Присвячувалася вона принциповим питанням щодо функціонування міського комунального господарства найближчим часом
Цього тижня відбулася позачергова зустріч першого заступника міського голови Ужгорода із журналістами, і присвячувалася вона зовсім не підготовці до святкування Дня міста, як це можна було б припустити. У світлі останніх подій Володимир Бобков окреслив певні принципові питання щодо функціонування міського комунального господарства найближчим часом.
Найважливішим питан-ням, яке наразі зали-шається першочерговим, однозначно, є своєчасна підготовка Ужгорода до опалювального сезону та, відповідно, якісне теплозабезпечення городян. За словами Володимира Бобкова, з цього тижня розпочалося пробне заповнення водою магістральних та внутрішніх систем опалення багатоповерхових будинків. Необхідно звернути увагу ужгородців, що саме на ці вихідні припаде пік підготовчих робіт, які проводитимуться тепловиками. Тому до городян є настійне прохання в суботу-неділю уважно прослідкувати за станом своїх внутрішньо-квартирних та внутрішньобудинкових систем опалення на предмет аварійних ситуацій, які можуть трапитися. До слова, у ці святкові дні всі відповідні аварійно-комунальні служби Ужгорода будуть напоготові.
Отже, можна вже констатувати, що розпочався, хоч і зі значним запізненням, останній етап підготовки міста до опалювального сезону. Про причини цього вимушеного запізнення (знеструмлення КП “Ужгородтеплокомуненерго” обласними електропостачальниками, борги тепловиків за газ тощо) ми детально повідомляли ужгородців у попередніх номерах газети. І тільки у вівторок питання практично вирішилося: коли ужгородська влада попередила, що в разі продовження обласними посадовцями та енергетиками політичних ігор із відключеннями електроенергії котельням (як це мало місце протягом останніх трьох місяців) змушена буде напряму виходити на Кабінет Міністрів, струм таки подали. Це нарешті дозволило повноцінно розпочати профілактично-ремонтні роботи на бойлерних станціях КП “Ужгородтеплокомуненерго”. Це можна було зробити і раніше, але, на жаль, в обласної влади не було бажання йти Ужгороду назустріч. Проте всупереч усім негараздам, роботи на котельнях і тепломагістралях уже йдуть повним ходом, і тепло в зимовий період таки буде в оселях ужгородців. Що ж стосується вул. Електрозаводської, то наразі там монтують обладнання 12 нових котелень для мікрорайону вул. Столєтова-Панькевича-Острівної-Шумної-Добрянського і місцевих бюджетних установ (ЗОШ № 4, музучилища, деяких об’єктів УжНУ). Можна з упевненістю сказати, що роботи із встановлення та налагодження теплоустаткування тут будуть завершені до кінця жовтня.
Як повідомив перший заступник міського голови, поки досить проблемним залишається питання щодо забезпечення газом у зимовий період підприємств, які займаються теплозабезпеченням міста. Сьогодні Ужгород ще не має остаточно укладених договорів про поставки газу місту, але наразі активно ведуться переговори із постачальниками. Наступного тижня представники міської влади в черговий раз поїдуть до Києва, щоб закрити це болюче для Ужгорода питання. До того ж, ураховуючи жорстку позицію Прем’єр-міністра щодо теплозабезпечення міст України, яку він нещодавно висловив, є впевненість, що ці договори таки будуть укладені. Їх підписання стримує й той факт, що “Ужгородтеплокомуненерго” має близько 4,5 мільйона гривень боргу перед газопостачальними організаціями “Газ-Тепло” та “Газ України”. Це поки і є основною проблемною точкою переговорів — треба визначитися, яким чином ці борги погасити або розстрочити і на який період. Останнім часом особливо великого резонансу набули матеріали в пресі та чутки стосовно того, що міська влада не допомагає фінансово КП “Ужгородтеплокомуненерго”. Це питання вимагає чіткого роз’яснення. 