У столиці України просять милостиню "постраждалі" від землетрусу на Закарпатті

Стоять вони на залізничному вокзалі, на Хрещатику, простягають руки біля станцій метро.

Кияни не тільки дають їм гроші, але й розпитують, мовляв, за що ваш багатостраждальний край так покарала природа? Не всі знають, що землетруси останніх тижнів не мали, слава Богу, катастрофічних наслідків. Жоден краянин не зостався без даху над головою, немає і людських жертв.

Під час недавнього перебування у Києві ми підійшли до одного жебрака й поцікавилися, звідки він приїхав. Виявився з Королева Виноградівського району. Але акцент підвів: він родом був явно не з наших країв. Сказав, що землетрус пошкодив будинок, він не має на що й де жити.

Тим часом кияни шкодували постраждалото й клали у шапку гривні. А ось інший прохач говорив стовідсотково по-нашому. Він назвав себе берегівцем. Однак так і не сказав, якого лиха завдав йому землетрус, тільки щось мугикав собі під ніс, мовляв, немає на що жити. Далі зізнався: щодня нажебрує до 500 гривень. Гроші не пропиває, а відкладає, бо так йому веліли...

Закарпатці не вперше подаються просити матеріальної допомоги у великі міста. Коли нашу область топило великою водою, їх було повно не тільки у у Києві, але у Львові, Вінниці, Донецьку, Одесі, навіть у далекій Москві.

Прикидуються також погорільцями. А ще ходять й видають себе за хворих, круглих сиріт, із багатодітних родин тощо. Не в одного защемить серце й рука потягнеться до гаманця. От тільки видурювати гроші брехнею — великий гріх.

Михайло ПАПІШ, "Фест"

Закарпаття Онлайн