пізно, але центр Ужгорода стане пішохідним. Скажімо, у європейських містах люди паркують свої машини, сідають на метро і їдуть в центр міста. У словацьких Михайлівцях паркінги облаштували на полях на об’їзній дорозі. Таке ж і в Кошицях -- боронь Боже проїхати машиною центром міста. Вулиці -- вузькі, тому для машин зробили під землею автоматизований паркінг. Але одна година паркування там коштує 15 євро. У Дебрецені в Угорщині теж величезні стоянки, і чим ближче до центру, тим паркування дорожче.
В Ужгороді, припустимо, прекрасна стоянка могла би бути і поблизу “п’яного” базару із заїздом з боку Чопа. Людей до центру довозили б маршрутки. Але над цим ніхто не думає. Ми звикли продавати всі вільні території під магазини, бари тощо. Проте все одно влада міста нікуди від цього не дінеться. Лише тоді автостоянки будуть ще більш віддалені від центру. Ситуацію нині ще можна врятувати, на жаль, це мало кого цікавить.