2005 року депутати ще минулого скликання у цьогорічний бюджет міста для потреб тепловиків заклали 1 мільйон грн., і ці кошти були використані комунальним підприємством ще в січні цього року. Тобто Ужгород у 2006 році перед тепловиками свої обов’язки виконав і не винен їм жодної копійки. Однак це не завадило нещодавно “Ужгородтеплокомуненерго” попросити в міста для підготовки до опалювального сезону 2006-2007 року 9 мільйонів гривень! Природно, що в місцевій казні таких грошей просто нема, бо їх не закладено до бюджету. Переговори тривали, і останньою цифрою, на якій зійшлися Ужгородська міська рада і КП, — 2 мільйони. Тут виникли чергові проблеми: через те, що ці витрати минулого року не були внесені в бюджет-2006, то до нього необхідно було зараз терміново вносити зміни, що і зробили на передостанній сесії, яка відбулася 12 вересня. У зв’язку з чим розпочалися відповідні роботи з реалізації майна Ужгорода: землі, будівель тощо. Протягом місяця ці кошти буде віднайдено і перенаправлено у фонд “Ужгородтеплокомуненерго”. Однак, за словами Володимира Бобкова, подібний принцип аж ніяк не є правильним шляхом. Бо часте вливання коштів громади міста в подібне підприємство лише свідчить про його хронічну нездатність ефективно працювати. До того ж такі дотації міської влади в “Ужгородтеплокомуненерго” “б’ють” по якості доріг, ремонту шкіл, забезпеченню лікарень тощо. Друга проблема — неправильна тарифна політика останніх 7—8 років, коли ціни для споживачів послуг паралельно із здорожчанням енергоносіїв не змінювалися і таким чином анітрохи не покривали витрати підприємств. Тому на найближчому виконкомі наступного тижня буде винесено на порядок денний питання про затвердження нових оптимальних теплових тарифів, які дадуть змогу “Ужгородтеплокомуненерго” мати хоч якусь позитивну рентабельність.
Володимир Бобков окреслив ще один проблемний момент, пов’язаний із видачею міською радою дозволів на встановлення ужгородцями автономного опалення. На кінець вересня залишилося нерозглянутими близько 400 заяв, причому за останні кілька місяців їх було задоволено понад 4 тисячі. На прохання ВАТ “Закарпатгаз” влада змушена тимчасово призупинити роботу комісії, яка відповідала за видачу цих дозволів. Нині газовики вже не здатні фізично опрацьовувати таку кількість заяв та проводити діяльність зі встановлення газових лічильників (на свою чергу вже “чекають” 4 тисячі вищезгаданих лічильників, а це роботи майже на півроку). Друга, не менш важлива, причина — питання безперебійної подачі газу споживачам у зимовий період. У зв’язку з лавиноподібним зростанням кількості “автономників” невідомо, чи зможе “Закарпатгаз” забезпечити паливом таку кількість споживачів і чи будуть коректно працювати вже встановлені газові системи. Але це лише питання часу: вже розроблено й активно опрацьовується проект розрахунку для газової гідравліки Ужгорода. Це дозволяє визначити, які типи робіт на газових магістралях міста слід провести якнайшвидше, щоб, у свою чергу, продовжити видачу дозволів на встановлення індивідуальних систем опалення. Що ж стосується теплозабезпечення бюджетних організацій міста, то в ужгородської влади на першому плані залишається питання переведення цих установ на власне опалення. Причому в цьому випадку будуть використовуватися так звані комбіновані котельні, які можуть працювати як на газі, електроенергії, так і на твердому паливі (залишки обрізання дерев та деякі види твердих побутових відходів). Виходи вишукуються, бо динаміка зростання цін на газ не дозволяє сподіватися, що із часом блакитне паливо подешевшає. До кінця цього року планується запуск трьох таких котелень у навчальних закладах міста.
Володимир Бобков звернув окрему увагу на проблему, яка склалася навколо санітарної очистки Ужгорода та вивезенням-утилізацією твердих побутових відходів населення. Останнім часом це питання занадто загострилося, але зараз місто його більш-менш позитивно вирішило. Наразі повноцінно функціонує 5 організацій, які займаються вивезенням сміття. Щоправда, аналіз ситуації показує, що найближчим часом кількість цих комунальних підприємств буде дещо зменшена, бо деякі з них не справляються із завданням. Варто відзначити: справно працюють лише новостворене КП “Уж” та КШЕП. Вони близькі до того, щоб їхню ро-
боту можна було оцінити на тверду “четвірку”. До того ж міська рада розглядає декілька проектів, поданих закордонними партнерами з Австрії та Німеччини, які стосуються будівництва в межах міста кількох заводів з переробки побутових відходів. До слова, кінцевим продуктом у них буде звичайний компост — добриво для сільсь-кого та парково-лісового господарств. І якщо питання вирішиться позитивно, то до 2009—2010 років місто забуде про існуючі проблеми зі сміттям.
