Соціологічний інститут Академії наук Чехії (Sociologický ústav AV ČR) опублікував результати свого дослідження щодо становища українських біженців у країні. Воно проводилося у листопаді 2024 року серед 1048 вимушених переселенців віком від 18 років.
Зокрема учасників дослідження також попросили відповісти на запитання: «Чи бажаєте ви у планах найближчих двох років повернутися до України?».
Ствердно на це запитання відповіли лише 21% респондентів. У свою чергу, 75% опитаних біженців завили, що хочуть залишитися за кордоном – у Чехії чи іншій країні.
Ті, хто заявив, що не планує повертатися до України, переважно хотіли залишитися в Чехії, і лише дуже невелика частина розглядала можливість переїзду в іншу країну.
Серед людей віком від 56 років про бажання повернутися до України заявили 36% опитаних, у віковій групі від 36 до 55 років таких було 19%, а у наймолодшій віковій категорії від 18 до 35 років – лише 18%. Найчастіше хочуть повернутися ті, хто гірше володіє чеською мовою, безробітні та пенсіонери.
За минулий рік рівень володіння чеською серед біженців значно підвищився. Більше половини з них (64%) заявили, що можуть домовитися у повсякденних ситуаціях та розуміють написаний текст.
Більшість (79%) учасників опитування повідомили, що живуть в орендованому житлі, 10% – у гуртожитках чи інших закладах готельного типу та 8% у так званому солідарному домогосподарстві.
Українські біженці переважно мають нижчий середній вік (28 років), ніж основне населення Чехії, мають досить високу частку людей з вищою освітою та більшу частку жінок, порівняно із загальним населенням, це частіше сім’ї з дітьми, які економічно залежать від батьків (58%).
Серед економічно активних українських біженців частка тих, хто працює в Чехії, поступово зростає і досягає 80%.
Більшість біженців після прибуття до Чехії не отримали відповідних посад на яких працювали в Україні і їхній професійний статус значно знизився. Їхня заробітна плата в Чеській Республіці також відносно низька. Пошуки роботи на чеському ринку праці та рівень заробітної плати мало пов’язані з освітою. Іншими словами, українські біженці не можуть застосувати отриману українську освіту на чеському ринку праці.
Понад три п'ятих (62%) економічно активних біженців, які працювали в Чеській Республіці, зіткнулися з складними умовами праці на чеському ринку праці, менше половини (47%) зазнали фінансового стресу, більше третини (37%) мали нестабільну роботу, а третина (33%) зазнала проблем з правовим чи соціальним захистом.
Приблизно три п'ятих (62%) українських біженців заявили, що їхньої роботи вистачає, щоб покрити витрати на проживання в Чехії. Стільки ж відповіли, що він стабільний і впевнені, що він буде у них, наприклад, через півроку (61%). Однак біженці також усвідомлювали, що їх праця недооцінюється, і сказали, що робота, яку вони виконують, повинна оплачуватися більше (61%).
Понад чотири п’ятих (81%) українських біженців мають дохід від роботи в Чехії чи Україні, чверть отримували гуманітарну допомогу, 14% отримували пільги від української держави (пенсії), а приблизно десята частина (11%) отримувала фінансову допомогу від України.
Чотири п'ятих (80%) сімей українських біженців мали дохід нижчий, ніж середній дохід чеських домогосподарств.
