Віктор Орбан уже 15 років очолює уряд Угорщини. До того, у 1998-2002 році теж був премʼєр-міністром. У загальному при владі 19 років і ще один рік попереду.
Навесні 2026 року відбудуться чергові вибори до парламенту, де владна партія «Фідес» буде намагатися знову перемогти. Але якщо попередні виборчі цикли були досить зі слабкою опозицією, то цього разу новостворена партія «Тиса», лідером якої є колишній соратник Орбана Петер Мадяр, має значну популярність серед угорців і станом на сьогодні за соцопитуваннями навіть випереджає «Фідес».
Орбан шукає нового ворога для передвиборчої риторики.
Попередні кампанії політтехнологи влади Угорщини проводили під гаслом боротьби із Соросом і його, ніби то, шкідливим впливом на внутрішню політику країни. Це були інформаційні атаки в проурядових медіа, в соцмережах та навіть бордова кампанія, коли по всій Угорщині масово були розвішані антисоросівські борди. І це спрацьовувало.
Образ ворога, зовнішня загрозу, злі сили, які хочуть підірвати довіру і силу доброго правителя знаходив відгук у серцях угорців. Тепер же, у звʼязку з тим, що сам Сорос практично зник з інфопростору, його прояви не є такими явними, як це було раніше, то в Орбана, вочевидь, замислилися над пошуком нового технологічного ворога.
І такою, за останніми діями та заявами, може стати Україна. Принаймні, в риториці влади це вже досить таки проявляється. Це і затримання, ніби то, шпигуна, і звинуваченні СБУ у впливі на проведення опитування про підтримку чи непідтримку угорцями вступу України до ЄС, і звинувачення у співпраці з партією «Тиса» та інші подібні дії. Не кажучи вже про багаторічну тему - захист прав угорської меншини на Закарпатті.
Так як до виборів залишилося менше року, то можна сказати, що кампанія вже почалася чи закладання її фундаменту. І Орбан використовуватиме фактор України для мобілізації свого виборця, презентуючи себе як захисника угорців від небезпечної і поганої України, протиставивши Петра Мадяра, як проукраїнського політика, прихід до влади якого несе в собі небезпеку.
Те ж саме відбувалося і в попередні кампанії: просоросівська опозиція і антисоросівська партія «Фідес». Тож нас очікує маса антиукраїнської риторики і принципове протистояння з Брюсселем щодо допомоги Україні та нашого шляху до вступу у ЄС. Тим паче, що така позиція Орбана грає на руку Росії, симпатії до якої та Путіна, влада Угорщини всіляко проявляє.
Однак, чи допоможе така стратегія знову перемогти партії «Фідес» спрогнозувати важко, адже це залежить від багатьох факторів. Зокрема, від проблем в економіці, високої інфляції, здатності опозиції мобілізувати виборця в тих місцях, де влада завжди перемагала, зможе чи не зможе Мадяр домовитися з іншими опозиційними силами про спільні дії, а також наскільки ЄС буде фінансувати Угорщину для її фінансової стабільності.
Юрій Дзямулич