На продовження теми сміття хочеться згадати про сміттєзвалище поблизу с. Барвінок. Володимир Бобков підкреслив, що воно обслуговує не тільки Ужгород, а й Ужгородський район, тому ця проблема не має бути суто міською. Але чомусь ужгородську владу постійно тероризують певні обласні, районні начальники та представники місцевих рад сіл, котрі прилягають безпосередньо до міста. Вони весь час намагаються виставити Ужгороду не-зрозумілі суми компенсацій за ті землі, які використовує обласний центр у тому районі. Перший заступник міського голови зазначив: якщо подібне й надалі триватиме, то набуде ознак оголошення війни. В такому випадку місто змушене буде відповідати тими самими методами. Якщо ж хтось із обласної влади не хоче цього розуміти, стає у позу та підсовує міністру екології неправдиву інформацію стосовно звалища, міська влада готова боротися і захищати себе. Ужгород нещодавно пережив місяць “сміттєвого” хаосу, але достойно вийшов із цієї ситуації. У разі, коли обласна та районні влади будуть продовжувати ставити місту палиці в колеса, то доведеться організувати показове сміттєзвалище на площі Народній.
Володимир Бобков звернувся до журналістів із проханням: не завадило б нагадати деяким колегам про існування журналістської етики та професійної гідності. Насамперед це стосується медійників, які направо-наліво коментують питання роботи влади. Багато хто з них, напевно, не розуміє, що до роз’яснення читачу певної ситуації слід підходити з усією відповідальністю, досконально вивчивши її. Так, останнім часом у програмі телебачення “Тиса” та на шпальтах газети “Срібна Земля Фест” з’явилося кілька матеріалів, що суперечать здоровому глузду. Зокрема телевізійники звинуватили міську владу в тому, що вона винна в несправності деяких міських світлофорів. На жаль, журналіст абсолютно не вивчив ситуацію, але чомусь впевнено прокоментував її. Щось подібне трапилося і з публікацією в “СЗ-Фест”, де вийшов матеріал із пафосними коментарями молодого журналіста стосовно заторів на ужгородських вулицях. Важко зрозуміти, як 20-річний студент може знатися на реорганізації дорожнього руху Ужгорода? Але він через газету наполегливо дає “цінні” поради міській владі, як легко розвязати цю проблему. Наприклад, як вул. Собранецьку зробити чотирирядною. Володимир Бобков порадив хлопчині детально обміркувати, як це можна зробити, підготувати відповідний проект, і тоді вже міська влада затвердить його програму. Мабуть, доведеться знести два ряди будинків на Собранецькій, але кореспондента це не дуже хвилює. До слова, можна побудувати ще один транспортний міст через Уж, це також вирішить проблему заторів. Щоправда, нехай журналіст підкаже, де можна віднайти 100 мільйонів гривень для цього?
І наостанок Володимир Бобков прокоментував минулотижневе подолання Верховною Радою вето Президента України на Закон “Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту”: “Що ж, хочеться побажати депутатам Верховної Ради плідної роботи, але, на жаль, місто нові тарифи все одно вимушене затвердити. А Рада нехай вишуковує шляхи компенсації різниці, яка виникне між ціною на енергоносії та тарифами на послуги. Зрозуміло, що міський бюджет таких грошей не має. У Верховній Раді в будь-якому випадку буде тепло, затишно і світло, а ужгородцям — жити у цьому місті і самостійно вирішувати власні проблеми. Отже, можна лише привітати народних депутатів з тим, що вони цим рішенням остаточно знищили місцеве самоврядування”.
Олексій МЕГЕЛА, “Ужгород”
